§ 5. Еволюція товарного виробництва, його характеристика в сучасних умовах
Як вже зазначалось, товарна форма організації суспільного виробництва — система відкрита, динамічна, спрямована на постійне зростання обсягів виробництва та розширення меж її застосування.
Цейпроцес слід розглядати як еволюційний (в перекладі з грецької “еволюція" - розгортання, розвиток), тоб-то як такий, що характеризується поступовістю розвитку даної форми при збереженні її якості в процесі кількісних змін. Еволюція товарної форми господарства відбувається під впливом таких чинників, як : 1) постійне зростання людських потреб (ця закономірність обумовлена дією відповідного об’єктивного закону); 2) поглиблення суспільного поділу праці, що обумовлено дією іншого економічного закону - закону економії часу; 3) кількісні та якісні зміни в розвитку продуктивних сил суспільства, що безпосередньо позв’язано з розвитком науки і техніки, тобто науково-технічним прогресом; 4) подальший розвиток відносин приватної власності, що, в свою чергу, привело до її модифікації в різні види колективної власності (в кооперативну, а особливо - в акціонерну).
В історичному аспекті прийнято виділяти два етапи еволюційного розвитку товарного виробництва, яким відповідають два його основних типи — просте і розвинуте. Останнє ще називають загальним, бо товарне виробництво охоплює всі сфери, товаром стає навіть сама здатність людини до праці — робоча сила; капіталістичним, що відбиває провідну роль у ньому такої категорії, такого відношення як капітал, а також підприємницьким, де головну роль відіграє підприємець — власник засобів виробництва, який, здійснивши найм робочої сили, організує виробництво, керує ним і привласнює його результати.
І просте, і розвинуте товарне виробництво слід розглядати як дві стадії, два рівня його розвитку, а тому характеристику цих рівнів товарного виробництва доцільно здійснити, по-перше, зточки зору їх загальнихрис, апо-дру-ге, з точки зору їх відмінностей.
Отже, до загальних рис слід відносити такі: 1) в основі виникнення і розвитку простого та розвинутого товарного виробництва є суспільний поділ праці, атакожекономічна відособленість (відокремленість) виробників(заумовиісну-вання приватної власності); 2) економічною формою зв’язку між виробниками виступає ринок, де відбувається реалізація вироблених товарів шляхом купівлі-продажу; 3) наявність конкурентного середовища; 4) виробник (працівник) повинен бути особою вільною.
В той же час просте і розвинуте товарні виробництво мають ряд відмінно -стей, які характеризують ці типи за його зрілістю, розвинутістю, а саме: 1) якщо просте товарне виробництво базується, як правило, на загальному та галузевому поділі суспільної праці, то розвинуте — на одиничному та операційному; 2) просте товарне виробництво функціонує за умови, що вмежахекономічноївідо-собленості виробник є одночасно і власником засобів виробництва і працівником, то розвинуте — цілком ґрунтується на праці найманих працівників, які відділені від засобів виробництва (знарядь праці, землі) і повністю економічно залежні від власника засобів виробництва (підприє мця), бо останній купує їхню здатність до праці — робочу силу; 3) мета простого товарного виробництва — 66
насамперед - задоволення власних потреб виробника, і він реалізує не всі товари, а залишає частку для власного споживання, тоді як в умовах розвинутого реалізуються всі товари і його мета - отримання прибутку; 5) якщо в умовах простого товарного виробництва використовується, як правило, нескладна техніка і переважно ручна праця, то при розвинутому
- система машин, конвеєрні та автоматизовані лінії, а в сучасних умовах
— комп’ютерна техніка, новітні технології, в т.ч. так звані “генні інженерії”. В класичному вигляді розвинуте (капіталістичне, підприємницьке) товарне виробництво існувало до 60-70 рр. XIX ст. (його ще називають товарним виробництвом вільної конкуренції), а згодом у зв’язку з посиленням процесу концентрації і централізації капіталу, який “підштовхувався” науково-технічним прогресом та еволюцією відносин власності (від приватної до різних видів колективної, в т.ч.
акціонерної) помітну роль стали відігравати різні види монополістичних об'єднань (картелі, трести, концерни, корпорації тощо). Так розвинуте товарне виробництво перейшло у монополістичну стадію розвитку.Поява таких об’єднань-явище, як бачимо, цілком об'єктивне, закономірне, проте іхдіяльність - пряма загроза конкуренції, а конкуренція є неодмінною умовою існування самої товарної (ринкової) форми господарства. Єдиний реальний шлях запобігти руйнуванню конкурентного середовища і тим самим самої ринкової системи - це обмежити та взяти під контроль діяльність монополістичних об’єднань. І цю функцію бере на себе держава як єдиний інститут, який має для цього всі необхідні важелі, в т.ч. такі загальновизнані, як правові. До того ж, держава сама виступає як значний господарюючий суб’єкт, що займає монопольне становище в деяких галузях економіки (енергетика, транспорт, виробництво озброє ння тощо) і як наслідок - розвинуте товарне виробництво переходить у наступну стадію—державно-монополістичну або стадію регульованого капіталізму (кінець XIX — початокXX ст.).
Проте викладений погляд на подальшу еволюцію розвинутого товарного виробництва не єдиний. У західній економічній літературі розвинуте товарне виробництво характеризується як індустріальне, а починаючи з 60-х років XX століття—як постіндустріальне суспільство. Перехід від індустріального до по-стіндустріального суспільства, на думку вчених-економістів6 7 - це всесвітньо-історичний стрибок від панування матеріального виробництва до панування сфери послуг, нематеріального виробництва. Це суспільство характеризують як постекономічне, постматеріальне, бо якщо: 1) в індустріальному суспільстві провідна роль належала матеріально-речовим елементам виробництва, а людина була живим придатком машини, то в постіндустріальному суспільстві провідна роль повного мірою переходить до людини, вона стає безпосереднім носієм інформаційно-інтелектуальної технології; 2) в індустріальному суспільстві уречевлена праця панувала над людиною, то у постіндустрі-альному — головна роль переходить від уречевленої, минулої праці до безпосередньої живої праці.
За цих умов долається відчуження людини і її праці і на зміну приходить вільна особистість, для якої характерне переміщення її ціннісної орієнтації від матеріального добробуту до рівня життя і як результат — матеріальне багатство, яке віками було панівною формою багатства, поступається багатству людської особистості. Вважається, що теорія постіндустріального суспільства розкриває історичний процес розвитку цивілізації, що вона є методологічним ключем для аналізу сучасного світу.Протетакий аналіз буде неповним, якщо не врахувати процес глобалізації, який набрав сили в останні 25 років і який створив для людства безпрецедентні можливості для подальшого розвитку, але водночас висунув серйозні проблеми. Аналізцього явища підводить до висновку, що воно стало данністю, реальністю, зякою слід рахуватись і до якої треба вносити корективи та вдаватись до заходів впливу з тим, щоб забезпечити й економічне зростання, і досягнення соціальних цілей. Відмовитись від участі вглобалізації не може собі дозволитижодна країна, щоб не бути відкинутою на узбіччя соціального прогресу.1
Процес глобалізації розглядається як результат розвитку прод уктивних сил та інтернаціоналізації всіхсфер соціального життя, налагодження безпосередніх сталих зв’язків між суб’єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах, коли світова економіка стає єдиним ринком, єдиною виробничою зоною. Це означає перехід від системи переростання відкритого національного господарства, і тому жодна країна не має права упустити шанс зайняти відповідну “нішу" в цьому господарстві. Особливо це стосується країн, які відносно недавно стали на шлях ринкових перетворень, зокрема й України.
Отже, іподальшийрозвитоктоварногогосподарстваврозвинугих країнах в напрямку становлення постіндустріального суспільства, і процес глобалізації свідчать про те, що еволюція товарної форми господарства триває.