Питання 110. Валюта, види валют, їх характеристика.

Поняття "валюта" означає:

1) грошову національну одиницю, яка лежить в основі грошової системи країни (долар, марка, гривня, карбованець і т.ін.);

2) тип грошової системи в даній країні (золота, біметалева, паперова і т.п.);

3) іноземну валюту — грошові знаки іноземних держав та платіжні документи, які виражаються в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках.

У світогосподарській сфері валюти існують у вигляді депозиту до запитання в банках (переважна частина) та готівкових грошей (незначна частина) і функціонують як кредитні гроші.

Валюти поділяються на: а) конвертовані; б) частково конвертовані та в) неконвертовані.

Конвертована валюта - національна грошова одиниця, яка може вільно (шляхом купівлі-продажу) обмінюватися на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей, тобто вільно використовуватися в міжнародному платіжному обороті для здійснення міжнародних розрахунків.

Частково конвертована (обмежено конвертована) валюта - форма конвертованості, за якої допускається лише зовнішня конвертованість, тобто вільне використання валюти іноземними громадянами (юридичними і фізичними) і тільки в поточних, а інколи лише у зовнішньоторговельних розрахунках.

Нині у світі налічується понад 300 найменувань національних грошей, проте лише 20 держав (США, Англія, Німеччина, Японія, Канада, Норвегія, Нідерланди, деякі багаті на нафту країни Близького Сходу) та ін. мають повністю конвертовану валюту. Близько 50 держав мають різні форми частково конвертованих валют. Крім того, існують неконвертовані валюти, їх переважна більшість.

Неконвертована валюта - національна валюта, щодо якої держава повністю забороняє будь-які операції з її обміну на іноземну або дозволяє це робити за згодою уповноважених валютних органів.

У межах вищезгаданих форм конвертованості доцільно визначити внутрішню та зовнішню конвертованість.

Зовнішня конвертованість - це такий вид конвертованості, коли іноземні держави, підприємства і громадяни можуть вільно переводити за кордон свої вкладення, зроблені в національній валюті. Цей вид конвертованості пов’язаний з операціями руху капіталів та кредитів.

Внутрішня конвертованість - означає право підприємств та громадян тієї чи іншої держави вільно купувати іноземну валюту для проведення ділових операцій. Ці операції можуть бути як поточними, так і пов’язаними з рухом капіталів, кредитів.

Для введення конвертованої валюти держава має прийняти відповідний закон, оформити необхідні законодавчі акти. В законі визначається, на які іноземні валюти може обмінюватися дана валюта, чи може вона продаватися на валютних ринках, яким особам та в якій кількості (обмеженій чи необмеженій) дозволяються визначені операції з цією валютою.

Якщо таких обмежень немає ні для юридичних, ні для фізичних осіб (іноземних та вітчизняних), то це означає повну конвертованість.

У міжнародних розрахунках вирізняють валюту платежу та валюту угоди. Валюта платежу - це валюта, в якій обговорюється оплата товару за зовнішньоторговельною угодою або погашення кредиту. Валюта угоди - це валюта, в якій висловлена ціна товару або сума наданого кредиту. Валюта угоди може не співпадати з валютою платежу. В цих випадках у договорі вказується, за яким курсом валютна угода має бути перерахована у валюту платежу.