101. Вчення Утопічної школи.

1.2. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму

Для представників раннього утопічного соціалізму були характерними критика недоліків існуючого устрою та приватної власності з позиції моралі і тяжіння до примітивної ідеалізації суспільного життя, заснованого на рівності потреб і здібностей.

Великий вплив на зміну економічної думки у пізньому середньовіччі здійснили процес первісного нагромадження капіталу і швидке соціальне розшарування суспільства внаслідок розвитку мануфактурного виробництва, великих географічних відкриттів і пограбування колоній. Все це посилило прагнення до створення соціальних утопій зі “справедливим” політичним, економічним та соціальним устроєм суспільства.

Одним з найвидатніших представників раннього утопічного соціалізму був англійський письменник-гуманіст, державний діяч Томас Мор (1478 – 1535). В 1516 р. Т. Мор опублікував свою знамениту книжку „Утопія” („утопія” – благодатне місце, що його ніде не існує), яка дала назву новій течії суспільної думки. В ній здійснена вперше критика капіталізму, а саме процесу первісного нагромадження капіталу як першооснови всіх суспільних суперечностей і майнової нерівності.

В „Утопії” викладена і утопічна модель ідеального суспільства, основними характерними рисами якої є:

- відсутність приватної власності;

- відсутність грошей і торгівлі, прямий продуктообмін між містом і селом;

- зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності;

- строга регламентація та обов'язковість праці для всіх, поєднання занять фізичною та розумовою працею;

- сімейно-ремісничий уклад господарського життя; землеробство як основа господарської діяльності; організація сільськогосподарських робіт за принципом трудової повинності;

- наближена до республіки форма державного устрою, всезагальні вибори посадових осіб, рівність жінок з чоловіками у всіх правах, свобода совісті тощо.

Ранні ідеї утопічного соціалізму розвивав італійський мислитель Томазо Кампанелла (1568 – 1639), монах-домініканець, один із лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту іспанської монархії. У творі „Місто сонця” (1623) він запропонував проект ідеальної утопічної держави, в основі якої має бути загальнонародна власність на майно (крім індивідуального житла) та господарство натурального типу. Його суспільство – це конгломерат сільськогосподарських общин, до роботи в яких залучаються всі громадяни, а споживання має бути суспільним, виходячи із потреб.

Основні риси утопічної моделі ідеального суспільства Т.Кампанелли:

- відсутність приватної власності, майнової нерівності, злиднів та експлуатації;

- відсутність грошей, натуральний продуктообмін;

- зрівняльний розподіл благ;

- примусова обов'язкова праця, розподіл обов'язків відповідно до здібностей кожного;

- державний устрій, заснований на поєднанні духовної і світської влади.

Представником раннього утопічного соціалізму був і Томас Мюнцер (1490 – 1525), німецький мислитель-бунтівник, який закликав насильницьким шляхом змінити існуючий лад і встановити “тисячоліття царства Христа”.

1.3. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

Пізній утопічний соціалізм представлений працями відомих мислителів XVIII – XIX ст. Р. А. Сен-Сімона, Ш. Фур'є та Р. Оуена. Виховані на ідеях Т. Мора і Т. Кампанелли, французьких просвітителів, і, розчарувавшись у результатах буржуазних революцій, вони почали виступати із рішучою критикою капіталістичного ладу і створювати нові фантастичні моделі “світлого майбутнього”. У чисто теоретичному плані їх погляди знаходилися на узбіччі економічної науки, проте вони внесли помітний вклад в критику капіталізму і цікаві здогадки про напрямки майбутнього суспільного розвитку.

Одним із найбільш відомих представників французького утопічного соціалізму був Сен-Сімон Клод Анрі де Рувруа (1760 – 1825), аристократ за походженням і учасник антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.

Головну увагу Сен-Сімон приділяє дослідженню соціологічних проблем, проте при розгляді методологічних питань історії людського суспільства він вносить вклад і в розвиток політичної економії. На його думку, поступальний розвиток суспільства відбувається шляхом переходу від одного рівня (стадії, формації) до іншого в результаті зростання обсягу знань і вдосконалення господарства.

Визначним французьким соціалістом був і Шарль Фур'є (1772 – 1837), купець, торговий службовець. Основні його праці „Теорія чотирьох рухів і загальних доль” (1808), „Новий промисловий і суспільний світ” (1828), „Теорія всесвітньої єдності” (1838).

Головною його ідеєю є досягнення соціальної гармонії, яка можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості і рівності. Капіталізм, зі своєю промисловістю, є ж ворожим людині, а капіталістична індустріалізація лише посилює антагонізм між інтересами індивідуума і колективу. Тому капіталізм потребує обов'язкового реформування з метою ліквідації існуючої приватної власності, яка породжує конкуренцію, анархію і призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства.