6.4 Гроші як категорія товарного виробництва

Гроші - всезагальний еквівалент, який виник у зв’язку з потребами товарного обміну. Виникненню грошей передували такі форми вартості: проста або випадкова, розгорнута або повна, загальна.

При простій формі один товар випадково обмінювався на другий (наприклад, продукт землеробства на продукт скотарства). Один з них знаходився у відносній формі, другий – еквівалентній. Якщо власники погоджувались обмінятись цими продуктами, обмін відбувався, якщо ні, то не відбувався, бо інших продуктів ніхто не пропонував, вибору не було.

При розгорнутій формі вартості в обміні знаходились уже багато товарів. Кожному товару, що знаходився в відносній формі, всі інші товари протистояли, як товари-еквіваленти. Переваги цієї форми полягали в наявності вибору. Власник товару міг обміняти свій товар на один із багатьох інших, потрібна була згода власника іншого товару обмінятись. Якщо такої згоди не було, то потрібно було здійснити ряд проміжних обмінів, щоб виміняти потрібний товар. В цьому полягав недолік розгорнутої форми, тому з розвитком товарного виробництва і обміну на зміну розгорнутій прийшла загальна форма.

При загальній формі вартості на кожному ринку виділявся найбільш ходовий товар, який виступав у ролі загального еквівалента. У землеробів - це зерно, у скотарів - це кінь, а з розвитком рабовласництва - раби. Але такий товар виступав загальним еквівалентом на відносно невеликій території. Цей недолік був усунутий з появою грошової форми вартості.

Грошова форма вартості - це така при якій виникає такий загальний товар-еквівалент, який має здатність на будь-якому ринку обмінюватись на будь який товар. Таким товаром спочатку виступали срібло і золото, а лише в 19 ст. тільки золото. Золото виступало як гроші у вигляді зливків або монет. Золото було товаром, оскільки воно мало споживну вартість (корисність). Його можна було використати для виробництва, наприклад, ювелірних виробів.

Сутність грошей проявляється в їхніх функціях.

Функція міри вартості полягає в тому, що грошима виміряється вартість всіх товарів. Це здійснюється шляхом встановлення цін. Ціна – грошова форма вартості. Виконувати таку функцію може лише той товар, який має власну вартість. Ця функція закріпилась за золотом. Паперові гроші не мають внутрішньої вартості.

Функція засобу обігу полягає в тому, що гроші використовуються як засіб обміну товару на товар. Гроші виступають як посередник при обміні товарів. Якщо товар обмінюється безпосередньо на інший товар, це є товарообмін, а якщо товари обмінюються на гроші, це - товарообіг. Щоб товарообіг здійснювався нормально, треба щоб в обігу знаходилась необхідна кількість грошей. Ця необхідна кількість визначається законом грошового обігу. Згідно з цим законом кількість грошей, необхідна для обігу прямо пропорційна сумі цін товарів, що знаходяться в обігу і обернено пропорційна швидкості грошового обігу. Порушення цього закону негативно впливає на економіку.

Функція засобу платежу відрізняється від функції засобу обігу тим, що при виконанні цієї функції руху грошей не протистоїть зустрічний рух товарів. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментною передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з оплатою в майбутньому.

Функція засобу нагромадження полягає в тому, що гроші можна нагромаджувати, або зберігати як скарб. При заощадженні гроші ідуть в обіг, при зберіганні грошей як скарбу рух грошей припиняється, вони не надходять в обіг. Паперові гроші не можуть бути скарбом.

Світові гроші, які функціонують на світовому ринку, тобто переходять із однієї країни в іншу. При цьому виникають валютні відносини. На світовому ринку гроші виконують ті ж функції, що і на національному.