Метод економічної теорії та його складові елементи

Термін “метод” походить від грецького слова “methodas”, яке означає шлях до чогось.

Метод економічної теорії - це комплекс засобів та прийомів, що ви­користовуються для проникнення в сутність економічного процесу в найбільш загальному філософському значенні.

Методи поділяють на загальнофілософські та специфічні.

До загальнофілософських відносять:

1) філософські та загально-наукові принципи (розвитку, суперечності, детер­мінізму, взаємодії, об’єктивності, аналізу й синтезу, системності тощо);

2) закони діалектики (взаємозв’язок) - закон єдності і боротьби протилеж­ностей, закон кількісно-якісних змін, закон заперечення заперечення;

3) категорії діалектики - це кількість і якість, сутність і явище, зміст і форма;

4) закони і категорії економічної теорії (закон вартості, грошового обігу тощо; категорії вартість, гроші, прибуток та ін.).

До специфічних методів належить метод абстракції. Він полягає в тому, що спочатку виділяють найбільш суттєві сторони процесу, яке вивчаються, відо­кремлюється від усього другорядного, випадкового. Спочатку дається загальна характеристика явища, визначаються притаманні йому суперечності, а потім розглядаються конкретні вияви цього явища. Шляхом методу абстракції фор­муються економічні закони та категорії. До методів абстракції відносять:

- аналіз - розкладання, розчленування досліджуваного об’єкта на скла­дові частини з подальшим дослідженням кожної з них.

- синтез - це зворотній процес, тобто формування цілісної уяви про досліджуваний об'єкт або вивчення предмету в єдності та взаємодії всіх його складових частин, його системної цілісності;

- індукція - це перехід від конкретного до загального: конструювання уза­гальнених висновків, теоретичних результатів, економічних законів на основі емпіричних спостережень великої кількості досліджуваних явищ;

- дедукція - це перехід від загального до конкретного - протилежний рух дослідницької думки від загальних наукових висновків до окре­мих явищ з метою: а) наукової оцінки; б) поглиблення, уточнення, по вишення якості спільних наукових висновків, законів.

Наступним специфічним методом економічної теорії є поєднання ло­гічного та історичного підходу до вивчення економічної теорії. Логічний взаємозв’язок усіх компонентів суспільства як цілісного організму відби­ває історичний процес виникнення та становлення певної системи. Отже, логічний метод дослідження є історичним методом, звільненим від істо­ричної форми та випадковостей історичного процесу.

Великий арсенал методів наукових досліджень поділяється на дві групи:

1) емпіричні - полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбува­

ються з ними, в їх групуванні, математико-статистичному обробленні;

2) теоретичні - є засобом проникнення в глибинну сутність досліджу­ваних явищ, розкриття законів їх функціонування та розвитку.