<<
>>

Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

Якщо вище було показано, що перетин кривих попиту на певний товар і його пропозиції визначає рівноважну ціну і виготовлений обсяг цього продукту, то в цьому розділі пояснюється, яким чином перетин кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції - визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного продукту.

На рис. 14а показано, яким чином криві сукупного попиту і сукупної пропозиції перетинаються на проміжному відрізкові.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного ви­робництва позначені відповідно Цр і Обр. Щоб пояснити, чому Цр являє собою рівноважну ціну, а Обр - рівноважний реальний обсяг національного виробництва, припустимо, що рівень цін відображений величиною Ці, а не Цр. Крива сукупної пропозиції показує, що за рівня цін Ці підприємства не перевищать реального обсягу національ­ного продукту, який дорівнює Обі. Крива сукупного попиту Обг пока­зує, який обсяг реального продукту зможуть придбати споживачі, фірми і уряд, а також іноземні покупці за ЦІ.

Рівновага сукупного попиту

Конкуренція серед покупців існуючого реального обсягу націо­нального продукту підніме рівень цін до Цр. Як показують стрілки на рис. 14а, підвищення рівня цін з ЦІ до Цр спонукає виробників збільши­ти обсяг продукції з Обі до Обр, а споживачів зменшити масштаби бажаних покупок з 062 до Обр. Коли реальні обсяги виготовленого і купленого продукту зрівняються, в економіці настане рівновага.

На рис. 146 крива сукупного попиту перетинає криву сукупної пропозиції на горизонтальному відрізкові. У цьому випадку рівень цін не відіграє ніякої ролі в утворенні рівноважного реального обсягу на­ціонального виробництва. Щоб це зрозуміти, слід пам’ятати, що на мал. 146 рівноважна ціна і рівноважний реальний обсяг національного виробництва позначені Цр і Обр. Якби промисловий сектор виготовив більший обсяг національного продукту О62, то його не можна було б продати.

Сукупного попиту не вистачило б, щоб закупити на ринку весь національний продукт.

Рис. 14. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного виробництва

Стикнувшись із небажаними запасами товарів, підприємства ско­ротили б виробництво до рівноважного рівня Обр і ринок би спорожнів. І навпаки, коли б фірми виготовляли обсяг національного виробницт­ва, позначений Обі, їхні запаси швидко б зменшились, тому що обсяг продажу був би більшим за обсяг виробництва. Тому фірми розширю­вали б виробництво, і обсяг національного продукту збільшився б.

На положення кривої сукупного попиту і сукупної пропозиції може вплинути і ціла низка нецінових чинників. Якщо вони виклика­ють збільшення сукупного попиту, його крива змішується вправо, а коли виникає зниження сукупного попиту, його крива змішується вліво.

Із зниженням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові реальний обсяг національного виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним. На вертикальному відрізкові ціни знизяться, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні по­вної зайнятості. На висхідному відрізкові модель показує, що і реаль­ний обсяг національного виробництва, і рівень цін зменшаться.

Однак є іще один надзвичайно важливий чинник, який усклад­нює ситуацію на вертикальному і висхідному відрізках. Ця складність полягає в тому, що ціни на товари і ресурси стають негнучкими і не мають тенденції до зниження. Економічні показники, що раз зросли, не обов’язково знижуються. Деякі економісти вбачають у такій тен­денції ефект храповика - (храповик - це механізм, який дозволяє кру­тити колесо тільки вперед).

Дію ефекту храпового механізму показано на мал. 14, де для спрощення пропущений висхідний відрізок кривої сукупної пропо­зиції. Якщо сукупний попит збільшується від СПі до СІІ2, економіка рухається від рівноваги Ці Обі в точці еі на горизонтальному відрізкові до нової рівноваги Цг Обр в точці е2 на вертикальному відрізкові.

Але ціни не знижуються так легко, як підвищуються, принаймні так швид­ко. Тому, якщо сукупний попит буде рухатися у зворотному напрямку і зменшиться від СІІ2 до СПі, то економіка не повернеться до свого первісного рівноважного стану в точці е 1.

Рис. 14. Ефект храповика

Скоріше залишиться новий, вищий рівень цін Цг, і тому збере­ження сукупного попиту зрушить економіку до стану рівноваги в точці е2. Рівень цін залишиться в точці Цг, а реальний обсяг національного виробництва знизиться до Обг.

Отже, існує асиметрія в графіку сукупної пропозиції, яка поля­гає в тому, що коли обсяг сукупного попиту розширюється, горизон­тальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукуп­ний попит зменшується, вниз відхиляється повільно або й взагалі не відхиляється.

Причина нееластичності цін у бік зниження передусім обумов­лена заробітною платою, яка здебільшого становить близько 75% за­гальних видатків фірми і яка не має тенденції до зниження, принаймні протягом певного часу. Ця нееластичність пояснюється також тим, що чимало промислових фірм володіють достатньою монопольною вла­дою, щоб протидіяти зниженню цін у період спаду попиту.

Рівновага сукупної пропозиції

Істотний вплив на рівноважний рівень цін і на рівноважний реальний обсяг національного виробництва мають зміни сукупної про­позиції. Так, якщо після розпаду CPCP російські постачальники знач­но підвищили ціни на нафту і газ, то це позначалося на всій економіці України і збільшило затрати на виробництво і розподіл фактично всіх вітчизняних товарів та імпортованих ресурсів. Отже, витрати на ви­робництво вітчизняної продукції зросли на всіх рівнях. Тому крива української сукупної пропозиції посунулася вліво (зрушення кривої від Cnpi до Спр2 на рис. 16). Підвищення рівня цін у такій ситуації супроводжується інфляцією, обумовленою зростанням витрат.

Реальний обсяг виробництва

Рис.

16. Наслідки зміни сукупної пропозиції

Важливо відзначити, що за даного сукупного попиту наслідки зрушень сукупної пропозиції подвійно негативні. Коли сукупна про­позиція зміщується від Обі до Обг, а рівень цін зростає від Ці до Цг, зайнятість зменшується і виникає інфляція - таке поєднання нази­вається стагфляцією.

Припустимо, що один із нецінових чинників змінюється, вик­ликаючи збільшення сукупної пропозиції. Наприклад, різко збільшуєть­ся продуктивність без підвищення заробітної плати робітників. Або знижуються податки з підприємств, що скорочує витрати на одиницю продукції, переміщуючи криву сукупної пропозиції вправо. На рис. 16 показано, що зміщення сукупної пропозиції від Cnpi до Спрз вказує на збільшення реального обсягу національного виробництва від Обі до Обз і - за нееластичності цін і зарплати в бік зменшення - на одно­часне зниження рівня цін від Ці до Цз.

Таким чином, зміщення кривої сукупної пропозиції зумовлює зміни реального обсягу національного виробництва за повної зайня­тості, а зміщення кривої вправо свідчить про економічне зростання і вказує на збільшення виробничого потенціалу в економіці.

Важливо зазначити, що елементарна модель сукупного попиту і сукупної пропозиції необхідна для детального і всебічного аналізу мак- роекономічних проблем. Однак не дивно, що ця модель викликає чи­мало запитань. Наприклад, чи є такі економічні чинники, які гаранту­ють, що крива сукупного попиту завжди буде перетинати криву сукуп­ної пропозиції на вертикальному відрізкові, тобто чи існують механіз­ми, які автоматично забезпечують повне використання національних ресурсів. Практика показує, що ні.

Сукупний попит і сукупна пропозиція

в екстремальних умовах

В Україні, як і в інших суверенних державах, що виникли після розпаду CPCP, в екстремальних умовах склалася реальна ситуація, за якої криві попиту і пропозиції не перетиналися між собою (рис. 17).

Вказане на графіку розміщення кривих сукупного попиту і кри­вої сукупної пропозиції пояснюється тим, що, з одного боку, склади підприємств забиті готовою продукцією, цілодобово відкриті комерційні торговельні точки з імпортними напоями і сигаретами, а з іншого - кількість грошей на руках у населення зростає.

За ситуації, коли пропозиція товарів із підвищенням цін не зрос­тає, а падає (рис. 18), точка рівноваги зникає. Реалізація товарів, їх купівля-продаж не відбувається, платежі припиняються. Виникає па­радокс, не передбачений традиційними методами макроаналізу.

Пояснити це можна кількома причинами. Насамперед розвали­лася система господарських зв’язків, яка склалася раніше. Економіка вийшла із традиційного стану. Виникла ситуація невизначеності і не- передбаченості.

До того ж, між підвищенням цін і розширенням пропозиції за­вжди існує певний розрив у часі, особливо в умовах ринкової економ­іки. Тому не слід чекати миттєвого пристосування до кон’юнктури ринку, що змінилася. Саме тому у багатьох країнах, які досягли еконо­мічного успіху, зовсім не покладаються на всесильність ринку, а про­водять гнучку і ефективну структурну політику, що стимулює ділову активність насамперед у пріоритетних, соціально значущих галузях.

Рис. 17. Сукупний попит і сукупна пропозиція в екстремальних умовах

Однак головна причина парадоксу, що виник, усе-таки не в цьому. Типові моделі макроаналізу передбачають наявність достатньо розвинутого конкурентного середовища, якого в реальній економіці України не існувало. Криві сукупного попиту і сукупної пропозиції, що не перетинаються, - це своєрідний антиефект її монополізму.

Підсумки

1. Управління ринковою економікою здійснюється через ціни. Коли ціни підвищуються, продавцям вигідно збільшувати виробництво, але покупцям невигідно купувати надто дорогі товари. Коли ж ціни знижуються, ситуація змінюється на протилежну. Отже, ціни ніби інформують покупців і продавців, забезпечуючи сприйняття економікою змін попиту і пропозиції.

2. В умовах вільної ринкової економіки ціни визначаються тільки на основі взаємодії попиту і пропозиції.

3. Попит - це кількість товарів і послуг, які купуються спожива­чами за різними цінами. Між попитом і ціною встановлюється обер­нено пропорційна залежність. Це означає, що більше товарів купують за низькими цінами і менше - за високими.

4. Сукупний попит складається із загальних видатків в економіці, що здійснюють споживачі, уряд, фірми та іноземці. Він являє собою той реальний обсяг національного виробництва товарів і послуг, які б купували за кожного рівня цін, даної монетарної та фіскальної політики та інших факторів, що впливають на попит.

5. Пропозиція — це кількість товарів і послуг, які пропонуються на ринку. Між пропозицією і ціною встановлюється прямо пропорційна залежність. Це означає, що більше товарів і послуг буде пропонувати­ся на ринку за високими цінами, ніж за низькими, і навпаки.

6. Сукупна пропозиція окреслює той обсяг виробництва, який би фірми виробляли та продавали за даних цін, затрат та ринкових умов.

7. Ціна, за якою продаються товари і послуги, називається рин­ковою ціною, або ціною рівноваги. Ринкова ціна встановлюється, коли величина попиту рівна величині пропозиції. На графіку ринкова ціна зображується точкою перетину кривих попиту і пропозиції.

8. Споживачі по-різному реагують на зміну ціни різних товарів. Ступінь реагування попиту на зміну ціни називається еластичністю попиту. Ступінь реагування пропозиції на зміну ціни називається еластичністю пропозиції.

Терміни і поняття

Закон попиту

Ринковий попит

Ефект доходу Еластичність попиту

Крива пропозиції

Закон спадної віддачі

Крива попиту

Сукупний попит

Ефект заміни

Закон пропозиції

Закон зростання витрат

Сукупна пропозиція

Еластичність пропозиції Нецінові чинники сукупного попиту Рівноважна ціна Нецінові чинники сукупної пропозиції

Дефіцит Закон спадної граничної корисності

Надлишок Рівноважний обсяг продукції

Ефект храповика Сукупний попит і сукупна пропозиція

в екстремальних умовах

Г оризонтальний, вертикальний

і проміжний відрізки

Питання для повторення

\. Поясніть закон попиту. Чому крива попиту є спадною1.

'L. Поясніть різницю між зміною попиту і зміною величини попиту.

?>. Поясніть закон пропозиції. Чому крива пропозиції є висхід­ною1. Які чинники, крім ціни, впливають на пропозицію1. Що відбу­деться з кривою пропозиції, коли кожен із цих чинників змінюється!

4. Поясніть різницю між зміною пропозиції і зміною величини пропозиції.

5. Припустимо, що загальний обсяг попиту на пшеницю і за­гальний обсяг пропозиції пшениці на зерновій біржі за місяць харак­теризуються такими даними.

Попит (тис. ц) Ціна за центнер (гривни) Пропозиція (тис. ц) Надлишок (+) або нестача (-)
100 3 80
90 4 85
80 5 80
70 6 75
60 7 80
55 8 85

о) Використовуючи наведені дані, накресліть графік попиту на пшеницю і пропозиції пшениці. Позначте ці дані на осях графіка.

Яка буде ринкова, або рівноважна ціна1. Яка рівноважна кількість пшениц?. Заповніть 4-ий стовпчик і поясніть, чому ваші відповіді правильні.

в} Чому ціна З гривні не стане на цьому ринку рівноважною1. Чому не стане нею і ціна % гривень!

г) Припустимо, що уряд установив граничну ціну на пшеницю, скажімо, 4 гривні за центнер. Поясніть, які наслідки матиме це обме­ження иініі!

6. Поясніть таку тезу, ціни є автоматичний регулятор, який сприяє збереженню пропорційного співвідношення між виробницт­вом і споживанням.

T. Поясніть, чому крива сукупного попиту має спадну траєкто­рію. Чим ці аргументи відмінні від тих, які пояснювали спрямованість траєкторії кривої попиту для одного товару1.

%. Припустимо, що параметри сукупного попиту і пропозиції в економіці країни мають такі значення.

Реальний обсяг національного виробництва, на який пред’явлений попит (млрд гривень) Рівень цін (індекс цін) Реальний обсяг національного вироб­ництва, запропонований для продажу (млрд гривень)
200 600 800
400 500 800
600 400 600
800 300 400
800 300 200

а} Побудуйте на основі цих даних графік сукупного попиту і сукупної пропозиції. Яким буде рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного виробництва*. Чи збігається при цьому рівноважний реальний обсяг національного виробництва з реальним обсягом національного виробництва за повної зайнятості*.

V?) Чому рівень цін, приміром, 300 не є рівноважним для такої економіки*.

0. Який вплив матимуть, за інших рівних умов, на рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного виробництва такі чинники.

а} збільшення сукупного попиту на вертикальному відрізкові кривої сукупної пропозиції,

збільшення сукупної пропозиції за умови гнучкості цін і за­робітної плати,

в) очікуване збільшення як сукупного попиту, так і сукупної пропозиції,

г) зменшення сукупного попиту на горизонтальному відрізкові кривої сукупної пропозиції,

д\ збільшення сукупного попиту і зменшення сукупної пропозиції.

Ї0. Розкрийте причини особливостей кривої сукупного попиту і сукупної пропозиції в екстремальних умовах.

W. Яким буде вплив таких змін цін на величину сукупного до­ходу (видатків^, тобто чи збільшиться сукупний доход, чи він змен­шиться, чи залишиться незмінним*.

- ціна падає, попит нееластичний,

- ціна зростає, попит еластичний,

- ціна зростає, попит нееластичний,

- ціна падає, попит еластичний,

- ціна зростає, пропозиція еластична,

- ціна зростає, пропозиція нееластична,

- ціна падає, попит характеризується одиничною еластичністю.

YL. Поміркуйте про еластичність або нееластичність попиту на такі продукти, горілка, хліб, цигарки, бензин, масло вершкове, сіль, легкові автомобілі, квитки в кіно, золоті персні з діамантами.

YL. Визначте еластичність попиту і пропозиції, використовуючи дані, які містяться в наведеній нижче таблиці.

Таблиця T

En Обсяг про­понованої продукції (тис. од.) Ціна продукції (гривень) Обсяг запитувано ї продукції (тис. од.) Загальна виручка (тис. гривень) En
- 56 20 20 - -
- 45 18 26 - -
- 34 16 34 - -
- 26 14 44 - -
- 22 12 50 - -

Чому в разі введення державних мінімальних цін стає бажа­ною політика закупівлі надлишків або обмеження виробництва, або стимулювання попиту1. Чому бажано, щоб введення граничних цін супроводжувалося державною політикою нормування споживання*.

YL. Як вплине контроль держави за квартирною платою на по­пит на житло, на будівництво нових житлових будинків*. Поясніть таке твердження. “Контроль за квартирною платою є засобом боротьби з дефіцитом житла, але фактично цей же контроль і створює дефіцит ”. Чи можна передбачити економічні наслідки дії законів держави про лихварство1.

В Україні у '>S∖YL році тарифи на всі види міського транспор­ту були підвищені на 7AY⅝>. Кількість людей, що користуються цими видами транспорту, зменшилася на ∖VY⅝>. Яка буде еластичність попиту на цей транспорт1.

YT. Як впливають на цінову еластичність попиту такі чинники, можливість заміни одного товару іншими, питома вага товару в бюд­жеті споживача, предмети розкоші і предмети необхідності, чинник часу для прийняття рішення*.

V.

<< | >>
Источник: Дзюбик С.Д.. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування: Навч. посіб. - K.: Вид-во УАДУ2001. - 168 с.. 2001

Еще по теме Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції:

  1. 11.6 Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
  2. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
  3. 16.1. Загальна модель (або модель сукупного попиту і сукупної пропозиції)
  4. Сукупний попит і сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага.
  5. 16.2. Сукупний попит і сукупна пропозиція:сутність, детермінанти, компоненти, взаємодія.Макроекономічна рівновага
  6. Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага та умови її досягнення
  7. 36 Сукупний попит і сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага.
  8. Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага
  9. Рівновага попиту і пропозиції
  10. Ринкова рівновага попиту і пропозиції
  11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
  12. Рівновага попиту і пропозиції
  13. Попит та пропозиція. Закон попиту та пропозиції. Цінові та нецінові фактори, що впливають на попит та пропозицію.Ціноутворення в ринковій економіці. Механізм функціонування ринкової економіки
  14. 23. Економічна природа попиту та пропозиції. Закон попиту та закон пропозиції.
  15. 24. Еластичність попиту та пропозиції.
  16. Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту
  17. 6.9 Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види
  18. Еластичність попиту і пропозиції
  19. Закон попиту та пропозиції
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -