Питання 101. Типи і фактори економічного зростання.

Економічне зростання може досягатися різними шляхами. Існує дві складові економічного зростання, згідно з якими визначають тип зростання: екстенсивна (збільшується кількість залучених у виробництво ресурсів) та інтенсивна (зростає їх віддача або ефективність використання).

Екстенсивні фактори:

- збільшення чисельності зайнятих;

- збільшення фізичного обсягу капіталу.

Екстенсивне розширення виробництва залежить лише від маси факторів виробництва та незмінного співвідношення між ними. Продуктивність праці та ефективність виробництва при цьому залишаються незмінними. Екстенсивне зростання — це найпростіший та історично перший шлях розширеного відтворення. Він легко досягається, але за умов, коли суспільство має в розпорядженні вільні невикористані ресурси.

Інтенсивні фактори:

- технологічний прогрес;

- рівень освіти та професійної підготовки кадрів;

- покращення розподілу ресурсів;

- законодавчі, інституційні та інші фактори.

Інтенсивний тип економічного зростання, пов’язаний з якісним удосконаленням засобів та технології виробництва, робочої сили, тобто удосконаленням всієї системи виробничих сил, а також шляхом кращого використання існуючого виробничого потенціалу. Цей шлях дає можливість досягти максимального результату за мінімальних витрат

(економії робочого часу).

Саме інтенсивний шлях допомагає вирішувати проблему обмеженості ресурсів, збільшувати вихід кінцевої продукції з кожної одиниці ресурсів, що використовуються, підвищувати якість продукції та ефективність виробництва.

У реальному житті екстенсивні та інтенсивні фактори економічного зростання поєднуються, тому якщо більше 50% приросту забезпечується за рахунок збільшення ефективності виробництва, то це переважно інтенсивне економічне зростання, якщо менше 50% — то це переважно екстенсивне зростання.

Економісти, намагаючись пояснити механізм економічного зростання, поділилися на 2 групи: одні визнають зростання лише врівноважене, інші — неврівноважене. Під врівноваженим розуміють таке зростання, яке приводить в рух всі галузі економіки одразу, одночасно, в достатньо постійній прогресії, яке орієнтується на зростаючий попит, що перебільшує роль національного ринку певної країни — головного рушія розвитку (Нурске, Юнг, Хартуал).

Також можна казати про економічне зростання як про неперервне та перервне, оскільки, як свідчать історичні факти, це швидше послідовність злетів та падінь або навіть зупинок у розвиткові.

До основних факторів, що зумовлюють об'єктивну здатність економіки до зростання, належать:

- кількість і якість природних ресурсів;

- кількість і якість трудових ресурсів;

- обсяг основного капіталу і технологія.

Ці фактори можна об’єднати під назвою факторів пропозиції. Саме вони роблять можливим зростання виробництва.

Важливо розрізняти здатність до зростання і саме реальне зростання. Зростання залежить від факторів попиту. Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу економіка країни має забезпечити повне використання ресурсів. Для цього треба підвищити рівень сукупних видатків.

На економічне зростання впливають також фактори розподілу. Для доцільнішого використання виробничого потенціалу слід забезпечити не тільки повне залучення ресурсів в економічний оборот, але й найефективнішу їх утилізацію. Необхідно реально використати зростаючий обсяг ресурсів та розподілити їх таким чином, щоб отримати максимальну кількість корисної продукції.

Є фактори, які стримують економічне зростання. До них належать обмеження сукупного попиту, соціально-політична атмосфера в країні, екологічні обмеження, державне втручання у справи приватного бізнесу (законодавче регулювання безпеки праці, охорони здоров’я працюючих тощо).