1.4.1 Натуральне та товарне виробництво: сутність та типи

Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації господарської діяльності.

Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знало дві основні форми організації суспільного виробництва: натуральну і товарну.

Натуральне господарство - такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для власного та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.

Основні риси натурального господарства:

• замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою;

• ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростішій організації праці. Законом його розвитку, як правило, є просте відтворення;

• відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо надходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотних зв'язків;

• панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях.

З часом натуральне господарство стало нездатним забезпечити задоволення зростаючих потреб споживачів, зростає необхідність у подальшому розвитку засобів виробництва, новій організації процесу праці й обігу. Поряд з натуральним господарством формується товарне господарство, яке орієнтується виключно на ринок, виробництво продуктів для задоволення інших людей.

Першою умовою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці (СПП). Історично першими загальними видами суспільного поділу праці були: 1) відокремлення скотарства від землеробства (приблизно 7-9 тис. років тому); 2) вирізнення працівників, що займаються ремісництвом; 3) виникнення класу купців як суб’єктів економічних відносин або купівлі та продажу (приблизно 2-3 тис.

У наш час існує розвинута система поділу праці: 1) загальний - у середині суспільства за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); 2) особливий (частковий) - усередині якоїсь галузі; 3) одиничний - усередині підприємств з виокремленням конкретних спеціальностей на робочих місцях; 4) міжнародний - поділ праці між країнами. Типи СПП постійно розвиваються під впливом економічного, науково-технічного прогресу, інноваційного процесів.

Другою умовою виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників на основі приватної власності на засоби виробництва та його результати.

Обмін продуктами як риса натурального господарства зумовлювався необхідністю задоволення матеріальних (фізіологічних) потреб людей і мав місце лише в середині певних господарських форм при первісному суспільстві (на стадії дикості і варварства).

Обмін товарами виходить за вузькі межі окремих організаційних форм господарювання, стає умовою для існування міжгосподарських товарних зв’язків, характерною рисою товарного виробництва. За допомогою товарного (ринкового) обміну в результаті встановлюються товарні (ринкові) відносини між виробниками і споживачами товарів.

Товарне виробництво - це така форма організації суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.

Основні риси товарного господарства:

• товарне виробництво є не замкнутою, а відкритою економічною формою господарства.

• між виробниками існують господарські зв'язки, опосередковані через обмін продуктами їхньої праці (товарами). При цьому виробники є економічно вільними у виборі товарів і партнерів.

• товарне виробництво функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших.

Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і розвинуте.

Просте товарне виробництво - це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Притаманне докапіталістичним суспільствам. Воно є:

-первинною формою товарного виробництва;

-базується на індивідуальній (особистій) праці власника засобів виробництва;

-засноване на нескладній (примітивній) техніці;

-являє собою дрібний тип господарювання, яке здійснюють ремісники, фермери, особисті селянські (підсобні) господарства, тому завжди має підпорядкований, залишковий характер.

Розвинута форма товарного виробництва - це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству. Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку ринкової економіки.

1.4.2