<<
>>

Компетенція ЕКСПЕРТА-БУХГАЛТЕРА

Упровадження в практику бухгалтерського обліку господар­ської діяльності нових автоматизованих форм обліку призводить до зміни меж спеціальних бухгалтерських знань, що застосовують­ся під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ про розкрадання майна.

Експертиза в сучасних умовах збільшує свої науково-технічні можливості й розширює коло питань, що нею вирішуються. Проте треба підкреслити необхідність суворого дотримання експертом своєї компетенції й недопустимість постановки на його вирішення правових питань.

Спеціальними є знання, які складаються з відомостей, що отримуються особами в процесі навчання та трудової діяльності на базі вивчення певної галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла. Виходячи з правильного визначення спеціальних знань, необхідно вирішувати питання про компетенцію експерта й наявність у ньо­го достатнього обсягу знань.

На практиці часто відбувається змішування технічних, еко­номічних, технологічних і правових знань із бухгалтерськими.

Компетенція експерта - спільне поняття, яке охоплює спеціа­льні знання, з одного боку, і правочинність за їх застосуванням, тобто сукупність прав та обов'язків, визначених кримінально- процесуальним законодавством, з іншого боку.

Порушення компетенції експерта можуть відбуватись в разі вторгнення експерта в чуже коло знань чи виконання ним функ­цій, що входять до компетенції слідчого або суду. Такими пору­шеннями є:

- вирішення експертом правових питань, що мають стосунок до суб'єктивної сторони складу злочину;

- самостійне з'ясування та збирання доказів шляхом одер­жання свідчень від обвинувачених та свідків.

Іноді експерти-бухгалтери намагаються вирішувати також питання, що належать до компетенції фахівців інших галузей знань: економістів, технологів, будівельників, хіміків тощо.

Питання про відповідальність - одне з головних юридичних питань, що підлягає вирішенню лише слідчим і судом на підставі аналізу всіх обставин справи.

Експерт має право досліджувати фа­ктичне дотримання посадовими особами вимог нормативних актів у межах ведення бухгалтерського обліку, що не означає вирішення питання про відповідальність цих осіб, оскільки підставою для матеріальної відповідальності за нанесений збиток є провина пра­цівника, а встановлення провини належить до компетенції не екс­перта, а слідчого й суду.

Фактичні дані встановлюються як завдяки бухгалтерським документам, так і іншим матеріалам справи: свідченнями свідків, потерпілого, підозрюваного й обвинуваченого, висновком експер­та, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій та ін­шими документами.

Протоколи слідчих і судових дій можуть засвідчувати обста­вини й факти, виявлені під час огляду, обшуку, вилучення, прове­дення експерименту та інших дій. Протоколи вилучення або об­шуку, які містять відомості про бухгалтерські операції, допоможуть експертові визначити джерело походження бухгалтерських доку­ментів, вилучених на підприємстві або у посадових осіб, і достові­рність здійснення господарських операцій.

Акти документальної ревізії для експерта-бухгалтера відігра­ють подвійну роль:

- по-перше, вони є джерелом отримання необхідних даних, які він використовує під час складання висновку;

- по-друге, необхідно перевіряти обґрунтованість висновків ревізії, при цьому експерт-бухгалтер не має бути пов'язаним оцін­кою фактів, наданих ревізором.

Експерт-бухгалтер може враховувати свідчення звинувачених, свідків і потерпілих про факти, які допомагають йому встановлю­вати обставини, які слід з'ясувати за допомогою бухгалтерської експертизи.

Важливе значення для нього мають висновки експертів іншої спеціальності. У багатьох випадках без них неможливо визначити суму збитку й період його утворення, а також дати характеристику стану бухгалтерського обліку.

Що ж стосується неофіційних облікових документів матеріа­льно відповідальних осіб («чорнових записів»), то вони використо­вуються для порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Іноді, якщо дозволяє система записів у них, за ними можна робити роз­рахунки й аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, урахову­вати їх під час визначення розміру нестач і часу їх утворення. Таке ставлення експерта до неофіційних записів є можливим лише за наявності двох умов:

1) якщо їх надходження й утримання зафіксовано в суворо встановленому законом порядку (тобто, коли їх походження відби­то в матеріалах справи, а дані, що містяться в них, підтверджено доказами, визнаними органом розслідування й судом достовірни­ми й такими, що підлягають дослідженню);

2) якщо про це слідчим і судом поставлено запитання.

Експерт не має права займатися збором матеріалів, необхід­них йому для надання висновку. Якщо з'ясовується, що наданих матеріалів для вирішення поставлених перед ним питань недостат­ньо, він має право подати клопотання (як в усній, так і в письмовій формі) про надання йому додаткових матеріалів. У разі невиконан­ня цього клопотання, коли матеріали взагалі не дозволяють вирі­шити питання, експерт повинен у письмовій формі повідомити орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.

Діючи в межах своїх спеціальних знань, експерт-бухгалтер у процесі дослідження документів бухгалтерського обліку дає їм оцінку та на підставі цього встановлює факти, пов'язані із здійс­ненням бухгалтерського обліку й обґрунтованістю відображення в ньому господарських операцій.

Можливість експерта-бухгалтера оцінювати інші матеріали справи відрізняється від такої в разі дослідження ним документів бухгалтерського обліку. Він може використовувати дані, встанов­лені іншими матеріалами справи, вони враховуються під час аналізу й оцінювання операцій бухгалтерського обліку та використову­ються для формулювання відповідей на поставлені питання. Про­те дослідження експертом-бухгалтером цих матеріалів обмежуєть­ся його спеціальними знаннями та предметом експертизи. Експерт ураховує їх, коли вони приймаються слідчим або судом як докази. Його право експерта досліджувати й використовувати такі матері­али справи не означає, що він може оцінювати самі джерела й за­соби доведення, наприклад оцінювати слушність організації про­ведення ревізії та компетентність осіб, що входять до складу ревізій­ної комісії, правдивість чи хибність свідчень свідків, звинувачуваних і потерпілих, обгрунтованість висновків інших експертиз тощо.

Від­повіді на такі питання виходять за межі компетенції експерта.

Правильне використання матеріалів справи допомагає експе- рту-бухгалтеру з'ясувати обставини, пов'язані з процесом оформ­лення облікових документів за їх призначенням, умови, за яких вони були потім подані, а також одержати відомості про етапи проходження документів у системі бухгалтерського обліку та про здійснені на їх підставі дії (наприклад, про розрахунки з дебітора­ми й кредиторами, підзвітними особами тощо). Тільки використо­вуючи всі матеріали справи, що мають стосунок до предмета екс­пертизи, експерт може провести повне дослідження й дати вичер­пні відповіді на поставлені питання. Ця мета не буде досягнута, якщо обмежити експерта документами бухгалтерського обліку й висновками інших експертів і заборонити йому враховувати свід­чення свідків, звинувачуваних, потерпілих тощо.

16.4.

<< | >>
Источник: Основи економічної теорії та судової бухгалтерії :навч. посіб. / Т. Ф. Ларіна, Н. В. Павленко, С. О. Ткаченко, В. А. Фурса ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків,2019. - 328 с.. 2019

Еще по теме Компетенція ЕКСПЕРТА-БУХГАЛТЕРА:

  1. 3.2. Профессиональные организации бухгалтеров и аудиторов. Права, обязанности и ответственность бухгалтера и аудитора.
  2. 2.4. Господарська компетенція навчальних закладів
  3. Положение о Бухгалтерии
  4. Бухгалтеры
  5. 3.1. Требования к профессии бухгалтера и аудитора.
  6. Права, обязанность и ответственность главного бухгалтера
  7. Квалификационные требования к профессиональным бухгалтерам
  8. 4.1. Права и обязанности главного бухгалтера
  9. 16) Права и обязанности главного бухгалтера
  10. Статья 7. ГЛАВНЫЙ БУХГАЛТЕР, ЕГО ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ
  11. Общественные объединения бухгалтеров современной России.
  12. 4.5. Права и обязанности главного бухгалтера
  13. БУХГАЛТЕР, ДИПЛОМИРОВАННЫЙ ОБЩЕСТВЕННЫЙ
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -