9.1 Особливості функціонування конкурентного ринку факторів виробництва

Конкурентний ринок факторів виробництва – це ринок, на якому існує велика кількість продавців і покупців фактора виробництва, причому окремий продавець або покупець не може вплинути на вартість фактора виробництва.

Особливостями функціонування ринку факторів виробництва є те що:

1) фірма виходить на даний ринок як покупець, а домогосподарство – як продавець. Така зміна ролей ринкових агентів зумовлює те, що на ринках факторів індивідуальна пропозиція виводиться з максимізації функції корисності, а індивідуальний попит – із максимізації прибутку або інших цільових установок фірми, в той час як на ринках благ, навпаки, попит пов’язаний з максимізацією корисності, а пропозиція – з максимізацією прибутку;

2) деякі види ресурсів продають самі підприємці (сталь, вугілля, устаткування тощо). Товари і послуги подібного роду прийнято виділяти як проміжний продукт. Щодо землі, праці та грошового капіталу, то прийнято вважати, що їх продають домогосподарства;

3) витрати фірми стають доходами домогосподарств (зарплата, відсоток, рента). Тобто від цін факторів виробництва залежать розміри доходів їх власників. Тому ціноутворення на ресурси пов’язане з розподілом національного доходу і торкає сферу економічної політики;

4) у процесі ціноутворення на фактори виробництва вирішується проблема , як виробляти і для кого виробляти. Ціни на блага, визначають проблему що виробляти;

5) попит на ресурси є похідним від попиту на товари і послуги для споживацького сектора.

На ринку ресурсів покупцями є фірми, звідси – великі оптові угоди. На цьому ринку представлені також комерційні банки, профспілки, уряд. Тому для даного ринку характерна наявність розвинутого інституціонального оточення, що впливає на механізм попиту і пропозиції.

З урахуванням ознак ринку вільної конкуренції визначають основні умови конкурентного ринку ресурсів:

1) значна кількість конкуруючих продавців ресурсів протистоїть не менш представницькій армії покупців (наймачів ресурсів);

2) кожен покупець (наймач) споживає тільки невелику частину обсягу пропозиції і вирішально не впливає на ринковий попит і ціни;

3) кожний із продавців реалізує лише не значний обсяг ресурсів і не в змозі помітно вплинути на умови чи ціни пропозиції, на перетворення того чи іншого ресурсу на дефіцитний;

4) продавці і покупці ресурсів можуть вільно ввійти на будь який ринок і так само вільно вийти з нього;

5) ресурси вільно переміщаються з одного напрямку використання до іншого, з одного регіонального ринку на інший.

Отже, для окремого покупця чи продавця ресурсів ринкова ціна на економічний ресурс є величиною заданою.