77. Економічна думка Стародавнього Риму
Трактат «Землеробство», написаний Марком Порцієм Катоном Старшим узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією.
Катон, як і його грецькі попередники, уважав землеробство за найпочесніше й найшляхетніше заняття, дохід від якого «є найчистішим, найповнішим і зовсім не породжує заздрощів». Зразкове господарство — це переважно самозабезпечуване натуральне господарство, власник якого купує лише те, чого не можна виробити у власному маєтку, а продає тільки надлишки. При цьому господар має якнайменше купувати і якнайбільше продавати.Позбавлення селян землі і концентрація її в руках великих землевласників зумовили необхідність проведення аграрних реформ. Опрацювання проектів таких реформ та їх втілення в життя зв'язані з іменами народних трибунів братів Гракхів — Тіберія і Гая Пропоновані ними реформи полягали, по-перше, у відновленні та зміцненні дрібного землеволодіння; по-друге, у поверненні пролетарів (зубожілих дрібних виробників) до господарської діяльності; по-третє, у обмеженні розмірів земельних ділянок, що можуть бути у розпорядженні одного господаря (однієї родини).
Тіберій Гракх виступив із законопроектом про земельну реформу, який передбачав обмеження користування державною ріллею
Марк Теренцій Варрон і Луцій Юній Модерат Колумелла У трактаті Варрона «Про сільське господарство» знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких господарств та їх перетворення на господарства напівнатурального-напівтоварного типу.
Праця Луція Колумелли має таку саму назву «Про сільське господарство». Запропонував цілу систему заходів для раціональнішої організації рабовласницького господарства. На його думку, велике, але погано оброблене поле дасть менше доходу, ніж маленька, але старанно оброблена ділянка.
Прагнучи розробити принципи ефективної організації праці рабів, Колумелла рекомендував запровадити поділ праці, її спеціалізацію, використання кваліфікованої рабської праці.
Августин Блаженний проповідував необхідність праці для всіх, говорив, Що, створивши світ, Бог звелів людині працювати, і посилався на слова апостола Павла: «Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть».
Таким чином, економічну думку античного світу слід розглядати, з одного боку, як продукт особливої історичної доби, а з іншого — як низку ідей, що набули розвитку в наступні періоди та увійшли до золотого фонду економічної науки. Важливим досягненням античної економічної думки є з'ясування принципів натурального й окремих елементів товарного господарства. У центрі римської економічної думки завжди стояли питання організації рабовласницького господарства та управління ним. Серед проблем, відображених у творах античних авторів, основною була проблема рабства.
Еще по теме 77. Економічна думка Стародавнього Риму:
- Тема №2. Економічна думка стародавнього світу та Середньовіччя.
- 2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу і античного світу
- 2.1.1. Економічна думка Стародавнього Сходу
- 97. Економічна думка стародавнього світу: економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- 2.2.4. Економічна думка епохи феодалізму в Україні
- 102. Економічна думка Вільяма С. Джевонса.
- 104. Економічна думка Вільяма Петти.
- Питання 5. Поняття «економічний закон», «економічна категорія». Класифікація економічних законів.
- 82. Сутність і мета економічного зростання. Модель економічного зростання Харрода-Домара як неокейнсіанський варіант моделювання економічного розвитку.
- ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- ТЕМА 9. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ХІХ - поч. XX ст.)
- Тема 8. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
- Тема 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- Економічний ріст, його типи та фактори. Економічна ефективність
- Економічна теорія як форма наукового пізнання економічного життя