§ 5. Безпека сфери оподаткування
Основним фіскальним злочином є ухиляння від сплати податків, що вчиняється з порушенням податкового законодавства. Податкове право дає визначення податкових правопорушень як протиправних, винних дій або бездіяльність, що відбивається у невиконанні або виконанні неналежним чином обов'язків, порушенні прав і законних інтересів учасників податкових правовідносин, за що встановлюється юридична відповідальність.
Ухялення від сплати податків в основному зв'язане з приховуванням доходів, неподанням фінансової і податкової звітності, незаконним використанням податкових пільг, несвоєчасною сплатою податків. Головним критерієм відмінності ухялення від сплати податків від різноманітних засобів податкового планування є порушення діючого податкового законодавства поза залежністю від того, навмисне або ненавмисно це робиться. З цього погляду зору податкове планування припускає надання інформації про об'єкт податко-обкладання таким чином, щоб передбачені законом податкові пільги використовувались в повному обсязі.
Ухиляння від оподаткування становить значну суспільну небезпеку. По-перше, держава недоотримує значні бюджетні кошти, в зв'язку з чим скорочується фінансування державних програм. По-друге, неплатники податків виявляються в більш вигідному становищ і порівняно із законослухняними платниками з точки зору ринкової конкуренції, можуть провокувати своїми діями інших суб'єктів економічної активності. По-третє, при значному поширенні фіскальних злочинів, що ведуть до дефіциту доходної частини бюджету, держава вдається до компенсації нестачі бюджетних надходжень введенням нових податків, збільшенням ставок діючих податків і зборів. Тому в інтересах і всього суспільства, і кожного платника податків зокрема, щоб податкове законодавство не зазнавало систематичних порушень.
Стосовно особливостей функціонування економік країн, які перебувають у фазі спаду або кризи, ухиляння від оподаткування тим не менше може стати своєрідним протиправним засобом виживання для підприємців.
Але і для по-рівняно благополучних національних економік фіскальні злочини надто поширені. Бюджети країн з розвиненою економікою недоотримають у зв’язку з цимдо 1/3 призначених податкових зборів.
Серед основних причин ухиляння від сплати податків слід відзначити відповідну реакцію платників податків на підсилення податкового тягаря, на підвищення податкових ставок (моральний чинник), недосконалість форм і засобів контролю з боку податкових органів (технічні причини) і порівняння економічних наслідків сплати і несплати податків (економічні причини). Зіставлення вигод і переваг від несплати податків з добросовісністю взає мовідносин з бюджетом може розглядатися як головний рушійний мотив до скоєння податкових правопорушень. Чим вище ставка податку і нижче розмір санкцій, що реально має місце в Україні, тим вище економічний ефект ухиляння від оподаткування.
Стосовно діяльності платників податків (фізичних або юридичних осіб) можна виділити такі види податкових правопорушень:
1. Правопорушення проти обов’язків по сплаті податків, тобто несплата або несвоєчасна сплата податку, незаконне використання пільг по даному виду податку, приховування об’єкта оподаткування.
2. Правопорушення проти контрольної функції податкових органів, пов’язані з несвоєчасною реєстрацією в державних органах або ухиленням від такої реєстрації, перешкоджання здійсненню контрольної діяльності, податковим перевіркам, непокорою законним вимогам або розпорядженням податкових органів, погрозами і образами на адресу співробітників податкових служб.
3. Правопорушення проти ведення бухгалтерського обліку, укладання і надання бухгалтерської! податкової звітності, такіякпорушення правил організації і порядку ведення бухгалтерського обліку, недостовірність даних фінансової документації, порушення порядку укладання і надання бухгалтерської і податкової звітності, ухиляння від надання даних звітності.
4. Правопорушення проти системи гарантій виконання обов’язків плат-никаподатків, зокрема незаконне відкриття банківських рахунків, здійснення незаконних розрахунків (зокрема розрахунки готівкою), порушення касової дисципліни тощо.
При виявленні випадків порушення податкового законодавства стосовно до неплатників податків можуть бути застосовані такі санкції:
• Заходи оперативного реагування: зупинення операцій по банківських рахунках, накладення арешту на фінансові кошти даної фізичної/юридичної особи в фінансово-кредитних установах;
• Фінансово-правові санкції: стягнення всієї суми несплаченого податку, штраф за приховування прибутку, за неподання фінансової і податкової документації, стягання пені за прострочку податкового платежу, а також можливе вилучення всього приховуваного об’єкта оподаткування;
• Заходи адміністративної відповідальності: штрафи з службових осіб компаній і з фізичних осіб за порушення податкового законодавства;
• Заходи кримінальної відповідальності: штрафи у встановленому законом розмірі, позбавлення волі, виправні роботи, конфіскація майна неплатника податків.
Специфіка України порівняно з країнами з розвиненою економікою, з точки зору контролю за виконанням платниками податків фінансового законодавства зумовлена передусім такими чинниками, як: 1) слабка фінансова дисципліна платників податків внаслідок низької податкової культури в суспільстві; 2) недосконалість законодавчої бази, що не дозволяє залучати до повної відповідальності злісних неплатників; 3) надлишкова фіскальна орієнтація податкової політики тощо.
За даними Національного банку України, поза банківськими установами перебувають в обігу 3,65 млрд грн, що перевищує 43 відсотки грошової маси, які обслуговують неоподаткований товарообіг, тобто “тіньову” економіку України. Лібералізація валютного ринку, розширення мережі кореспондентських відносин українських банків з нерезидентними банківськими установами та включення їх у систему електронних міжбанківських міжнародних розрахунків були використані для формування мережі підставних рахунків комерційних структур, що займаються незаконною конвертацією безготівкової гривні юридичних осіб різних форм власності у готівкову валюту, створення механізмів переказу резидентами України валютних коштів на неконтрольовані державою рахунки у закордонних банках під прикриттям зовнішньоекономічної діяльності.
Аналіз порушених кримінальних справ, актів документальних перевірок, наявної оперативної інформації однозначно засвідчує, що на теперешній час внаслідок правової неврегульованості та недосконалості чинного законодавства існуюча банківська система є головним інструментом і каналом приховування податків ділками тіньової економіки. Ними налагоджена індустрія створення мережі фіктивних підприємств, основною метою яких є обслуговування несумлінних легальних платників податків з метою укриття об'єктів оподаткування шляхом взяття на себе їхніх податкових зобов'язань.
Акумульовані на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів значні суми грошових коштів, з яких майже 35% складають приховані від сплати податки, є невикористаним джерелом поповнення державного бюджету України.