6.6 Попит, закон попиту, індивідуальний та ринковий попит. Фактори зміни попиту

Попит показує кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити за кожну ціну із низки можливих цін за деякий проміжок часу. Попит показує ті кількості продукту, на які буде попит при різних можливих цінах, тоді як усі інші умови залишаться незмінними.

В табл. 6.1 наведена шкала попиту одного споживача на яловичину. Ця таблиця відображає залежність між ціною яловичини та її кількістю, яку споживач бажає і спроможний купити за кожну з цих цін. Ми говоримо “бажає” і “спроможний”, бо лише бажання на ринку недостатньо.

Таблиця 6.1- Попит індивідуального покупця на яловичину

За будь-якої ціни можна визначити кількість яловичини, яку споживач купує. Наприклад, за ціни 4 грн. за кг яловичини покупці куплять 12 кг за місяць. Якщо ж ціна становить 6 грн., то споживач бажає і спроможний купити за місяць 8 кг і т.д.

Шкала попиту не показує , яка з п’яти можливих цін реально існує на ринку яловичини. Ця ціна залежить від попиту і пропозиції. Отже, попит - це виражені у формі таблиці плани або наміри покупців щодо купівлі продукту. Щоб величини попиту за кожною ціною мали відповідне значення, вони повинні стосуватися конкретного проміжку часу - дня, тижня, місяця і т.д.

Графічне зображення схеми попиту називають кривою попиту. Криву попиту D подано на рис. 6.1, на якому по горизонтальній осі відкладено величину попиту на яловичину, по вертикальній - ціну на неї.

Розглянемо, що лежить в основі цього закону. Закон ґрунтується на здоровому глузді, а також на економічній теорії. Він емпірично перевірений та підтверджений для всіх товарів - зерна, комп’ютерів, велосипедів тощо.

Люди купують більше певного продукту за низьку ціну, ніж за високу. Ціна - це бар’єр, який утримує споживачів від купівлі. Чим вищим є цей бар’єр, тим менше продукту вони купуватимуть. І навпаки. Саме низька ціна заохочує споживачів до купівлі. Те, що фірми влаштовують “розпродаж” за зниженими цінами, є доказом віри споживачів у закон попиту.

Рисунок 6.1 - Крива індивідуального попиту на яловичину

За будь-який конкретний проміжок часу кожен покупець продукту отримує менше задоволення, вигоди або користі від кожної наступної одиниці спожитого продукту. Наприклад, від споживання другої порції морозива людина отримує вже менше задоволення, ніж від першої, а третя приносить задоволення або користі ще менше, ніж друга і т.д. Оскільки споживання підпадає під дію принципу спадної граничної корисності, за яким споживання наступних одиниць певного продукту приносить щораз менше задоволення, то споживачі купуватимуть додаткові одиниці продукту лише тоді, якщо ціна його знижується.

Закон попиту також пояснюється ефектами доходу і заміщення.

Ефект доходу вказує на те, що за нижчу ціну можна дозволити собі купити більше деякого продукту, не відмовляючись від інших товарів.

Ефект заміщення виражається у тому, що при нижчій ціні у споживача виникає стимул придбати дешевший товар замість аналогічних товарів, які дорожчі. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти дешевими. Наприклад, зниження ціни на рибу підвищує купівельну спроможність доходу споживачів і дає змогу купувати більше риби (ефект доходу). При нижчій ціні риби її купівля є відносно бажаніша, і її купують замість м’яса (ефект заміщення).

Отже, основним фактором, який визначає величину попиту є ціна. Між ринковою ціною товару і величиною попиту на цей товар існує зворотна залежність: чим вище ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки.

Це був аналіз з позиції окремого споживача. Проте, за умов конкуренції на ринку є багато покупців. Перейдемо від індивідуального попиту до ринкового, підсумувавши величини попиту кожного споживача за різних можливих цін. Якби на ринку було всього три покупці, як показано у табл. 6.2, то було б легко визначити загальну величину попиту за кожної ціни. На рис. 6.2 показано цей процес підсумовування. При цьому, для ілюстрації процесу підсумовування використано тільки одну ціну - 4 грн. Щоб вивести загальну криву попиту, складаємо три криві індивідуального попиту по горизонталі.

Таблиця 6.2 - Ринковий попит на яловичину, 3 покупці

Конкуренція передбачає значно більшу кількість покупців продукту на ринку, ніж три.

Таблиця 6.3 - Ринковий попит на яловичину (300 покупців)

Рисунок 6.2 – Ринкова крива попиту (D) – сума кривих індивідуального попиту (D1, D2, D3)

Ціна є найважливішим фактором кількості будь-якого продукту, який купують. Проте, на купівлю продукту можуть впливати й інші нецінові чинники. Тому при побудові кривої попиту D1 (рис.6.3) слід також припустити, що “інші умови рівні”, тобто інші фактори, що визначають величину попиту, є сталими. Коли будь-який з цих визначників змінюється, то крива попиту переміщується праворуч або ліворуч від положення D1. Переміщення праворуч від D1 до D2 на рис. 6.4 означає збільшення попиту, тобто споживачі купуватимуть більшу кількість продукту за кожну можливу ціну.

Рисунок 6.3 - Ринкова крива попиту на яловичину

Рисунок 6.4 - Зміна у попиті на яловичину

Переміщення ліворуч від D1 до D3 на рис. 6.4 означає зменшення попиту, тобто споживачі купуватимуть меншу кількість продукту за кожну можливу ціну.

З цієї причини нецінові фактори попиту називають факторами зміни попиту.

Основними факторами зміни ринкового попиту є:

- смаки і уподобання споживачів;

- кількість споживачів на ринку;

- грошові доходи споживачів;

- ціни на суміжні товари;

- сподівання споживачів щодо майбутніх цін і доходів.

1 Смаки. Сприятлива для певного продукту зміна у смаках або уподобаннях споживачів призведе до зростання попиту за кожної ціни. Несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, переміщуючи криву попиту ліворуч. Інколи смаки змінюються швидко. Наприклад, у таких галузях, як одяг, їжа, популярна музика. У цьому випадку крива попиту переміщується досить часто. В інших випадках зміни смаків відбуваються повільно, але постійно. Науково-технічний прогрес, завдяки якому з’являється новий продукт, може вплинути на смак споживачів. Наприклад в Україні, через появу комп’ютерів значно менше стали купувати друкарських машинок. Попит на комп’ютери зріс, а на друкарські машини зменшився.

2 Кількість покупців. Збільшення кількості споживачів на ринку збільшує попит. Зменшення кількості споживачів зменшує попит. Наприклад, зростання тривалості життя збільшило попит на медичне обслуговування, на місця в інтернатах для людей літнього віку.

3 Дохід. Попит на товар залежить також від зміни доходів споживачів. Для більшості товарів зростання доходів спричиняє збільшення попиту. В міру збільшення доходів споживачі, як правило, купують більше м’яса, добротного одягу, побутової техніки. Навпаки, при зниженні доходів попит на такі товари зменшується. Товари, попит на які перебуває у прямій залежності від зміни грошового доходу, називають товарами вищого ґатунку, або нормальними товарами.

Однак існують і такі товари, які люди починають купувати у менших кількостях, якщо їх доходи зростають. Коли доходи перевищують відомий рівень, то споживачі купують менше картоплі, маргарину, хліба, а більше - м’яса, фруктів, молочних продуктів, вершкового масла тощо. Людина купує менше послуг з ремонту взуття зі зростанням доходів; замість цих послуг вони купують нове взуття.

Товари, попит на які змінюється у протилежному напрямі, тобто збільшується при зниженні грошового доходу, називають товарами нижчої споживної цінності.

4 Ціни на споріднені товари. Збільшить чи зменшить попит на певний продукт зміна ціни на споріднений товар, залежить від того, чи цей споріднений товар замінює наш продукт, чи є доповненням до нього. Замінник (або субститут) - це товар, який можна використовувати замість іншого товару. Взаємодоповнюваний товар (або комплімент) - це товар, що використовується у поєднанні з іншим товаром.

Чай і кава є прикладами взаємозамінюваних товарів. Якщо ціна на каву зростає, то споживачі купують менше масла, і це збільшує попит на чай. Навпаки, якщо ціна на каву знижується, то споживачі купуватимуть більше кави, і це зменшує попит на чай. Коли обидва продукти взаємозамінювані, то між ціною одного товару і попитом на інший є пряма залежність.

Інші пари продуктів є взаємодоповнюваними товарами, тобто вони “ходять” разом; їх потребують одночасно і використовують разом. Якщо ціна на фотоапарати знижується, і ви у результаті цього більше купуєте фотоапаратів, то ваш попит на фотоплівку зросте. І навпаки, підвищення ціни на фотоапарати зменшить попит на фотоплівку. Отже, попит на фотоапарати і фотоплівку є супутнім - це взаємодоповнювані товари. Коли два товари є взаємодоповнюваними, то між ціною одного товару і попитом на інший існує зворотна залежність. Багато товарів аж ніяк не пов’язані між собою. Це незалежні, самостійні товари. Наприклад, для таких пар товарів, як фотоапарати і бензин, дитячий одяг і олія, зміна ціни на один товар практично не впливає на попит на інший.

5 Сподівання. Сподівання споживачів щодо майбутніх цін товарів, наявності товарів і майбутнього доходу спроможні змінити попит. Якщо люди з будь-якої причини очікують, що відносна ціна товару зросте, або що якийсь неціновий чинник приведе до зростання альтернативної вартості товару у майбутньому, то споживачі будуть прагнути купити товар до очікуваних змін. Сподівання збільшення доходів можуть підштовхнути до меншого обмеження поточних доходів. Навпаки, сподівання падіння цін і зниження доходів зменшить поточний попит на товари. Наприклад, якщо несприятливі погодні умови знищили більшу частину врожаю цукрового буряка, споживачі сподіваються, що ціни на цукор у майбутньому зростуть. Тому вони збільшують поточний попит на цукор.

“Зміну попиту” не можна плутати зі “зміною величини попиту”. Зміна попиту виражається переміщенням всієї кривої попиту або праворуч (збільшення попиту), або ліворуч (зменшення попиту).

Намір споживача щодо купівлі продукту змінився. Причина: зміна одного або більшої кількості нецінових чинників попиту. Термін “попит” виражається у вигляді шкали або кривої, а тому “зміна попиту” означає, що шкала змінилася і крива змінила своє положення. На рис. 6.4 переміщення кривої попиту D1 у положення D2 або D3 є “зміною попиту”.

Зміна величини попиту означає переміщення з однієї точки до іншої точки на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації “ціна-кількість продукту” до іншої комбінації. Причиною зміни величини попиту є зміна ціни продукту. На рис. 6.3. рух з точки А до точки В по кривій D1 є “зміною величини попиту”.