Натуральне виробництво

Історично першим виникло натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб ви­робництва, для споживання всередині господарства, що їх вироби­ло, тобто для забезпечення життєдіяльності замкнутого у собі гос­подарства (первісної чи феодальної общини, селянського господар­ства тощо).

Тут переважало натуральне виробництво з нерозвинутим суспі­льним поділом праці, а всі економічні процеси відбувалися в рам­ках окремих господарських одиниць (община, сім’я, господарство власника чи феодальне помістя). Робоча сила — раби і кріпаки — закріплювалися за певними господарськими об’єктами (хоча вже спостерігається поділ між рабами, що виконували різні види робіт), що відтворювали консерватизм натурально-виробничих економіч­них відносин. Для натурального виробництва характерні примітив­ні знаряддя праці і технологія виробництва. Економічні зв’язки бу­ли вкрай обмежені рамками замкнутого господарства. Продукт у такому господарстві вироблявся для власного споживання, тому ві­дносини обміну результатами праці не мали достатньої бази для розвитку. За натурального господарства деякі продукти праці (сіль, залізо, прянощі, шовк тощо) обмінювалися на ринку як товари. Але такий обмін був випадковим і відігравав другорядну роль. Низький рівень продуктивних сил і виробничих відносин зумовили обмеже­ну мету виробництва. Виробничі відносини в натуральному госпо­дарстві не уречевлювалися, тому існували як відносини між людь­ми, а не набували форми відносин між продуктами їх праці, що забезпечувало дуже повільний розвиток продуктивних сил. Екс­плуатація в антагоністичних формаціях, де панувало натуральне виробництво, базувалася на позаекономічному примусі, на відно­синах особистої залежності. Таким чином, натуральне виробництво було малоефективним, консервативним.

2.