59. Національний ринок і механізм встановлення рівноваги між попитом та пропозицією.

До основних елементів сучасного регульованого ринку належать: 1) ринок предметів споживання; 2) ринок засобів виробництва; 3) ринок платних послуг; 4) ринок робочої сили; 5) ринок капіталів; 6) ринок валюти, грошей і цінних паперів; 7) ринок науково-технічних розробок та інформації; 8) ринок нерухомості.

Ці ринки є окремими частинами сукупного внутрішнього (або національного) ринку, його своєрідними сегментними ринками. Національний ринок — сукупність окремих сегментних ринків у їх взаємодії та взаємозалежності. Сукупність сегментних ринків у процесі їх постійної взаємодії формує в межах національного ринку низку народногосподарських пропорцій. Найважливішими з них є: 1) співвідношення між платоспроможним попитом і пропозицією на створюваний ВНП і національний доход; 2) співвідношення між доходами та витратами на федеральному рівні, у бюджеті окремих областей, регіонів, штатів, земель тощо і на муніципальному рівні; 3) наявність кредитно-грошової збалансованості; 4) відносна рівність попиту та пропозиції на ринку робочої сили; 5) співвідношення між імпортом та експортом продукції. Діалектична залежність попиту і пропозиції полягає насамперед у тому, що пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропонованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво. Рівновага і співвідношення між попитом і пропозицією — це своєрідний індикатор збалансованого і пропорційного розвитку суспільного виробництва, обміну й розподілу праці у сфері матеріального та нематеріального виробництва, безперервності процесу суспільного відтворення матеріальних і духовних благ. Це співвідношення впливає на відхилення ринкових цін від вартості товарів і послуг (при перевищенні попиту над пропозицією ціни відхиляються вгору від вартості, а при перевищенні пропозиції над попитом — донизу).

Структуру платоспроможного попиту можна розглядати як платоспроможну потребу таких суб'єктів ринку, як окремі індивіди, підприємства, організації, держава та ін. Сукупний попит — попит усіх членів суспільства на всі або окремі (автомобілі, відеотехніка тощо) блага; попит на всі блага, що задовольняються на окремих видах ринку (місцевому, регіональному, внутрішньому, міжнародному); попит більшості населення на окремих типах ринку (товарному, грошовому, ринку цінних паперів та ін.). Найтиповіші дії держави за розбіжності попиту і пропозиції такі: якщо платоспроможний попит перевищує пропозицію за умов виробництва ВНП нижче від оптимальної величини, держава повинна привести в дію три основні методи регулювання: 1) знизити податок на прибутки (щоб стимулювати інвестиції компаній і фірм); 2) збільшити витрати державного бюджету, насамперед державні закупівлі товарів і послуг; 3) зменшити відсоткову ставку за кредит і, отже, збільшити грошову масу. Крім цих заходів, слід проводити активну амортизаційну політику, збільшувати обсяг капіталовкладень у державному секторі тощо. Найважливішим методом регулювання сукупного попиту є збільшення або зменшення витрат державного бюджету.

<< | >>

↑

Источник: Шпаргалки.com. Відповіді на екзамен Основи економічної теорії. 2016

Еще по теме 59. Національний ринок і механізм встановлення рівноваги між попитом та пропозицією.:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -

- Аудит - Банки - Бизнес - Бухгалтерский учет - Макро и Микроэкономика - Маркетинг - Менеджмент - Философия - Финансы - Экономика -