Тема 8. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Становлення нашої Батьківщини як суверенної держави збіглося з глибокими перетвореннями в економічному житті суспільства. їх суть полягає в переході від тотально-планової до ринкової економіки.

Найголовніше питання, яке виникло вже на початку перебудови нашої економіки, пов'язане з визначенням кінцевої мети цих перетворень. Треба зауважити, що довгі роки неефективного функціонування планової економіки стали найбільш переконливим аргументом на користь вибору ринкової моделі для нашого народного господарства. Цей вибір практично для усіх вітчизняних учених економістів є аксіоматичним і різниця в їх поглядах пов'язана лише з пошуком найбільш оптимальної для України форми ринкового господарства. Проте цей напрямок наукових розробок не є визначальним, хоча і досить важли­вим. Головний напрямок творчого пошуку вітчизняних економістів зосереджено на дослідженні проблем перехідного періоду. Саме це сьогодні є вирішальним для країни, бо шляхи і методи розв'язання складних економічних проблем, які виникли в процесі докорінної перебудови нашої економіки, є стратегічно значущими для всієї майбутньої долі України.

Коло наукових проблем, над вирішенням яких працюють економісти України, включає наступні фундаментальні і в певній мірі доленосні питання:

1. Основні напрямки і проблеми трансформації вітчизняної економіки в суто ринкову.

2. Структурна перебудова народного господарства і джерела інвестиційного процесу.

3. Шляхи забезпечення фінансово-кредитної стабілізації.

4. Досягнення продовольчої безпеки і забезпечення розвитку-сільського господарства України.

До наукового дослідження цих проблем доклали зусиль багато відомих українських учених економістів.

1) Лукінов ІД., Чухно А.А.

1. Перехід до ринкової економіки треба здійснювати без різких заходів на основі поступової трансформації сучасних економічних відносин в суто ринкові.

2. Відродження економіки України треба базувати на розвитку власного внутрішнього ринку за рахунок підвищення платоспроможності товаровиробників і споживачів.

3. Основою структурної перебудови народного господарства може стати тільки посилення інвестиційного процесу.

4. Інвестиції в економіку мають бути мобілізовані за рахунок внутрішніх джерел (амортизації, накопичення прибутку підприємств, кошти держави, кредитні ресурси комерційних банків і т.п.).

5. Занадто жорстка монетаристська політика, яка досягається шляхом штучного обмеження грошей в обігу, блокує інвестиційний процес І перешкоджає структурній перебудові народного господарства.

2)Геєц В.М, Кваснюк Б. Є.

1. Перебудова економіки можлива тільки на основі посилення інвестиційного процесу.

2. Практика фінансування інвестиційних та інноваційних проектів за рахунок зовнішніх позик є вимушеною, але не виправданою. Необхідно посилювати національні інвестиційні джерела.

3. У грошовому регулюванні необхідно поступово переходити від отримування грошової маси до. її помірного розширення.

3) Ющенко. В.А

1.Перехідний період характеризується гострими соціальними конфліктами та політичною боротьбою. Ці обставини вимагають здійснення виваженої грошової та кредитної політики, яка може здійснюватись розвинутою банківською системою на чолі з незалежним центральним банком. В межах визначеної виконавчою та законодавчою владами економічної та фінансової стратегії самостійно розробляє і використовує специфічні фінансові інструменти, визначає рівень монетаризації, облікової ставки тощо.

2. Досягнення фінансової стабілізації як стратегічної мети усіх владних структур вимагає чіткого розмежування економічних та соціальних наслідків зростання грошової маси на коротких та довгих проміжках часу.

3. Монетарна політика центрального банку не може компенсувати недоліки в здійсненні інвестиційної, структурної, фіскальної та соціальної політики держави.

4) Покритан А.К.

1. Характеризуючи загальний етап перехідної економіки України, вважає, що на кінець 90-х років завершується формування тільки передумов для розвинутих ринкових відносин, саме ж становлення розвинутого ринкового господарства почнеться вже за межами 2000 року.

2. Особливість перехідного періоду в Україні полягає в значній руйнації продуктивних сил, на базі якої виникли і існують економічні відносини, притаманні ранньому капіталізму і навіть докапіталістичним формам життя. Ці відносини суттєво гальмують становлення розвинутих ринкових відносин.

3. Процес приватизації, який здійснюється в Україні, виступає лише формою первісного нагромадження капіталу.

4. Головним напрямком становлення ринкової економіки вважає інтенсифікацію інвестиційного процесу, яка повинна здійснюватись на базі формування капіталу як реального явища.

Литература

1. Бажал Ю. Эволюционная парадигма экономики переходного периода //Экономика Украины.-1993.- №8.

2. Вольский Г. Вопросы финансовой стабилизации в Украине // РЗЖ.-1995.-№11.

3. Геец В. Структура экономики и структурная политика ее стабилизации //Экономика Украины.-1995.-№1.

4. Панасюк Б. Макроэкономика: диспропорции и и» причины //Экономика . Украины.-1995.-№6.

5. Радаев Вал. Закономерности и альтернативы переходной экономики //РЗЖ.-1995.-№9-

6. Чухно А. Современный экономический кризис: сущность и пути выхода // Экономика Украины - 1993.- №3.

7. Шумейко В. Государство и экономика в контексте реформационного процесса //ЮЖ.- 1995.- №10.