§2. Товарна форма виробництва, f?' генезис, сутність та основні риси
Загальновизнано, що передумови щодо виникнення і подальшого розвитку товарного господарства створюються в глибоку давнину, в часи повного панування натурального господарства і насамперед вони зв’язані з процесом суспільного поділу праці, який пройшов декілька етапів.
Перший етап мав місце тоді, коли від землеробства відокремлюється тваринництво (скотарство). Цей момент слід розглядати яквизначну подію вісторії розвитку людської цивілізації, що відбиває наслідки дії загального економічного закону - закону економії робочого часу. Людина усвідомлює, що не універсальна праця приносить кращі результати (є більш продуктивною навіть за умови використання примітивних знарядь праці), а спеціалізована, коли увага і зусилля працюючого зосереджуються на конкретному виді діяльності, на виготовленні окремого продукту. В процесі такої праці людина має змогу значно підвищувати свою майстерність, поступово удосконалювати знаряддя праці, набуває певних навичок, узагальнює їх і, як підсумок, досягає кращих результатів. Це, в свою чергу, веде до більш-менш регулярного виготовлення такої кількості продукції, яка перевищує власні потреби виробника і його родини. Так закладаються матеріальні підвалини для регулярного обміну результатами праці землероба (зерно, овочі) на результати праці скотаря (м’ясо, шкіри).
Пізніше (у рабовласницькому суспільстві) відбувається другий значний поділ праці - від землеробства і тваринництва відокремлюється ремісництво, яке (знову ж таки шляхом обміну продуктами - результатами праці землероба і скотаря) поглиблює розвиток товарного господарства, зміцнює його позиції. Правда, обмін здебільшого має прямий характер (продукту на продукт), тобто відбувається шляхом так званого бартеру.
І, нарешті, підчас третього значного суспільного поділу праці виділяється прошарок людей (купці), які безпосередньо вже не займаються виробництвом, 54
їх пряма функція—здійснення обміну результатами праці між різними підрозділами (сферами) суспільного виробництва.
Тим самим вони звільняють і зем -лероба, і скотаря, і ремісника від необхідності витрачати час на реалізацію своєї продукції, і останні мають змогу зосередити свою увагу виключно на виробництві, що, безперечно, веде до підвищення продуктивності їх праці. Обмін, який здійснюють купці, як правило, вже супроводжується появою особливого товару — грошей, які виконують роль загального еквівалента (про це детально мова йтиме в наступному розділі).Оскільки суспільний поділ праці—явище об'єктивне, постійне, неперервне (перманентне), бо воно обумовлене, як уже зазначалось, дією загального економічного закону економії робочого часу, то, як наслідок, в суспільному виробництві крім загального типу поділу праці, про який уже йшла мова вище, відбувається частковий (виділяються окремі галузі, підгалузі і т.д.), а в межах окремої виробничої одиниці (майстерні, фабрики, заводи) — одиничний поділ праці, коли виробництво застосовує предметну, подетальну, агрегатну, технологічну спеціалізацію.
Безперечно, що безпосередньою матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці, що обумовлює єдино можливий шлях взаємозв’язку окремих сфер виробництва, перетворення їх у сукупний відгворювальний комплекс — обмін продуктів праці як товарів.
Проте, виявляється, що для виникнення та подальшого розвитку товарного виробництва такої умови як суспільний поділ праці, спеціалізація виробників на виготовленні окремих товарів недостатньо.
Необхідно, щоб виробник був економічно незалежним, економічно уособленим (відокремленим), щоб він мав змогу самостійно вирішувати, яку саме продукцію йому виробляти, які засоби виробництва і ресурси використовувати, як виробляти, а також привласнювати результати виробництва. Водночас виробник повинен нести повну відповідальність за своїми зобов'язаннями, обумовленими процесом виробництва.
Така економічна уособленість (відокремленість) виробників можливалише за наявності приватної власності, насамперед, приватної власності на засоби виробництва. Саме ця форма власності дозволяє людині самостійно, на власний ризик вирішувати всі питання, пов’язані з організацією та здійсненням виробництва конкретного товару (групи товарів), найбільш повно реалізувати свої здібності, проявити ініціативу і як наслідок—відчути себе справжнім господарем.
Ось чому процес становлення і розвитку товарного господарства нерозривно пов’язаний з появою і розвитком приватної власності. Ця обставина аж ніяк не принижує ролі інших форм власності—колективної, державної, проте вони, на нашу думку, повинні розглядатися в історичному аспекті як похідні від приватної.Отже, товарне виробництво являє собою таку суспільну форму господарства, в умовах якої продукти виготовляються не для власного споживання виробником та членами його родини, а для споживання іншими виробниками, тобто воно спрямоване на задоволення суспільних потреб, і реалізація цих продуктів відбувається на ринку шляхом купівлі-продажу.
Воно докорінно відрізняється від натурального господарства, є його антиподом і характеризується такими рисами як:
1) товарне господарство — господарство відкритого типу: виробники постійно прагнуть збільшити обсяги своєїдіяльності, розширити кордони обміну результатами своєї праці (товарами);
2) оскільки межі товарного виробництва і обміну неухильно розширюються, то воно поступово охоплює всі сфери життєдіяльності людини, товарами стають всі продукти праці, товаром стає навіть сама здатність людини до праці — робоча сила;
3) товарне виробництво сприяє реалізації власного інтересу кожної людини, яка бере участь у ньому; більш того воно стає передумовою реалізації здібностей людини, дозволяє їй відчути себе особистістю;
4) змагальність (конкуренція) виробників в умовах товарного виробництва постійно вимагає від них удосконалювати знаряддя праці, використовувати нові предмети праці, накопичувати передовийдосвід та обмінюватись ним, здійснювати пошук нових форм організації виробництва і все вищезазначене підпорядкувати єдиній меті - зменшенню витрат виробництва, підвищенню продуктивності праці з метою збільшення прибутку (доходу);
5) товарне виробництво - виробництво динамічне, воно створює найбільш сприятливі умови для використання досягнень НТП, новітніх технологій, а це—неодмінна гарантія його подальшого розвитку, історичної перспективи;
6) нарешті, не можна не відзначити, що товарна форма організації суспільного виробництва не тільки сприяє прискореному розвитку продуктивних сил, а й закладає матеріальні основи для прогресивних змін у надбудові суспільства, бо ця система за своєю суттю демократична і вимагає, щоб її обслуговували також демократичні інститути державного управління, втому числі ті, які спрямовані на захист прав і свобод людини.
Тож, підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що:
1) генезис (процес виникнення, походження товарного виробництва) обумовлений такими явищами, як, з одного боку, суспільний поділ праці та економічна уособленість (відокремленість) виробників, а здругого — появоюта розвитком приватної власності, зокрема приватної власності на засоби виробництва;
2) товарне виробництво являє собою якісно нову форму суспільного виробництва - форму відкриту, динамічну, постійно націлену на задоволення сус-56 пільних потреб, бо тільки таким чином може бути реалізована мета виробників суспільного продукту - отримання прибутку (доходу);
3) в свою чергу, вищезазначена мета товарного виробництва може бути реалізована за умови зниження витрат виробництва на основі самовдосконалення, використаннядосягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду;
4) відбуваються докорінні зміни в самому продукті як результаті виробництва; він набуває нових властивостей - стає товаром.
Еще по теме §2. Товарна форма виробництва, f?' генезис, сутність та основні риси:
- Розділ 3. Форми суспільного виробництва. Генезис товарного виробництва, його основні риси та еволюція
- §1. Натуральна форма суспільного виробництва, умови'ії виникнення, основні риси та історична обмеженість
- 26. Товарна форма організації суспільного виробництва. Причини виникнення товарного виробництва, його суть, ознаки, роль у розвитку суспільства.
- § 1. Проста і розвинута форми товарного виробництва: загальні риси й особливості
- 29.Проста і розвинена форми товарного виробництва. Спільні риси та відмінності.
- Питання 49. Сутність, основні риси та цілі діяльності підприємства.
- 1.4.1 Натуральне та товарне виробництво: сутність та типи
- 25. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва. Суть і риси натурального господарства та його історичні межі.
- § 1. Суспільне виробництво та його основні чинники. Продукт виробництва
- § 4.2. Основні риси ф'ючерсної торгівлі
- Питання 102. Світове господарство, його основні риси.
- § 2. Основні риси економічної структури державного соціалізму