Висновки до розділу 3

1. Ширше застосування Е-комунікацій у місцевому самоврядуванні (в силу їх несумісності з обмежуючими факторами), на нашу думку, може суттєво впливати на розвиток громадянських інститутів як на локальному, так і на загальнодержавному рівні.

Технологічною детермінантою застосування Е-комунікацій є стрімке зростання кількості користувачів мережі Інтернет. А політична доцільність у пошуках нових комунікативних каналів взаємозв'язку з виборцями на регіональному рівні визначається низькою виборчою активністю, яку продемонстрували останні дострокові вибори до місцевих органів влади.

До очевидних позитивів використання Е-комунікації для УКП в місцевому самоврядуванні ми відносимо мінімальні, в порівнянні з іншими КТ, витрати; разове охоплення великої аудиторії; «демократичність» спілкування як можливість виникнення неформальних контактів, мультимедійність, мобілізаційний потенціал.

2. В основу класифікації комунікативних стратегій у місцевому самоврядуванні через практичність поставлених завдань пропонується покласти кінцеву мету, яка розуміється як прогнозоване бажане, уявлення про результат, який повинен бути досягнутий. Основними комунікативними ситуаціями в місцевому самоврядуванні, для вирішення яких потрібна розробка комунікативних стратегій є місцеві виборчі (інформаційні) кампанії; залучення інвестицій, розвиток бізнесу; активізація громадян до участі в прийнятті рішень.

Комунікативна стратегія в ієрархічному плані складається із набору комунікативних тактик, які, в свою чергу, складаються із набору почергових комунікативних ходів. Створення і впровадження комунікативної стратегії неможливе без стратегічного задуму, який визначає застосування набору комунікативних тактик і необхідних комунікативних засобів та технологій.

3. В сучасних умовах особливої уваги потребує вивчення політичної ідентифікації і як важливого чинника електоральної поведінки виборців, і як чинника прогнозованості в діяльності органів місцевого самоврядування на час каденції місцевих депутатів. На фоні зниження довіри громадян до політичних структури як ніколи можливий прихід до влади радикалізованих і важко прогнозованих через нечітку політичну ідентифікацію політичних сил.

4. Застосування не-унормованих законодавством форм безпосередньої участі громадян є також одним із перспективних напрямів для впровадження КСт у місцевому самоврядуванні на основі розвитку КПот. При цьому під «унормованими» формами ми розуміємо чітко визначені у законодавстві форми безпосередньої участі громадян, яких, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування», є п’ять. Усі інші форми – «не-унормовані» за нашою класифікацією, хоч і не дістали окремого опису у вказаному Законі, але аж ніяк не суперечать чинному законодавству.

Перспективною формою участі громадян є Форум місцевого самоврядування, що вже зарекомендував свою дієвість на практиці. З огляду на комунікативний аспект, робота Форуму дозволила створити ще один дискусійний майданчик для сільських громад, при цьому цей майданчик перетворився на центр прийняття рішень і визначення пріоритетів впровадження місцевої політики.

5. Основними тактиками, які застосовуються при впровадженні КСт, є: тактика презентації (комунікативні ходи – самопрезентація, дотична презентація, акцент на деталях, акцент на сімейному та соціальному статусах); тактика позиціонування (комунікативні ходи – метафоричність образу, підкреслення опозиційності, впровадження рольового міфу, захоплений відгук, заява, обіцянка, заснування коаліцій, звернення, заклик, позиціонування відносно друзів і партнерів, демонстрація доступності);

тактика розширення позитивного образу (комунікативні ходи - інтерактивність матеріалу, ненав’язливе інформування); тактика реабілітації (комунікативні ходи - спростування, виправдання, переакцентування).