Питання 102. Світове господарство, його основні риси.

Історія формування світового господарства починається з міжнародного розділу праці (МРП), пов’язаного з обміном діяльністю та її продуктами між національними державами. Міжнародний розподіл праці спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн та проявляється через взаємний обмін результатами спеціалізованого виробництва у визначених пропорціях.

Міжнародний розподіл праці існує у двох основних формах: міжнародній спеціалізації та міжнародному виробничому кооперуванні.

Міжнародна спеціалізація - це форма розділу праці між країнами, в якій зростання концентрації однорідного виробництва проходить на основі прогресуючої диференціації. МРП в кінцевому результаті передбачає спеціалізацію країн та регіонів на виробництві окремих продуктів та їх частин для світового ринку.

Міжнародне виробниче кооперування, яке є наслідком спеціалізації національних виробництв, встановлює виробничі зв’язки між країнами, які взаємодіють у системі міжнародного розділу праці.

У ІІ-гій половині ХХ ст. в еволюції МРП сталося якісне зрушення, яке чітко проявилося як результат вивезення капіталу та виходу виробництва за межі національних кордонів. Інтернаціоналізація охопила всі стадії руху капіталу (грошову, виробничу, товарну).

Інтернаціоналізація виробництва - це економічна форма розвитку МРП та міжнародного усуспільнення виробництва, які знаходять конкретний прояв у міжнародній спеціалізації, кооперації, комбінуванні, концентрації виробництва та ін.

Інтернаціоналізація набула форм:

- інтеграції національних господарств у регіональні господарчі комплекси зі структурою та пропорціями, орієнтованими на споживання регіону в цілому та з міждержавним регулюванням економічних зв’язків;

- транснаціоналізації, тобто виходу виробничої та комерційної діяльності корпорацій (фірм) за національні кордони, яка розгалужується по всьому світові у вигляді філій та дочірніх компаній. Підрозділи транснаціональних корпорацій (ТНК), які знаходяться на території національних держав, значною мірою функціонують як економічно, організаційно та юридично незалежні організації, відносини яких з національними державами будуються на особливих договорах.

Внутрішнім моментом процесів інтеграції та транснаціоналізації є становлення нового феномена світового господарства — світогосподарського розділу праці: а) внутрішньо та міжрегіонального та б) всесвітнього (транснаціонального) розподілу праці. Світогосподарський розділ праці за своїм характером є екстериторіальним. Це внутрішньокорпоративний розподіл праці.

Таким чином, інтернаціоналізація характеризує зростаючий взаємозв’язок та взаємозалежність окремих національних економічних систем. Це дозволяє говорити про необхідність дослідження проблем глобальної економіки як системи, комплексу міжнародних економічних відносин. Це інший, більш високий рівень міжнародних економічних відносин.

Отже, світове господарство - це сукупність національних господарств та економічних зв’язків між ними або сукупність економічних відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях.