9.6 Монопсонія та двобічна монополія на ринку праці
Розглянемо тепер випадок монопсонії на ринку праці, коли у ролі роботодавця виступає єдина фірма, а роль трудових спілок незначна. Монопсонічна влада можлива на ринку праці фахівців вузької спеціалізації або у невеликих населених пунктах, економіка яких залежить від одного великого підприємства (наприклад, шахти чи цукрового заводу).
Тенденція узгоджено діяти на ринку праці часто простежується і за олігополії.За монопсонії кривою пропозиції праці для фірми є крива пропозиції галузі. Це означає, що для залучення кожного нового працівника фірма змушена платити вищу ставку заробітної плати. Але водночас їй доводиться підвищувати до аналогічного рівня заробітну плату усім раніше найнятим працівникам! Тобто крива граничних витрат монопсоніста на ресурс праці лежить вище кривої пропозиції праці (рис. 9.5).
Рисунок 9.5 - Монопсонія на ринку праці
Щоб максимізувати прибуток, фірма найматиме додаткових працівників доти, поки граничний продукт праці у грошовому виразі не зрівняється з граничними витратами на працю (точка Em). При цьому монопсоніст платитиме їм заробітну плату (Wm), яка відповідає цій кількості зайнятих на кривій пропозиції праці. Таким чином, за інших однакових умов за монопсонії на ринку праці фірма максимізує прибуток, наймаючи меншу кількість працівників, ніж на конкурентному ринку, і платить їм нижчу за конкурентну ставку заробітної плати.
Отже, за інших однакових умов монопсоніст наймає менше працівників і платить їм нижчу ставку заробітної плати, ніж на конкурентному ринку.
Рисунок 9.6 - Двобічна монополія на ринку праці
Якщо на ринку праці єдина фірма-покупець послуг праці (монопсоніст) зустрічається з монополістом-продавцем послуг праці (трудова спілка), то виникає двобічна монополія.
Рівень заробітної плати у цій ситуації складно спрогнозувати. Очевидно, що ставка заробітної плати змінюватиметься у межах між Wm і W*(рис. 9.6). Залежно від сили сторін та ефективності їхніх стратегій на переговорах результат буде ближчим до бажаного для однієї з них. Зауважмо, що монополія з одного боку ринку може, по суті, частково нейтралізувати монополію з протилежного боку, і кінцевий результат буде ближчим до конкурентного (тобто більш оптимальним для суспільства), ніж за однобічної монополії.Отже, наслідки двобічної монополії на ринку праці можуть бути оптимальнішими для суспільства, ніж монопсонії чи монополії трудових спілок.
Розглянута у попередніх моделях рівноважна ставка заробітної плати є доволі абстрактним показником. Реально ставки заробітної плати є значно диференційованими. Це зумовлено взаємодією сил попиту та пропозиції конкретних видів праці, відмінностями у здібностях, освіті та кваліфікації працівників, вирівнювальними відмінностями в оплаті праці (компенсація непривабливості чи небезпечності деяких видів праці), порушеннями конкурентності ринку праці унаслідок географічного чи соціального обмеження її мобільності, іноді дискримінацією за тими чи іншими ознаками тощо.