2. 3. Доходи та видатки Державного бюджету

Доходи Державного бюджету - це частина грошових ре­сурсів, що централізується державою до загальнодержавного фон­ду для виконання та реалізації своїх функцій.

Формування доходів здійснюється за рахунок:

1) внутрішніх джерел - виробленого в країні національного доходу;

2) зовнішніх джерел - надходжень від міжнародного пере­розподілу фінансових ресурсів.

Якщо цих доходів для покриття своїх витрат державі не ви­стачає, вона використовує національне багатство, а саме:

- доходи від приватизації державної власності;

- від продажу золотовалютного резерву та інших цінностей, які знаходяться в розпорядженні суспільства на певний період часу.

Згідно з Бюджетним кодексом:

1) Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

2) Надходження до бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.

До складу доходів Державного бюджету України згідно зі статтею 29 Бюджетного кодексу включаються:

- доходи, що надходять у вигляді податків, зборів і обов'язкових платежів відповідно до законодавства і надходять до Державного бюджету;

- доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України; та від інших визначених законодавством джерел;

- гранти і дарунки у вартісному обрахунку;

- міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Склад доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами, визначений у статтях 64-69 Бюджетного кодексу, який запропонував новий підхід до формування доходної частини місцевого бюджету.

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Видатки Державного бюджету регламентуються Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік та ін­шими законодавчими та нормативними актами.

Залежно від обсягів та структури видатки відіграють важли­ву роль у фінансовому забезпеченні соціальних та економічних програм, природозберігаючих та природоохоронних програм, роз­витку промисловості та агропромислового комплексу.

Кожен вид видатків має кількісну та якісну характеристику. Якісна характеристика дозволяє встановити призначення бюджет­них видатків; кількісна — їх величину.

Бюджетний кодекс відокремив такі поняття, як „витрати бю­джету" та „видатки бюджету".

Видаткова частина Державного бюджету, як і доходна час­тина, теж складається із загального та спеціального фондів. Бю­джетний кодекс законодавчо розмежував видатки, що здійсню­ються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відпо­відно до їх повноважень.

У залежності від спрямованості та ролі видатки бюджету можна класифікувати:

1) за функціями держави;

2) за економічним змістом;

3) за розпорядниками коштів бюджету;

4) за бюджетними програмами.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 Бюджетного кодексу.

Розподіл видатків між бюджетами відповідно до конституційного ладу та принципів побудови бюджетної системи наведений у таблиці 1.

Таблиця 1.

Розмежування видів видатків на здійснення повноважень

Розподіл видатків за видами бюджетів здійснюється з метою досягнення стабільного фінансування суспільних послуг, забезпечення якості цих послуг та наближення їх до кінцевого споживача відповідно до потреб населення відповідної території.