9.2 Попит на економічні ресурси
Ціноутворення на ринках ресурсів відбувається через взаємодію сил попиту та пропозиції, хоча нерідко ситуація ускладнюється через вплив заходів урядової політики, трудових спілок та інших інституційних чинників.
Ціни ресурсів визначають співвідношення факторів у кожному конкретному виробництві і розподіл обмежених ресурсів між фірмами та галузями, а також розподіл доходу між власниками різних видів ресурсів.Попит на ресурси є похідним попитом, оскільки він визначається попитом на товари і послуги, які виробляють за допомогою цих ресурсів. Ця особливість попиту на ресурси забезпечує тісний зв'язок між ринками товарів та послуг і ринками факторів виробництва. Відтак двома основними чинниками, які зумовлюють попит на ресурс, є продуктивність ресурсу у виробництві блага та ринкова ціна цього блага.
Найпростіший підхід до аналізу попиту на ресурс передбачає, що фірма і купує ресурс, і продає вироблений продукт на конкурентних ринках. З'ясуймо, яку кількість змінного ресурсу готова придбати фірма за відомої ціни товару. Логічно, що виробник, який прагне максимізувати прибуток, купуватиме додаткові одиниці ресурсу доти, поки додаткова вигода від цього перевищуватиме додаткові витрати. Таку додаткову вигоду визначає граничний продукт у грошовому виразі MRP - зміна загального виторгу унаслідок використання додаткової одиниці змінного ресурсу. MRP можна знайти як добуток граничного продукту ресурсу MPf на ціну товару:
MRP = МРf ?P
Зауважмо, що починаючи з деякого моменту, унаслідок дії закону спадної віддачі (додатковий обсяг продукції від послідовного збільшення одного фактора виробництва зменшується, коли інші фактори залишаються сталими) граничний продукт у грошовому виразі зменшуватиметься.
Додаткові витрати фірми визначають граничні витрати на ресурс МRC - зміна загальних витрат унаслідок використання додаткової одиниці змінного ресурсу.
За аналогією з правилом максимізації прибутку досконалим конкурентом (чисто конкурентна фірма максимізує прибутки або мінімізує збитки, виробляючи такий обсяг продукції, за якого граничний виторг дорівнює граничним витратам) можна сформулювати правило MRP = MRC: фірма максимізує прибутки або мінімізує збитки, використовуючи таку кількість змінного ресурсу, для якої граничний продукт у грошовому виразі дорівнює граничним витратам на цей ресурс.
Рисунок 9.1 - Крива попиту на ресурс
У системі координат „кількість ресурсу-ціна ресурсу" кожна точка на графіку MRP показує кількість одиниць ресурсу, яку фірма готова купити за кожного рівня його ціни. Тобто крива граничного продукту ресурсу у грошовому виразі є кривою попиту на цей ресурс. За умов чистої конкуренції спадний характер кривої попиту на ресурс (крива D1 на рис. 9.1) визначається зниженням його граничної продуктивності.
Отже, застосування правила MRP=MRC показує, що крива граничного продукту ресурсу у грошовому виразі є кривою попиту на цей ресурс.
На ринках з недосконалою конкуренцією крива попиту на товар фірми є спадною, тому збільшення обсягу продажу можливе тільки за зниження ціни. Отже, величина граничного продукту ресурсу у грошовому виразі зменшується ще й через зниження ціни продажу наступних одиниць товару. Тому за недосконалої конкуренції крива попиту на ресурс є менш еластичною, ніж для досконалого конкурента (крива D2 на рис. 9.1).
Ринковий попит на ресурс - це сума обсягів попиту усіх галузей, де використовується цей ресурс. Натомість галузевий попит на ресурс не є простою сумою попиту окремих фірм, оскільки треба враховувати факт зміни ціни продукції галузі унаслідок зміни ціни ресурсу і відповідну зміну попиту на ресурс з боку фірм. За монополії, крива попиту фірми є водночас кривою попиту галузі.
Зміна ціни ресурсу зумовлює зміну величини попиту на нього, а зміну попиту спричиняють визначники попиту на ресурс:
1) зміни у попиті на продукт (і спричинені цим зміни його ціни), який виробляють за допомогою ресурсу;
2) зміни продуктивності ресурсу;
3) ціни на інші ресурси (взаємозамінювані і взаємодоповнювані).
Еластичність попиту на ресурс визначається низкою чинників і буде тим вищою:
1) чим повільніший темп зниження граничного продукту ресурсу;
2) чим більшу кількість замінників має ресурс;
3) чим вища еластичність попиту на продукт, який виробляють за допомогою цього ресурсу;
4) чим вища частка загальних витрат фірми припадає на цей ресурс.
У довгостроковому періоді, коли всі ресурси є змінними, фірма прагне виробляти обсяг продукції, за якого її прибуток максимальний, використовуючи при цьому таке співвідношення ресурсів, яке мінімізує її витрати. Якщо фірма використовує ресурси f1,f2...fn, то вона максимізує прибуток, застосовуючи правило оптимального співвідношення ресурсів:
(граничний продукт кожного ресурсу у грошовому виразі дорівнює його ціні) і мінімізує при цьому витрати згідно з правилом мінімізації витрат на заданий обсяг продукції:
(відношення граничних продуктів ресурсів до їхніх цін є однаковим).
Отже, у довгостроковому періоді фірма максимізує прибуток і використовує оптимальне співвідношення ресурсів, яке мінімізує її витрати.