Питання 16. Типи економічних систем.

Економічна система — це конкретно проявлений у часі і просторі засіб виробництва.

Різні економічні системи по-різному реагують і по-різному відповідають на базові економічні запитання.

Традиційна економіка відзначається використанням традицій у якості головного правила прийняття рішень та відповіді на базові економічні запитання. Технологія виробництва, характер розподілу, обмін і споживання виготовлених продуктів визначаються, виходячи з давніх звичаїв. Традиції ускладнюють запровадження інновацій, використання нової техніки, оскільки загрожують стабільності існуючого ладу. Традиційна економіка характеризується дрібним виробництвом, широким застосуванням ручної праці, общинною власністю. Вона була і є реальним ефективним засобом для невеликих простих суспільств, але є дуже неефективним шляхом розміщення ресурсів, робіт та товарів у складних економічних системах, якими є розвинені країни.

Ринкова економіка. Чистий ринок, чи економіка вільного підприємництва (вільної конкуренції — "laιsser faιre"), — скоріше ідеальна схема, ніж реальність. Ця система передбачає повне невтручання держави в економічне життя, чого по суті ніколи в світі не було. Ринкова економіка ґрунтується на приватній власності, домінуванні ринкових важелів регулювання народного господарства (через стихійне коливання цін, вільну конкуренцію, стихійне переливання капіталу) між галузями, а, отже, і через економічні кризи та ін.). Відсутність центрального контролю не означає, що тут панує хаос. А.Сміт, досліджуючи ринок вільної конкуренції, проголосив принцип "невидимої руки": кожний індивідуум у своїй поведінці керується своїми особистими інтересами, намагається максимізувати свій доход на ґрунті індивідуальних рішень, проте це сприяє досягненню найбільшого блага для всіх.

Держава в умовах такої системи забезпечує тільки збереження приватної власності і правової структури, що сприяють свободі підприємництва.

Командна економіка. Альтернативою чисто ринковій економіці є командно-адміністративна економіка. Основу цієї системи становить державна власність на всі матеріальні ресурси і централізоване прийняття рішень практично з усіх економічних питань. Централізоване планування вирішує всі питання щодо виробництва, розподілу, обміну, споживання; державні урядові директиви є вирішальними в здійсненні будь-яких перетворень. Ігнорується механізм конкуренції, гальмуються процеси впровадження досягнень НТР у виробництво, стимулюється створення монополій.

Модель змішаної економіки вважають найдосконалішою, вона є проміжною між чисто ринковою і командною економікою. Змішана економіка базується на оптимальному поєднанні приватної, колективної та державної власності, певному перерозподілі національного доходу на користь найбідніших верств населення, високому рівні узагальнення виробництва, розвиненій технології, високому рівні життя та здебільшого непрямому регулюванні економіки.

Окрім вищезгаданих вирізняють ще кілька моделей економічної системи, в яких з’являються нові риси в сучасних умовах: соціально орієнтована ринкова економіка (ґрунтується на поєднанні приватної та державної власності (за переважання першої), ринкових і державних важелів регулювання економіки (за домінування ринкових), а, отже, є здебільшого ринковою економікою, але із соціальним захистом населення^, модель народної економіки ( це модель економічної системи, яка зорієнтована на потреби та інтереси людей праці, ґрунтується на домінуванні трудової колективної власності, принципах самоуправління та всебічного соціального захисту трудящих з використанням національного та наднаціонального планування). У розвинутих країнах світу формуються національні економічні моделі - основними з них є американська (лібералізована), японська (східно-азійська), шведська, модель нових індустріальних країн, ринковий соціалізм, «оксамитові» революції та ін.

За цивілізаційним підходом вирізняють: аграрну цивілізацію, індустріальне, постіндустріальне та інформаційне суспільство.