§ 6. Бюджетний дефіцит і методи його фінансування

Бюджетний дефіцит — це перевищення витрат бюджету над його доходами. Незважаючи на зростання податків і деяке збільшення неподаткових надходжень, Державний бюджет України продовжує залишатися дефіцитним.

дефіцит повинен бути профінансований за рахунок внутрішніх джерел фінансування, включаючи доходи від емісіїдержавних цінних паперів, ічерез залучення джерел зовнішнього фінансування.

31990р. ідо 1995р. дляпокриття бюджетного дефіциту в Україні в основному використовувалася емісія грошей, що послужило потужним інфляційним чинником. 31995р. емісія грошейякголовнийчинникдляфінансуваннядефі-циту бюджету не застосовується. З цією метою використовуються різноманітні державні цінні папери—ОВД П зтримісячним, шестимісячним і річним термінами погашення, казначейські зобов’язання (ДО), облігації внутрішньої валютної державної облігаційної позики, державні ощадні позики, золоті сертифікати.

Зовнішніми джерелами фінансування бюджетного дефіциту служать кредити міжнародних фінансових організацій, головним чином Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Слід зазначити, що державні бюджети західних країн з розвинутою ринковою економікою такожхронічно дефіцитні. Проте в умовах фінансової стабілізації та стійкої економічної ситуації бюджетні дефіцити не розглядаються як катастрофічно негативні фінансові показники. Відомий англійський економіст Дж. М. Кейнс з метою стимулювання економічного зростання і забезпечення повної зайнятості населення рекоменд ував проводити політику дефіцитного фінансування. І в цьому безумовно є раціональне зерно. Слід зазначити, що з 1990 р. у розвинутих західних країнах бюджетний дефіцит скорочується. Так, у СШАв період 1983-1992 р. р. дефіцит державного бюджету в середньому стано-вив207 млрддол. Починаючи з 1992 р. дефіцит державного бюджету знижується щороку, досягнувши в 1999 р. значного профіциту.

Основні завдання політики в галузі фінансування дефіциту державного бюджету України виявляються в продовженні курсу на його неінфляційне покриття при послідовному скороченні обсягу зовнішніх запозичень.

Необхідно збільшити частку бюджетних запозичень у небанківському секторі за рахунок залучення коштів населення, підприємств, організацій, інших інвесторів. Варто розширити коло державних цінних паперів для населення.

Для під тримки збалансованості внутрішнього фінансового ринку повинна бути забезпечена необхідна координація випуску державних, регіональних і муніципальних позик.

У Законі України ’’Про Державний бюджет на 2000 р. ” передбачено бездефіцитне фінансування Державного бюджету України.