4. Бюджетний дефіцит
Важливим завданням фінансової політики кожної держави є оптимізація складу й структури доходів і видатків бюджету та їх збалансування. Незбалансованість або недостатня надійність збалансування доходів та видатків бюджету ще на стадії його планування призводить до негативних явищ в економіці, а саме до його дефіциту.
Значний рівень дефіциту протягом декілька років призводить до зростання боргових зобов'язань держави, і, як слідство, - до зростання видатків на обслуговування боргу, що загострює боргові проблеми і веде до розбалансування всієї фінансової системи.При формуванні бюджету на поточний рік необхідно звертати перш за все увагу на вирішення наступних завдань:
1) дохідна частина бюджету повинна бути реальною як в цілому так і за кожним джерелом надходжень;
2) структура видатків повинна бути оптимальною і враховувати максимальний рівень зростання ВВП;
3) бюджет - збалансований.
Співвідношення між доходною та видатковою частинами бюджету характеризує його сальдо.
Перевищення доходів над видатками забезпечує позитивне сальдо бюджету, тобто профіцит. Перевищення видатків над доходами призводить до бюджетного дефіциту.
Сума бюджетних дефіцитів за довгостроковий період за вирахуванням позитивного сальдо бюджету створює державний борг.
Основними причинами виникнення дефіциту бюджету вважаються наступні:
- надзвичайні події: війни, стихійні лиха, що потребують значних коштів;
- спад виробництва та кризові явища в економіці;
- неефективне функціонування та розлад фінансово-кредитної системи;
- недосконалість фінансового законодавства;
- інфляційні процеси;
- політичні кризи;
- інші фактори, що впливають на економічну та соціальну політику держави.
Розмір дефіциту, який не перевищує 3 % ВВП, має позитивний вплив на пожвавлення економіки. І навпаки, вважається, що в країнах з розміром дефіциту бюджету більше 3%, знижується інвестиційна діяльність, підвищується рівень інфляції.
Бюджетний дефіцит можна класифікувати за такими ознаками.
Відкритий бюджетний дефіцит - це дефіцит, офіційно визнаний та зафіксований в Законі про бюджет на поточний рік..
Прихований бюджетний дефіцит - це офіційно невизнаний дефіцит, який виникає в результаті необгрунтованого завищення обсягів доходів бюджету, або включення в їх склад джерел покриття дефіциту.
Свідомий дефіцит бюджету виникає, коли уряд для стимулювання економіки в період її спаду та активізації підприємницьких структур знижує ставки оподаткування, втілює в життя політику „дешевих" грошей, збільшуючи одночасно державні витрати.
Вимушений дефіцит бюджету є наслідком скорочення обсягів виробництва та національного доходу, що призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету та збільшення з нього соціальних трансфертних виплат населенню.
Пасивний дефіцит бюджету — це дефіцит, коли кошти, залучені для його покриття, спрямовуються на фінансування поточних потреб, таких як заробітна плата працівникам бюджетної сфери, соціальні виплати та інші витрати.
Активний дефіцит бюджету характеризується спрямуванням коштів на фінансування високоефективних проектів, капітальних вкладень, що сприяє зростанню ВВП.
Стійкий дефіцит бюджету - дефіцит, який існує в довгостроковому періоді, спричиняючи зростання державного боргу.
Тимчасовий дефіцит бюджету - дефіцит, який виникає внаслідок касового розриву в процесі виконання бюджету.
Відомі два шляхи збалансування бюджету:
1) інфляційний шлях;
2) неінфляційний шлях.
Збільшення доходів можливо за рахунок підвищення ставок оподаткування, введення нових податків та розширення бази оподаткування, збільшення об'єктів неподаткових надходжень.
Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:
1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх;
2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету;
3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;
4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.
Зовнішні джерела покриття дефіциту бюджету:
- кредити іноземних держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій;
- доходи від розміщення цінних паперів на зовнішньому ринку. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик дає можливість збільшити державні видатки без обмеження поточного споживання.
Бюджетним кодексом України заборонено використання емісійних коштів на покриття дефіциту бюджету
. Найбільш доцільним вважається використання внутрішніх джерел покриття бюджетного дефіциту української економіки, що не спричиняє негативних економічних наслідків. Найбільш сприятливіший інструмент фінансування дефіциту бюджету - довгострокові цінні папери з відносно невеликими відсотками за ними. Політика регулювання бюджетного дефіциту повинна бути довгостроковою, необхідно відмовитися від його споживчого характеру, з метою використання джерел фінансування дефіциту для реалізації інвестиційних програм.