Механізм виконання державного бюджету за доходами через органи Державного казначейства

З метою створення умов для ефективного управління коштами державного бюджету та коштами державних позабюджетних фондів, підвищення оперативності фінансування бюджетних видатків Кабінет Міністрів України та Національний банк України затвердили Постанову № 401 “Про касове виконання Державного бюджету України” від 03.04.1996 р.

27.04.1995 р. та Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 306 “Про заходи щодо забезпечення касового обслуговування коштів Державного бюджету України” від

12.03.1996 р.

Обидва законодавчих акти визнавали необхідність організації касового виконання державного бюджету за доходами та видатками через органи Державного казначейства України. Але оскільки казначейська модель реалізації бюджету на той час перебувала в стані впровадження і не мала достатнього кадрового й матеріально-технічного забезпечення для виконання відповідних функцій і завдань, касове виконання державного бюджету деякий час передбачалося здійснювати через установи Національного банку України, Державного експортно-імпортного банку України, Акціонерно- комерційного агропромислового банку “Україна”, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку “Промінвестбанк”. Отже, усі міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади, а також органи, які здійснюють управління цільовими державними фондами, що входять до державного бюджету, отримали розпорядження перевести до 15 травня 1996 р. усі поточні бюджетні рахунки коштів державного бюджету, відкриті в установах банків, не уповноважених здійснювати касове виконання державного бюджету, до установ банків, яким таке право було надане, тобто уповноваженим [8].

Уповноваженими банками вважаються такі комерційні банки України, яким органами Державного казначейства надано повноважен-

ня здійснювати операції з касового виконання державного бюджету.

За час становлення та розвитку Державного казначейства в Україні механізм виконання державного бюджету за доходами та видатками зазнавав певних змін. Так, на початку впровадження казначейської системи касового виконання державного бюджету в установах уповноважених банків для органів Державного казначейства відкрилися дохідні бюджетні рахунки, а саме “Кошти Державного бюджету” та “Кошти бюджетів України до розподілення”. На балансовий рахунок “Кошти Державного бюджету” зараховувалися кошти, що безпосередньо надходили до державного бюджету. На балансовий рахунок “Кошти бюджетів України до розподілення” зараховувалися загальнодержавні податки та збори, які потім розподілялися між державним і місцевими бюджетами. Органи Державного казначейства отримували з дохідних рахунків виписки з додатками копій платіжних документів, завірених установою відповідного банку. Для того щоб кошти надходили до державного бюджету України правильно, згідно з бюджетною класифікацією, фінансові органи, органи Державного казначейства та Державної податкової адміністрації за місяць до початку бюджетного року подавали відповідним установам комерційних банків списки платників податків по кожному району з визначенням виду платежу, розділу бюджетної класифікації доходів, символів звітності банку та номерів рахунків, на які слід зараховувати кошти.

Кошти, що надходили на балансовий рахунок “Кошти бюджетів України до розподілення”, розподілялися установами уповноважених банків між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів, установлених Верховною Радою України.

Кошти, що надходили на балансовий рахунок “Кошти Державного бюджету”, установи комерційних уповноважених банків щоденно, не пізніше 10 годин, перераховували на транзитні дохідні рахунки, відкриті в регіональних управліннях Національного банку України. Одночасно вони подавали органам Державного казначейства оперативну щоденну звітність про доходи державного бюджету. Регіональні управління Національного банку України не пізніше 16 годин перераховували кошти з транзитних рахунків на централізовані дохідні рахунки Головного управління Державного казначейства України, відкриті в Операційному управлінні Національного банку (далі скорочено — ОПЕРУ НБУ). Щоденно Головне управління Державного казначейства отримувало від ОПЕРУ НБУ виписки з цього рахунка, а також оперативну звітність про доходи державного бюджету в розрізі видів доходів. Аналогічна інформація також надавалася по закінченню кожного місяця та за підсумками звітного року.

Такий механізм виконання дохідної частини державного бюджету діяв до моменту створення мережі територіальних органів Державного казначейства на місцях, після того на початку 1997 р. цей процес дещо змінився. Для зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до державного бюджету в установах уповноважених банків на ім’я органів Державного казначейства замість існуючих балансових рахунків відкрилися нові бюджетні рахунки — “Кошти Державного бюджету України” та “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”. На балансові рахунки “Кошти Державного бюджету України” зараховувалися кошти, що безпосередньо надходили до державного бюджету. На балансові рахунки “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України” зараховувалися загальнодержавні податки та збори, які потім розподілялися між державним і місцевими бюджетами.

При безготівковій формі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) розрахункові документи, що подавалися до уповноваженого банку, мали оформлюватися відповідно до вимог Інструкції № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.1996 р. № 204. Розрахункові документи на сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), отримані уповноваженими банками від платників податків, виконувалися ними у порядку, встановленому зазначеною Інструкцією № 7. Приймаючи розрахункові документи на сплату податків та інші платежі до державного

бюджету, установи уповноважених банків перевіряли наявність кодів бюджетної класифікації. Якщо коди були відсутні, платіжні документи до виконання уповноваженими банками не приймалися. Відповідальність за правильність зазначених у документах кодів бюджетної класифікації доходів несли платники податків.

Механізм проходження коштів, що надійшли на балансовий бюджетний рахунок “Кошти Державного бюджету України”, через установи уповноважених банків залишився таким самим, як і за часів існування балансового бюджетного рахунка “Кошти Державного бюджету”. Проте зазнав змін механізм проходження коштів, що надходили на балансовий рахунок “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”. Кошти, які протягом дня надходили на цей балансовий рахунок, розподілялися відділеннями (управліннями) Державного казначейства. Органи Державного казначейства України відповідно до своїх функцій, визначених у Положенні “Про Державне казначейство України”, розподіляли загальнодержавні податки, збори та інші обов’язкові платежі між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя [15]. Такий розподіл здійснювався відповідно до встановлених нормативів відрахувань.

Кошти, відраховані до державного бюджету України, органи казначейства в той самий день платіжними дорученнями перераховували на рахунки “Кошти Державного бюджету України”, відкриті в установах уповноважених банків або в установах Національного банку України. Кошти, що належали місцевим бюджетам, перераховувалися на розподільчі рахунки “Кошти бюджетів України до розподілу”, відкриті на ім’я обласних фінансових управлінь, для їх подальшого розподілу між рівнями місцевих бюджетів. Підготовлені розрахункові документи подавалися до установ уповноважених банків, які виконували їх у встановленому порядку.

Із 2001 р. в Україні запроваджено Трансакційну автоматизовану систему казначейства (ТАСК). Ця система забезпечується створенням електронної мережі, яка має зв’язок із банківською системою і є революційним кроком у вдосконаленні казначейської роботи. Схожі системи функціонують у розвинених країнах, в Україні робота такого масштабу виконується вперше. ТАСК — це система реєстрації, обліку, організації платіжного документообігу, а також подання звітності з фінансових операцій, що здійснюються учасниками бюджетного процесу в ході їхньої діяльності та виконання державного

бюджету. Органам Державного казначейства надається статус учасників системи електронних платежів Національного банку України (далі — СЕП НБУ).

Таке нововведення ґрунтується на організаційних перетвореннях у системі управління державними платежами, які вплинули на механізм виконання державного бюджету як за доходами, так і за видатками. А тому порядок виконання державного бюджету за доходами нині знову зазнав певних змін. Платежі, що тимчасово віднесені до доходів державного бюджету й підлягають розподілу, зараховуються на аналітичний рахунок 3411 “Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету, що підлягають розподілу”, відкритий за балансовим рахунком 341 “Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету, що підлягають розподілу” Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від

28.11.2000 р. №119 із змінами та доповненнями станом на

24.07.2000 р. Кошти, які протягом дня зараховувались на аналітичний рахунок 3411, наприкінці дня розподіляються органами Державного казначейства за нормативами, встановленими відповідними законодавчими актами України.

Після розподілу частина коштів, що належить загальному фонду державного бюджету, зараховується відділеннями та територіальними управліннями Державного казначейства на аналітичний рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”, з якого в регламентованому режимі перераховуються на аналітичний рахунок 3112 “Загальний фонд державного бюджету”, відкритий за балансовим рахунком 311 “Кошти загального фонду державного бюджету”. Інформація щодо перерахування суми доходів Державному казначейству України одночасно відбивається на рахунку 8211 “Кошти загального фонду державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства”, відкритому за балансовим рахунком 821 ”Кошти державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства”.

Кошти, що належать місцевим бюджетам, зараховуються на аналітичний рахунок 3141 “Надходження до загального фонду місцевих бюджетів”, з якого в регламентованому режимі перераховуються на розподільчий аналітичний рахунок 3142 “Кошти загального фонду місцевих бюджетів”, відкритий за балансовим рахунком 314 “Кошти загального фонду місцевих бюджетів”. Такі рахунки відкриваються

на ім’я обласних фінансових управлінь для подальшого розподілу отриманих коштів між рівнями місцевих бюджетів. Інформація щодо перерахування сум доходів місцевим бюджетам одночасно відбивається на рахунку 8141 “Кошти загального фонду місцевого бюджету, отримані від вищестоящих органів Державного казначейства”, відкритому за балансовим рахунком 814 “Кошти місцевого бюджету, отримані від вищестоящих органів Державного казначейства”.

Частина коштів, що належить спеціальному фонду державного бюджету, зараховується на аналітичний рахунок 3121 “Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки”, з якого відповідно до встановленого регламенту перераховується на аналітичний рахунок 3122 “Кошти спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки”, відкритий за балансовим рахунком 312 “Кошти спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на спеціальні видатки”. Інформація щодо перерахування суми доходів Державному казначейству України одночасно відбивається на аналітичному рахунку 8212 “Кошти спеціального фонду державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства”, відкритому за балансовим рахунком 821 “Кошти державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства”.

Повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів, що тимчасово зараховані до доходів державного бюджету й підлягають розподілу, здійснюється з відповідних аналітичних рахунків до їх розподілу в межах поточних надходжень за день.

3.4.