Крива попиту

Вперше математичний закон попиту був сформульований А. Курно в 1838 році. Крива попиту виражає зв’язок між ціною продукту P і кількістю попиту на нього Q. При побудові кривої по вертикальній осі відкладається ціна товару, по горизонталь­ній — величина попиту.

При цьому потрібно враховувати, що ринковий попит зале­жить від кількох чинників, зокрема — від ціни даного товару, цін на інші товари, грошових доходів покупців та їх смаків, на­громадженого багатства, від географічного середовища, кліма­тичних умов, смаків, релігійних вірувань. Зміна усіх цих чинни­ків зумовлює зміну обсягу попиту (кількості товару, яку покупці готові купити).

Залежність обсягу попиту від названих факторів називається функцією попиту. Якщо усі чинники попиту, окрім ціни даного товару, залишаються незмінними, тоді кожному рівню ціни буде відповідати певний обсяг попиту. Така залежність називається функцією попиту від ціни, що можна виразити наступним рів­нянням:

де Q_d — обсяг попиту,

P — рівень ціни.

Характер даної залежності формується законом попиту: обсяг попиту знаходиться у оберненій залежності від рівня ціни при ста­лості усіх інших його чинників, тобто, чим вища ціна товару, тим менший на нього попит, а чим нижча ціна, тим попит більший. Графічне зображення даної функції називається кривою попиту (на графіку крива D), яка відбиває дію закону попиту.

Графічно зміна обсягу попиту виражається у русі точки по кри­вій попиту вгору чи вниз (показано стрілками). Нахил кривої від’ємний, характеризує зворотний зв’язок.

Якщо ж на попит діє зміна усіх чинників (ціна, грошові доходи, розмір ринку, наявність товарів-замінників — субститутів, смаки тощо), тоді попит є функцією усіх перерахованих чинників: Q_d — f (⅛ x₂,^x₃..~^xn ).

Зміна грошових доходів покупця передбачає зміщення кривої попиту з положення D у положення D₁ (за їх зростання) чи у по­ложення D₂ (за їх зменшення).

Тобто в кожного товару в конкретний період часу (з урахуван­ням різноманітних чинників, вказаних вище) є своя крива попиту.

Цінова еластичність попиту

Поняття еластичності попиту ввів А. Маршалл. В певний мо­мент часу ціна товару дорівнює P, а обсяг сукупного попиту на нього - Q. Зміна ціни (чи інших чинників) впливає на зміну обся­гу попиту неоднозначно, що назвали еластичністю попиту. Еко­номічна теорія використовує показники цінової еластичності по­питу (в залежності від ціни) і еластичності попиту в залежності від доходу.

Цінова еластичність попиту може бути більшою чи меншою в залежності від того, як на попит впливає ціна, що визначають чецез

Еластичність попиту. Графічне подання

Форма кривої попиту може бути різною в залежності від його еластичності.

Перехресна еластичність

Як нам уже відомо, попит на будь-який товар залежить не лише від ціни на нього, а й від цін на інші товари. Для врахування впливу цін на супутні товари і товари-замінники (субститути) на еластич­ність даного товару застосовують перехресні коефіцієнти еласти­чності, що показують, на скільки відсотків зміниться попит на ін­ший товар за умови, що інші ціни і доходи споживачів залишаються без змін.

Перехресна еластичність, виражена в товарах Ai B, обчис­люється за такою формулою:

Перехресна еластичність попиту показує тенденцію переміщен­ня попиту з одного товару на інший у тому випадку, якщо ціна од-

Еластичність попиту від доходу

Не лише ціна, а й дохід споживача визначає обсяг попиту на той чи інший товар.

Для більшості товарів і послуг (продуктів харчування, напоїв, палива, електроенергії, видовищ тощо) еластичність попиту від до­ходу більша у тривалому періоді. При зростанні доходу люди лише через певний час починають споживати більше цих товарів і попит на них зростає поступово. Еластичність попиту від доходу неодна­кова в різних ринкових періодах. Коефіцієнт еластичності попиту від доходу дозволяє прогнозувати, які галузі в майбутньому змо­жуть розширити своє виробництво, а які будуть скорочувати.