Попит. ЗАКОН попиту. Крива попиту

Попит - це платоспроможна потреба. Тобто, попитом назива­ється не будь-яка потреба, а лише та, яку підкріплено можливістю оплатити купівлю товару для задоволення потреби.

На попит впливають як цінові, так і нецінові фактори.

Закон попиту зводиться до такого: на ринку за інших рівних умов існує зворотна залежність між ціною товару й попитом на нього, тобто в міру зростання ціни на товар зменшується попит на нього і, навпаки, падіння ціни на товар тягне за собою збільшення попиту (за інших рівних умов).

Закон попиту графічно ілюструє крива попиту (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 - Крива попиту

Розрізняють зміни попиту та зміни розміру попиту. Розмір попиту змінюється під впливом ціни. Він може збільшуватися та зменшуватися, але ці зміни задано конкретними параметрами: кожному цьому рівню ціни (в межах цього попиту) завжди відпові­дає певний розмір попиту, що означає переміщення з однієї точки на іншу точку на постійній кривій попиту DoDo.

Зміна самого попиту виражається в зсуві кривої D₀D₀ (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 - Зсув кривої попиту (зміни попиту)

Збільшення попиту зміщує криву попиту праворуч (крива D1D1), а зменшення попиту - ліворуч (крива D2D2).

Зміна попиту пов'язується з дією нецінових факторів (детермі­нант) попиту. До них належать такі.

Споживчі смаки. Змінення смаків споживачів відбувається швидко або повільно та головне - постійно. Це пов'язано з розвит­ком виробництва, науково-технічним прогресом, модою, порою року, кліматом тощо.

Дохід споживачів. Якщо доходи зростають, то за незмінних цін кількість запитуваних товарів збільшується, і, навпаки, в разі зни­ження доходів у споживачів зникає можливість купувати деякі товари.

Очікування споживачів. Споживчі очікування стосуються роз­витку економічної та політичної ситуації в країні й за кордоном. Зростання розміру закупівлі в разі підвищення ціни на певний товар відображає очікування покупцями ще більшого зростання ціни.

Ціни на взаємозамінюючі та взаємодоповнюючі товари. Взаємоза­мінюючі товари, або товари-субститути - це такі товари, які у споживанні можна замінювати один одним. У разі зростання ціни одного товару-субституту відбувається зростання попиту на ін­ший. Наприклад, до взаємозамінюючих товарів можна віднести автобусний і тролейбусний транспорт, маргарин і масло тощо. Якщо, наприклад, збільшилась ціна на каву, то частина покупців (беручи до уваги закон попиту) купуватиме її в меншій кількості й перейде на споживання чаю, ціна якого не змінилася. Отже, існує прямий зв'язок між ціною на один із взаємозамінюючих товарів і попитом на інший.

Взаємодоповнюючі товари (компліментарні) - це такі товари, які споживаються, як правило, одночасно. Для таких товарів зрос­тання ціни на один із них призводить до падіння попиту на ін­ший. До взаємодоповнюючих товарів можна віднести, наприклад, автомашини та бензин, пилососи та фільтри до них, посудомийні машини та спеціальні мийні засоби тощо.

Чисельність покупців.

В економічній теорії виділяють сталі ситуації, за яких закон попиту порушується, а крива попиту стає висхідною. Останні отримали назву «парадокси попиту». Найбільш відомими серед них є такі.

1. Парадокс Гіффена: англійський економіст Роберт Гіффен ви­явив явище одночасного підвищення ціни й попиту на картоплю під час голоду в Ірландії в середині 1890-х років;

Дія парадокса Гіффена проявилася і в нашій країні на почат­ку 1990-х років стосовно малозабезпеченої частини родин: коли різко зросли ціни на «продукти для бідняків» - так звані товари Гіффена (борошно, картопля, хліб, крупа, макарони тощо), обсяг їх купівлі не тільки не зменшився, а навпаки, різко підвищився. Щоб вижити в кризових умовах, люди були змушені витрачати свої низькі доходи й незначні заощадження на найважливіші й відносно дешевші продукти харчування, замінюючи ними у спо­живанні більш дорогі товари.

2. Ефект Веблена (демонстративного споживання) - це ситуа­ція, коли тримається або навіть підвищується попит на престижні дорогі товари саме за умови високої ціни на них, адже багаті спо­живачі щось купують не тільки з утилітарних міркувань, а і з прес­тижних.

Попит може по-різному реагувати на зміну ціни. Ця реакція описується поняттям цінова еластичність попиту, під якою розу­міється міра зміни попиту залежно від зміни ціни.

Кількісно цінова еластичність попиту виражається за допомо­гою коефіцієнта цінової еластичності попиту (Edp):

Розрізняють такі види попиту залежно від його еластичності:

- еластичний попит (Edp > 1) - попит активно реагує на зміну ціни та змінюється більшою мірою, ніж ціна;

- нееластичний (жорсткий) попит (Edp < 1) - попит слабо реагує на зміну ціни та змінюється меншою мірою, ніж ціна;

- одиничний попит (Edp = 1) - відносна зміна попиту дорівнює відносній зміні ціни;

- абсолютно нееластичний попит (Edp = 0) - зміна ціни не приз­водить до будь-якої зміни кількості попиту;

- абсолютно еластичний попит (Edp → ∞) - найменше знижен­ня ціни стимулює покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей.

На цінову еластичність попиту впливають такі чинники:

- замінюваність (наявність товарів-субститутів) - чим більше добрих замінників цього товару є на ринку, тим ела стичнішим буде попит на цей товар; попит на товар, що не має замінника, є нееластичним;

- питома вага ціни товару в доході споживача - чим більше місця займає ціна товару в доході споживача, тим еластичнішим буде попит на нього (питома вага вартості ручки в доході спожи­вача є невеликою, а питома вага ціни телевізора - великою, тому, коли ціна на те й інше підвищиться на 1 %, то на ручку попит істо­тно не зміниться, а на телевізор - зменшиться);

- категорія товару (попит на предмети розкоші є еластич­ним, на предмети першої необхідності - нееластичним);

- чинник часу - попит на продукт є тим більш еластичним, чим довшим буде період часу для ухвалення рішення споживачем про його купівлю.

Цінова еластичність попиту має враховуватися виробником під час вирішення питання про зміну ціни цього товару, оскільки вона впливає на обсяг виручки від реалізації цього товару. Чим еластич- нішим буде попит на певний товар, тим меншою буде виручка від реалізації в разі підвищення його ціни. Чим жорсткішим є попит, тим більшою буде виручка від реалізації в разі підвищення його ціни.

4.3.