Питання 76. Фінансова система: економічна роль і структура.

Фінансова система держави - це сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних між собою ланок фінансових відносин, які виникають в різних сферах виробничої і невиробничої діяльності в процесі розподілу і перерозподілу ВВП та національного доходу з метою формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.

Фінансова система, з допомогою якої держава виконує свої політичні та економічні функції, складається з чотирьох ланок: державного бюджету, місцевих фінансів, фінансів державних підприємств і спеціальних урядових фондів.

Головною ланкою фінансової системи є державний бюджет - централізований грошовий фонд, що перебуває в розпорядженні уряду. З точки зору матеріально-речового наповнення державний бюджет є річним планом акумуляції державних доходів та видатків згідно з вимогами Закону про бюджет.

Наступною ланкою фінансової системи є місцеві фінанси, що охоплюють широку групу податків, систему місцевого кредиту, спеціальних фондів. Головне місце тут належить місцевим бюджетам, які не входять до складу державного бюджету і мають певну самостійність. Місцеві бюджети України слугують фінансовим підґрунтям місцевих органів влади. Найхарактернішими їх рисами стали самостійність, самофінансування, незалежність від вищого рівня органів управління. Це означає, що кожен місцевий бюджет мусить дбати про свою економічну базу, підтримувати вільне підприємництво, ініціативу, розбудовувати інфраструктуру свого регіону тощо. Ця ланка фінансової системи використовується переважно для вирівнювання диспропорцій у розвитку продуктивних сил, підвищення конкурентоспроможності національного господарства, для чого значна частина коштів місцевих бюджетів спрямовується на розвиток економічної та соціальної інфраструктури. Основними статтями видатків місцевих бюджетів стали витрати на охорону здоров'я, освіту, житлово-комунальне господарство й побутове обслуговування.

Головне завдання фінансів державних підприємств полягає в збереженні і розвитку важливих галузей виробництва, які через свою специфіку мають низьку рентабельність і є невигідними для приватного сектора економіки. Державні підприємства є спробою узгодження приватних та загальнонаціональних інтересів.

Існують також спеціальні державні фонди, які мають певну самостійність, відокремлені від державного бюджету і управляються виконавчою і законодавчою владами та місцевими органами. Провідними позабюджетними фондами є: фонд Чорнобиля, фонд соціального страхування, пенсійний фонд, фонд зайнятості населення. Нині формується багато нових позабюджетних фондів такого цільового призначення, як інноваційний, природоохоронний, фонди регіонального розвитку тощо.

В основу побудови фінансової системи можуть бути покладені наступні принципи:

- принцип поділу фінансових ресурсів на централізовану й децентралізовану частини.

- принцип самостійності — кожна ланка фінансової системи є самостійною і відмінною від інших ланок;

- принцип єдності — ланки фінансової системи тісно взаємопов’язані між собою через систему фінансових відносин з приводу розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів;

- принцип функціонального призначення кожної ланки;

- принцип адміністративно-територіального розподілу.