§ 4. Фонди підприємств: сутність та структура. Кругообіг та обіг фондів, показники їх ефективного використання

Для того щоб підприємство (фірма) мало змогу здійснювати той чи інший вид діяльності, виробляти ту чи іншу продукцію (надавати послуги) йому необхідно мати певні ресурси - матеріальні, грошові (фінансові).

Категорія “капітал” відбиває відносини експлуатації (привласнення частки вартості, створеної іншою людиною), а саме, коли власник засобів виробництва (він авансує свої чи заємні гроші на придбання цих засобів виробництва), наймає робітників (купує їхню робочу силу), організовує процес виробництва якоїсь продукції (товарів, послуг) і, здійснивши її реалізацію, привласнює додаткову вартість (у вигляді прибутку, доходу), створену найманим робітником. Категорія “фонди”виникла і стала вживатись в умовах командно-адміністративної системи як антипод категорії “капітал ”. Це було обумовлено тим, що відповідно до існуючих догм марксизму-ленінізму панування державної (її ще називали “загальнодержавною") та кооперативно-колгоспної (також фактично одержавленої) форм власності виключають навіть можливість експлуатації, бо кожний робітник (колгоспник) є одночасно і співвласником засобів виробництва, і учасником цього процесу. І тому йому належить вартість усього виробничого продукту, більша частка якого згодом повертається йому у вигляді зарплати і виплат із суспільних фондів споживання, а менша—використовується на утримання державних органів (апарату управління, армії, правоохоронних органів тощо).

Насправді ж це — суцільне ошуканство, бо експлуатація в колишньому СРСР була набагато більшою, ніж в кра'інахт.з. “загниваючого капіталізму” (частка оплати праці у витратах на виробництво продукції у середньому складала близько 10%, тоді як на Заході — 50% і навіть більше).

Трансформування економічної системи суспільства у напрямку ринкової економіки дозволяє перейти до вживання категорії “капітал", проте в сучасній економічній літературі, як уже зазначалося, частіше вживається (інерція мислення) категорія “фонди”. Тому, розглядаючи сутність фондів підприємства (фірми), ми маємо всі підстави вважати, що в умовах переход у до ринкової економіки вони набувають ознаки капіталізму.

Отже, фонди (капітал) як економічна категорія ринкової економіки відображає відносини, які складаються нарівні підприємства (фірми) щодо використання ним у процесі виробництва товарів (послуг), відповідних ресурсів (матеріальних, грошових) з метою отримання прибутку (доходу).

Фонди підприємства поділяються на виробничі, які беруть участь, в процесі виробництва, і невиробничі (житлові будинки, їдальні, дитячі та лікувальні заклади, інші об’єкти соціального призначення). Останні виконують специфічну функцію - створюють необхідні умови для відтворення робочої сили (здатності робітників, службовців до праці).

В свою чергу, серед виробничих фондів виділяють:

1) основні виробничі фонди, які складаються з активної частини (верстати, механізми, прилади, обладнання, транспортні засоби тощо), що бере безпосередню участь у процесі виробництва, і пасивної, що створює відповідні умови для процесу виробництва (промислові будівлі, споруди, конструкції тощо); звичайно , кожний підприє мець зацікавлений у тому, щоб частка активних виробничих фондів була якомога більшою, проте її не можна збільшувати занадто, бо це позначиться на умовах виробництва і призведе до погіршення використання активної частини виробничих фондів.

Характерною ознакою основних виробничих фондів є те, що вони, оскільки використовуються тривалий час, переносять свою вартість на вартість виробленої продукції поступово (по частках) в процесі кожного виробничого циклу.

Зношення фондіву процесі їх використання може бути двох видів—фізичне і моральне. Фізичне зношення пов’язане з втратою технічних характеристик 159

фондів. Воно може статися як у результаті використання фондів, так і в результаті їх тривалого невикористання, неналежного зберігання.

Моральне зношення — це зменшення вартості основних фондів незалежно від втрати ними споживчої вартості, технічних характеристик. Моральне зношення може бути в результаті: а) знецінення з часом вартості основних фондів внаслідок зменшення ціни на них через підвищення продуктивності праці і зниження витрат на них; б) появи машин, механізмів нового покоління, більш продуктивних та економічно чистих як наслідок використання досягнень НТП.

2) оборотні фонди (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, джерела енергії тощо), які повністю споживаються протягом кожного виробничого циклу і тому повністю переносять свою вартість на вартість виробничої продукції;

3) фонди обігу, до яких відносять готову продукцію та грошові кошти підприємств, що знаходяться на їхніх рахунках у банках.

Оборотні фонди і фонди обігу, взяті разом, утворюють обігові кошти підприємства. Вони можуть бути власними і позичковими (придбаними за рахунок кредиту), а також нормативними і понаднормативними. Найбільш ефективний спосіб формування обігових коштів—за рахунок кредитів, але це можливо тоді, коли позичковий процент помірний і підприємцю вигідно використовувати кредитні ресурси банків. Використання для формування обігових коштів власних грошових коштів підприємства значно обмежує його можливості , а іноді робить таке формування неможливим.

Фонди повинні постійно перебувати в русі, бо рух — це єдина можлива умова їх функціонування, використання.

Підчас грошової стадії підприємець (підприємство), авансувавши певну кількість грошей (певний капітал), формує фактори виробництва: купує засоби виробництва (речовий фактор) і наймає робочу силу (особовий фактор). Змістом виробничої стадії є сам процес виробництва, під час якого фонди переносять свою вартість на вартість виробленої продукції (основні — частками; оборотні — повністю), а робочою силою створюється нова вартість, в т.ч. додаткова. Під час товарної стадії відбувається процес реалізації виробленої продукції (товарів, послуг), завдяки чому підприємець (підприємство) має можливість за рахунок виручки від реалізації повернути авансований капітал, відшкодувавши витрати на виробництво, і отримати додаткову вартість (прибуток, доходи).

Процес, коли фонди, послідовно змінюючи три стадії руху, повертаються на вихідну позицію, отримав назву “кругообіг”. Так, фонди в грошовій стадії починають свій рух з грошей і закінчують грошима, в товарній — починають з товару і завершують товаром; у виробничій — починають з виробництва і завершують виробництвом. Наприклад, грошова стадія кругообігу виглядатиме так:

ЗВ

T-?