6.3 Моделі товарного виробництва по типам ринку

Етапи розвитку товарного виробництва пов’язані з розвитком

обміну, ринку.

Виділяють наступні типи ринку: нерозвинений, вільний, регульований, деформований.

Кожному типу ринку відповідає особлива модель товарного виробництва:

- товарне виробництво нерозвиненого ринку;

- товарне виробництво вільного ринку;

- товарне виробництво регульованого ринку;

- товарне виробництво деформованого ринку.

Товарне виробництво нерозвиненого ринку (просте товарне виробництво) засноване на суспільному поділі праці, приватній власності на засоби виробництва, на особистій праці товаровиробника. В умовах простого товарного виробництва на ринок надходила лише частина створеного продукту. Тому воно не охоплювало всю економіку, тобто не було загальним.

Товарне виробництво вільного ринку (ринкова економіка) визначене принципово новою рисою: воно придбало загальний характер. Це значить, що:

1) товаром стала робоча сила людини й на зміну особистій праці виробника прийшла наймана праця;

2) переважна частина продукту суспільства стала призначатися не для особистого споживання, а для ринку, для продажу.

Товарне виробництво на цьому етапі характеризується вільною конкуренцією, тому його ще називають капіталізмом епохи вільної конкуренції, або «вільної економіки». Майже повна відсутність втручання держави в господарське життя дає можливість називати його «чистим» капіталізмом - laisser faire, що приблизно означає «нехай іде як іде» (let it be).

Повсюдне використання системи ринків і цін для координації діяльності послужило підставою називати цей тип товарного виробництва ринковою (капіталістичною) економікою.

Ринкова економіка сформувалася на стадії машинного виробництва.

Товарне виробництво регульованого ринку відрізняється наявністю в економіці двох секторів: державного й приватного з високою часткою кожного з них у виробництві, розподілі, обміні й споживанні всіх ресурсів і матеріальних благ у країні. Держава активно втручається в ринкову економіку, але не зводить нанівець регулюючу роль ринку, його «невидимую руку».

Товарне виробництво регульованого ринку має кілька моделей:

- соціальне ринкове господарство;

- змішана економіка;

- корпоративна економіка.

Відрізняються вони насамперед цільовими спрямованостями державних програм. У соціальному господарстві головна мета - захист інтересів громадян; у змішаній економіці - створення умов для розвитку підприємництва; у корпоративній - захист інтересів великого бізнесу. Перша модель найбільш типова для Німеччини, друга - для США, третя - для Японії.

Товарне виробництво деформованого ринку характерне для командно-адміністративної економіки й припускає розвинену систему суспільного поділу праці, розвинене машинне виробництво, постійне регулювання національної економіки, придушення вільних ринкових відносин. Адміністративно-командна економіка має дві моделі: планово-директивну й нормативну.

Планово-адміністративна система заснована на повній централізації господарської діяльності як у розподілі ресурсів, так і у встановленні цін. Нормативна модель допускає розширення самостійності товаровиробників: план-директива, обов’язковий для виконання кожним підприємством, замінюється системою нормативів, програм і менш жорстким плануванням.

Вибір моделі ринкової економіки - це вибір системи методів державного впливу на національну економіку.