Розділ 9 ТРЕНІНГ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Варіант 1.

1. До теоретичного блоку економічної науки — економічна теорія — не включають такі економічні дисципліни як:

1.1. — менеджмент;

1.2. — мікроекономіка;

1.3.

1.4. — маркетинг;

1.5. — історія економіки та економічної думки;

1.6. — політекономія.

2. Автором наступного твердження: «Ойкономія — є...назва... науки..., за допо­могою якої люди можуть збагачувати господарство, а господарство,... є все без виключення майно... те, що корисне в житті, а корисне... є все те, чим людина вміє користуватися» є:

2.1. — Аристотель;

2.2. — Платон;

2.3. — Ксенофонт;

2.4. — Варрон.

3. Основними формами інвестицій в людський капітал вважають:

3.1. — витрати на освіту;

3.2. — виробничу підготовку;

3.3. — охорону здоров'я; міграцію;

3.4. — пошук інформації про ціни і доходи;

3.5. — народження і виховання дітей;

3.6. — усі відповіді є вірними;

3.7. — правильні відповіді — 3.1. — 3.2.

4. Екстенсивний тип економічного зростання характеризується наступними озна­ками:

4.1. — економічне зростання досягається завдяки кількісному приросту факто­рів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня;

4.2. — обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшен­ня обсягів праці (чисельність працівників, збільшення тривалості робочо­го часу);

4.3. — обсяг національного продукту зростає за рахунок залучення у виробни­цтво нових джерел сировини, палива, енергії, використання додаткових зе­мельних площ (при незмінній віддачі природних ресурсів);

4.4. — обсяг національного продукту зростає на основі незмінної ефективності використання засобів праці (капіталовіддача може бути навіть спадною);

4.5. — правильна відповідь — 4.4;

4. 6. — характеризується усіма переліченими ознаками.

Варіант 2.

1. Термін «економіка» означає:

1.1. — господарство якої-небудь країни;

1.2.

1.3. — відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів;

1.4. — наука про використання обмежених ресурсів

з метою забезпечення життєвих потреб людей і суспільства;

1.5. — правильна відповідь 1.1;

1.6. — правильна відповідь: 1.1 — 1.4.

2. Автор праці «Нікомахова етика»:

2.1. — Аристотель;

2.2. — Платон;

2.3. — Варрон;

2.4. — Катон.

3. «Ефект Веблена» — це економічна ситуація, коли при збільшенні ціни на який-небудь престижний товар:

3.1. — попит на нього зменшується;

3.2. — попит на нього не змінюється;

3.3. — попит на нього збільшується

3.4. — правильна відповідь — лише 3.1.

4. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується наступними ознаками:

4.1. — зростання обсягу ВВП здійснюється за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного їх використання;

4.2. — зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдоскона­лення виробництва;

4.3. — зростання здійснюється за рахунок якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природних ресурсів тощо;

4.4. — правильна відповідь — 4.2.

4.5. — характеризується усіма переліченими ознаками.

Варіант 3.

1. Економічний закон — це:

1.1. — юридичний нормативний акт, прийнятий законодавчим органом країни;

1.2. — реальний, стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв’язок і взаємозалежність економічних явищ і процесів;

1.3. — найбільш загальні поняття, які відображають сутність реально існую­чих економічних відносин;

1.5. — усі відповіді не є вірними;

1.6. — усі відповіді є вірними.

2. Основними показниками монопольної влади є:

2.1. — відсутність досконалих товарів-замінників;

2.2. - існування різноманітних вхідних бар’єрів, що фактично стає джерелом

монопольної влади;

2.3. — при монополії фірма-монополіст диктує ціну, здійснює відчутний кон­троль за нею, оскільки контролює загальний обсяг пропозиції;

2.4. — монополіст може змінити ціну на свій продукт, маніпулюючи кількістю запропонованого продукту.

2.5. — правильна відповідь 2.2.

2.6. — показниками є 2.1. — 2.4.

3. Підприємництву як економічній діяльності властиві наступні ознаки:

3.1. — самостійність;

3.2. - новаторство;

3.3. - ініціатива;

3.4. - творчість;

3.5. - ризиковість;

3.6. - економічна та соціальна відповідальність;

3.7. - масштабність мислення;

3.8. - лише 3.2. — 3.3;

3.9. — усі перелічені ознаки.

4. Економічні фактори економічного зростання це:

4.1. — збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;

4.2. — поліпшення способів використання ресурсів (удосконалення організації ви­робництва, удосконалення технології виробництва);

4.3. — підвищення якості використовуваних ресурсів;

4.4. — правильна відповідь — 4.2;

4.5. — правильна відповідь — 4.1. — 4.3;

Варіант 4

1. В систему економічних наук не входять:

1.1. — мікроекономіка;

1.2. — математичний аналіз;

1.3. — бухгалтерський облік;

1.4. — історія економічних учень;

1.5. — економіка підприємства;

1.6. — маркетинг;

1.7. — макроекономіка.

2. До нематеріальних активів підприємства відносяться:

2.1. — вкладення в людський капітал і науково-дослідні роботи;

2.2. — інтелектуальний капітал;

2.3. — корпоративна культура, включаючи моральні цінності і норми, володін­ня стандартами, відповідальність;

2.4. — торгова марка, бренд, репутація компанії, її імідж;

2.5. — ноу-хау, сфери компетенції, навички, формалізовані знання (патенти, посібники, ліцензії, процедури);

2.6. — процеси управління (керівництво і контроль, обмін інформацією, управ­лінська інформація);

2.7. — сформована стійка клієнтська база, мережа постачальників, надійність і якість;

2.8. — професіоналізм менеджерів і персоналу, високий рівень їхньої компе­тентності;

2.9. — усе перелічене окрім 2.7;

2.10. — правильна відповідь — 2.1.- 2.7.

3. Для «абсентеїстської» власності характерним є наступне:

3.1. — має фіктивний характер (відірвана від реальної власності);

3.2. — втілена у фінансових титулах (акціях, облігаціях, кредитних зобов’я­заннях);

3.3.

3.4. — усе перелічене.

4. Суспільне виробництво включає в себе:

4.1. — виробництво матеріальних благ;

4.2. — виробництво матеріальних послуг;

4.3. — виробництво нематеріальних благ;

4.4. — виробництво нематеріальних послуг;

4.5. — усі відповіді не є вірними;

4.6. — усі відповіді є вірними.

Варіант 5

1. Політична економія не виконує наступні функції:

1.1. — пізнавальну;

1.2. — регулятивну;

1.3. — фіскальну;

1.4. — практичну;

1.5. — методологічну

2. Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів суспільного виробництва відносить:

2.1. — землю;

2.2. — капітал;

2.3. — працю;

2.4. — підприємницькі здібності;

2.5. — науку;

2.6. — інформацію;

2.7. — знання;

2.8. — усі відповіді є вірними;

2.9. — усі відповіді не є вірними.

3. Автором наступного твердження — «...Необхідно, щоб все вимірювалося чим- то одним... Цим одним є... потреба, яка для всього є с получною ланкою. В якості ж заміни потреби за домовленістю з’явилася монета. Монета мов би міра, яка ро­бить всі речі порівнюваними, прирівнює» — є:

3.1. — Аристотель;

3.2. — Платон;

3.3. — Ксенофонт;

3.4. — Варрон.

4. Прямими факторами, які безпосередньо впливають на економічне зростання є:

4.1. — удосконалення технології та організації виробництва;

4.2. — збільшення кількості та поліпшення якості природних ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму трудових ресурсів;

4.3. — збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу;

4.4. — розвиток підприємництва;

4.5. — правильна відповідь — 4.4;

4.6. — усі перелічені.

Варіант 6

1. Автором праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» є:

1.1. — К. Маркс;

1.2. — Ф. Кене;

1.3. — Д. Рікардо;

1.4. — А. Сміт;

1.5. — К. Менгер.

2. Інформація та знання є ключовими ресурсами:

2.1. — у доіндустріальній економіці;

2.2. — у традиційній економіці;

3.3. — в індустріальній економіці;

2.4. — у постіндустріальній економіці;

2.5. — в інформаційній економіці;

2.6. — в економіці знань.

3. Особистісний рівень інвестування в людський капітал передбачає:

3.1. — витрати домогосподарств на освіту та підвищення професійного рівня;

3.2. — охорона здоров’я, фізична культура і спорт;

частка вільного часу витрачена на підвищення культурного рівня; витрати на пошук роботи;

3.3. — тривалість часу витраченого на пошук інформації;

3.4. — витрати на міграцію;

3.5. — витрати на народження та виховання дітей;

3.6. — усе перелічене;

3.7. — усе перелічене, окрім 3.4.

4. Непрямими факторами економічного зростання, що впливають на можливість реалізації потенціалу прямих факторів, є:

4.1. — рівень цін на виробничі ресурси;

4.2. — рівень податків;

4.3. — норма позичкового відсотка;

4.4. — ступінь монополізації ринку;

4.5. — правильна відповідь — 4.4;

4.6. — усі перелічені.

Варіант 7

1. Економічну систему товарного виробництва, ринкової економіки відображає на­ступна система економічних категорій:

1.1. — «суспільний поділ праці»;

1.2. — «приватна власність»;

1.3. — «товар», «вартість», «гроші»;

1.4. — «ціна», «попит», «пропозиція», «конкуренція»;

1.5. — усі перелічені окрім 4.1.;

1.6. — усі перелічені.

2. Дохід від використання землі в якості виробничого ресурсу виступає у вигляді:

2.1. — заробітної плати;

2.2. — прибутку;

2.3. — відсотка;

2.4. — ренти.

3. Ринковий попит залежить:

3.1. — від ціни даного товару;

3.2. — цін на інші товари;

3.3. — грошових доходів покупців та їхніх смаків;

3.4. — накопиченого багатства;

3.5. — кліматичних умов;

3.6. — смаків;

3.7. — від усього переліченого;

3.8 — від усього переліченого окрім 3.5. та 3.6.

4. Головним макроекономічним показником результатів поточної економічної ді­яльності є:

4.1. — ЧНП;

4.2. — ВВП;

4.3 — НД;

4.4. — ОД.

Варіант 8.

1. Автор праці «Капітал»:

1.1. — А. Сміт;

1.2. — Р Коуз;

1.3. — К. Маркс;

1.4. — М. Фрідмен.

2. Вартість товару визначається наступною формулою:

2.1. — КГ = (СЦ — К + П — ВП) : О;

2.2. — M = (P ? Q) / V;

2.3. — M = (P ? Q) / V + L (r)

2.4. — W = C +V + m;

2.5. — K = C + V.

3. Сукупність кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових ресурсів і надають їх у позику, називають:

3.1. — грошовою системою;

3.2. — фінансовою системою;

3.3. — кредитною системою;

3.4. — торгівельною системою.

4. Сукупний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів:

4.1. — витрат домогосподарств на споживання (С);

4.2. — видатків підприємницького сектора на інвестиції (І);

4.3. — видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

4.4. — перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги (експор­ту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) — чистого експорту країни (NX);

4.5. — 4.2 та 4.4;

4.6. — усе перелічене.

Варіант 9.

1. Специфіку капіталістичної форми товарного виробництва відображають такі економічні категорії:

1.1. — «товар робоча сила», «наймана праця»;

1.2. - «капітал»,

1.3. — «додаткова вартість», «норма додаткової вартості»;

1.4. — «постійний капітал», «змінний капітал»;

1.5. — усі перелічені окрім 4.2.

1.6. — усі перелічені.

2. Формою руху позичкового капіталу є:

2.1. — трансакційні витрати;

2.2. — прибуток;

2.3. — кредит;

2.4. — фінанси.

3. Ціна, за якої внаслідок дії конкурентних сил продавці пропонують стільки това­рів, скільки покупці готові їх купити, це:

3.1. — ціна попиту;

3.2. — ціна пропозиції;

3.3. — ціна рівноваги;

3.4. — монопольна ціна.

4. Діяльність, яку виконує сам підприємець, використовуючи як чинники вироб­ництва робочу силу, знаряддя і предмети праці, виробляє товари чи послуги для подальшого продажу суб’єктам ринку (споживачам); здійснюється на договірних, контрактних відносинах; фінансовим результатом є прибуток і рентабельність — це:

4.1. — виробниче підприємництво;

4.2. — комерційне підприємництво;

4.3. — фінансове підприємництво;

4.4. — посередницьке підприємництво.

Варіант 10

1. Теоретичне пізнання користується такими пізнавальними засобами, як:

1.1. — абстрагування;

1.2. — ідеалізація;

1.3. — синтез;

1.4. — дедукція;

1.5. — усіма переліченими окрім 1.4.;

1.6. — усіма переліченими.

2. Підприємець у результаті своєї діяльності отримує:

2.1. — заробітну плату;

2.2. — прибуток;

2.3. — відсоток;

2.4. — ренту.

3. Еластичність попиту за ціною визначається наступною формулою:

3.1. — EDP = ∆Q / ∆P;

3.2. — ESP = ∆Q / ∆ P;

3.3. - Pqd =Pqs;

3.4. - W = c+v+m.

4. Для впливу на грошову пропозицію центральний банк (в Україні — Національ­ний банк України) використовує такі основні інструменти:

4.1. — грошова емісія;

4.2. — операції з державними цінними паперами на відкритому ринку;

4.3. — зміна норми обов’язкових резервів;

4.4. — маніпулювання обліковою ставкою;

4.5. — усі перелічені.

Варіант 11

1. Форма знання, основою якого є передбачення, сформульоване за допомогою пев­них фактів, але це знання є невизначеним і потребує доведення- це:

1.1. - факт;

1.2. - теорія;

1.3. - гіпотеза;

1.4. — проблема.

2. Дохід від використання землі в якості виробничого ресурсу виступає у вигляді:

2.1. — заробітної плати;

2.2. — прибутку;

2.3. — відсотка;

2.4. — ренти.

3. Еластичність пропозиції за ціною визначається наступною формулою:

3.1. — EDP = ∆Q / ∆P;

3.2. — ESP = ∆Q / ∆P;

3.3. - Pqd =Pqs;

3.4. - W = c+v+m.

4. До методів непрямого регулювання належать такі інструменти економічної по­літики держави:

4.1. — фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної;

4.2. — амортизаційної;

4.3. — інвестиційної;інноваційної;

4.4. — методи морального переконування.

4.5. - усі перелічені;

4.6. - правильна відповідь — 4.1, 4,2.

Варіант 12

. Фраза: “Праця - батько та найактивніший чинник багатства, а земля - його мати” належить:

1.1. — А. Сміту;

1.2. — Д. Рікардо;

1.3. — В. Петті;

1.4. — Ф.Кене.

2. Економічні форми, в яких матеріалізується особистий інтерес, які водночас є і засобами реалізації особистих інтересів та потреб, це:

2.1. — заробітна плата;

2.2. — премія;

2.3. — прибуток;

2.4. — дивіденд;

2.5. — усі відповіді не є вірними;

2.6. — усі відповіді є вірними.

3. За формулою — ТС= TFC+ TVC — можна визначити:

3.1. — змінні витрати;

3.2. — середні витрати;

3.3. — граничні витрати;

3.4. — загальні витрати.

4. Державний бюджет збалансований коли:

4.1. — видатки перевищують доходи;

4.2. — доходи перевищують видатки;

4.3. — надходження і видатки бюджету врівноважені;

4.4. — правильна відповідь — 4.2.

Варіант 13

1. Основними твердженнями теорії «змішаної економіки» є наступні:

1.1. — економіка розвинених ринкових країн в результаті зростання масштабів господарської діяльності та її часткового усуспільнення перетворилася із системи приватного підприємництва в систему “змішаної економіки”;

1.2. — у «змішаній економіці» поєднується приватний і державний сектори, що доповнюють один одного;

1.3. — змішана економіка будується на основі ринкової організації господар­ських відносин та регулюючого впливу держави на економічні процеси;

1.4. — усі перелічені;

1.5. — із перелічених лише 1.3.

2. Продуктами інтелектуальної діяльності є:

2.1. — твори науки, літератури та мистецтва;

2.2. — винаходи, промислові та наукові зразки, креслення, моделі, схеми про­грамних засобів;

2.3. — записи на носіях інформації;

2.4. — права на копіювання та розповсюдження патенту, ліцензії, знаки на то­вари і послуги;

2.5. — права на інформацію щодо промислового, комерційного, наукового дос­віду (ноу-хау);

2.6. — усе перелічене;

2.7. — 2.1. - 2.2.

3. За формулою — МС = ∆TC / ∆Q — можна визначити:

3.1. — загальні витрати.

3.2. — змінні витрати;

3.3. — середні витрати;

3.4. — граничні витрати.

4. Неінфляційними джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть бути:

4.1. — внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках: кредити комер­ційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій;

4.2. — продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та домогосподарствам;

4.3. — трансферти — фінансування у вигляді безоплатної допомоги;

4.4. — правильна відповідь - 4.2;

4.5. — усі перелічені.

Варіант 14

1. Пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, уза­гальнення) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економіч­ній діяльності й поведінці у цілісному економічному процесі; процес осмислення суб’єктом реальних господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудо­вої діяльності, які визначають економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності, - це:

1.1. - економічна свідомість;

1.2. — економічне мислення;

1.3. — повсякденне економічне мислення;

1.4. — релігійне економічне мислення.

2. Формула руху позичкового капіталу:

2.1. — Г- Т (Зв +Рс)... В...Т’- Г’;

2.2. — Г- Т- Г’;

2.3. — Г - Г’;

2.4. — с + v + m.

3. За формулою — TVC = TC - TFC — можна визначити:

3.1. — загальні витрати;

3.2. — загальні змінні витрати;

3.3. — середні витрати;

3.4. — постійні витрати.

4. У Системі Національних Рахунків інституційні одиниці поділяються на на­ступні сектори:

4.1. — нефінансових корпорацій;

4.2. — фінансових корпорацій;

4.3. — загальнодержавного управління;

4.4. — домашніх господарств;

4.5. — некомерціних організацій;

4.6. — правильна відповідь: 4.1 - 4.5.

Варіант 15

1. Основними характеристиками економічного мислення є:

1.1. — відтворює в теоретичній формі різні явища й процеси економічної дійс­ності;

1.2. — понятійно описує деяку задану предметність;

1.3. — орієнтоване на вирішення економічним суб’єктом конкретних господарських ситуацій;

1.4. — усі перелічені.

2. Формою руху позичкового капіталу є:

2.1. — трансакційні витрати;

2.2. — прибуток;

2.3. — кредит;

2.4. — фінанси.

3. За формулою — ATC = TC / Q — можна визначити:

3.1. — граничні витрати;

3.2. — середні загальні витрати;

3.3. — середні змінні витрати;

3.4. — постійні витрати.

4. Головними показниками зайнятості є:

4.1. — норма активності (На) - відношення кількості зайнятих (Кз) до всього населення (Кн) : На = ( Кз / Кн) 100% ;

4.2. — раціональність використання трудових ресурсів, або працездатного насе­лення, як відношення зайнятих до трудових ресурсів;

4.3. — норма зайнятості - процент зайнятих серед представників певної групи (за статтю, професіями, галузями тощо);

4.4. — усі перелічені;

4.5. — правильна відповідь 4.3.

Варіант 16

1. Економічний спосіб мислення має наступні взаємозалежні особливості:

1.1. — люди вибирають;

1.2. — тільки індивіди вибирають;

1.3. — індивіди вибирають раціонально;

1.4. — усі суспільні відносини можна трактувати як ринкові відносини;

1.5. — правильна відповідь 1.1 -1.2;

1.6. — правильна відповідь - 1.1 -1.4.

2. Сукупність кредитних установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових ресурсів і надають їх у позику, називають:

2.1. — грошовою системою;

2.2. — фінансовою системою;

2.3. — кредитною системою;

2.4. — торгівельною системою.

03. У неокласичній теорії витрат виробництва буквами «AVC» позначаються:

3.1. — постійні витрати;

3.2. — змінні витрати;

3.3. — середні загальні витрати;

3.4. — середні постійні витрати;

3.5. — середні змінні витрати;

3.6. — граничні витрати.

4. Відповідно до причин безробіття розрізняють:

4.1. - природне безробіття (пов’язане з пошуком роботи, переходом на іншу ро­

боту);

4.2. — економічне (вимушене) безробіття (коли працівників звільняють із ро­боти з економічних причин — скорочення, закриття виробництва, перео­снащення тощо);

4.3. — фактичне (поточне) безробіття країни (сукупність природного й еконо­мічного безробіття);

4.4. — усі відповіді є вірними;

4.5. — усі відповіді не є вірними.

Варіант 17

1. Формами земельної ренти є:

1.1. — абсолютна;

1.2. — диференційна;

1.3. — монопольна;

1.4. — усі перелічені.

2. Центральною ланкою кредитної системи є:

2.1. — інвестиційні фонди;

2.2. — страхові компанії;

2.3. — комерційні банки;

2.4. — державні банки.

3. Особлива форма підприємницької діяльності, коли предметом купівлі-продажу виступають гроші та цінні папери, що продаються підприємцем споживачу (покуп­цю) або надаються йому у кредит; його агентами виступають банки, фондові біржі та інші фінансові організації — це

3.1. — виробниче підприємництво;

3.2. — фінансове підприємництво;

3.3. — комерціне підприємництво;

3.4. — мале підприємництво.

4. Еволюційний процес розвитку системи підприємництва породив наступні типи корпорацій:

4.1. — акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, ко- мандитні товариства (S-корпорація), повні товариства;

4.2. — приватні корпорації, державні(публічні) корпорації, комерційні та неко- мерційні корпорації;

4.3. — корпорації відкритого та закритого типу;

4.4. — дочірні корпорації;

4.5. — холдингові компанії, концерни, конгломерати, картелі, синдикати, кон­сорціуми;

4.6. — національні корпорації, транснаціональні корпорації, міжгалузеві кор­порації, диверсифіковані корпорації;

4.7. — усі перелічені;

4.8. — правильна відповідь — 4.1, 4.6.

Варіант 18

1. Змішана власність поєднує наступні форми власності:

1.1. — державно-приватна;

1.2. — державно-кооперативна;

1.3. — державно-колективна;

1.4 — приватно-колективна;

1.5. - спільна із залученням іноземного капіталу;

1.6. - комбінована;

1.7. - усі перелічені окрім 1.2.;

1.7. - усі перелічені.

2. До структури кредитної системи входять:

2.1. — банки;

2.2. — інвестиційні компанії;

2.3. — страхові компанії;

2.4. — фонди грошових ресурсів;

2.5. — усе перелічене.

3. Загальні змінні витрати визначається наступною формулою:

3.1. — TC = FC+ VC;

3.2. — ATC =TC/Q;

3.3. — AFC = FC / Q;

3.4. — AVC = VC/Q;

3.5. — ATC = TC/Q= (FC+VC)/Q = AFC+AVC;

3.6. — VC = TC — FC.

4. Ключовими категоріями інституціоналдьного напрямку в економічній теорії вважаються наступні:

4.1. — інститут;

4.2. — права власності;

4.3. — трансакційні витрати;

4.4. — контрактні відносини;

4.5. — ієрахія, організація, корпорація;

4.6. — правильна відповідь 4.1 — 4.3;

4.7. — є всі перелічені

Варіант 19

1. Право власності визначається ще з часів римського права наступними правочин- ностями:

1.1. — володіння;

1.2. — користування;

1.3. — розпорядження;

1.4. — правильна відповідь — 1.1.

1.5. — правильна відповідь — 1.1. — 1.3.

2. Позичковий відсоток це:

2.1. — відокремлена частина промислового капіталу, що застосовується ви­ключно у сфері обігу окремою групою підприємців, які займаються реалі­зацією товарів і перетворенням товарного капіталу на грошовий з метою отримання прибутку;

2.2. — певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі (підприємцю) з метою отримання відсотка;

2.3. — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнту), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк;

2.4. — відношення суми річного доходу, який отримує позичковий підприє­мець, до суми капіталу, що віддається в позику.

3. Автором праці «Теорія бездіяльного класу. Економічне вивчення інститутів» (1899) є:

3.1. — А. Маршалл;

3.2. — Т. Веблен;

3.3. — Ф. Ліст;

3.4. — Дж. Коммонс

4. На рисунку зображена:

4.1. — крива попиту;

4.2. — крива пропозиції;

4.3. — крива виробничих можливостей;

4.4. — крива байдужості;

4.5. — крива Лаффера.

Варіант 20

1. У розвинутих країнах, які перебувають на стадії постідустріального розвитку, спо­стерігаються наступні тенденції в розвитку відносин власності:

1.1. — подальше розширення плюралізму форм власності;

1.2. — значне розширення змішаних і комбінованих форм власності;

1.3. - посилення процесів демократизації і соціалізації відносин власності;

1.4. — прогресивна зміна структури об’єктів власності;

1.5. — розширення форм та об’єктів міжнародної власності;.

1.6. — правильна відповідь: 1.2, та 1.5;

1.7. — усі перелічені.

2. Суб’єктами агробізнесу є:

2.1. — фінансово-промислові групи;

2.2. — великі корпорації;

2.3. — фермерські господарства;

2.4. — садівничі та городні господарства;

2.5. — посередники;

2.6. — усі перелічені;

2.7. — усі перелічені окрім 2.4.

3. Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в тому, що він:

3.1. — є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

3.2. — сприяє найефективнішому розподілу та використанню ресурсів, упро­вадженню досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

3.3. — є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження націо­нального багатства та задоволення соціальних потреб суспільства;

3.4. — усе перелічене, окрім 3.2;

3.5. — усе перелічене.

4. Податкова діяльність держави включає наступні напрями:

4.1. — визначення видів податків;

4.2. — встановлення податкових ставок;

4.3. — надання податкових пільг окремим суб’єктам (особам);

4.4. — усе перелічене.

Варіант 21

1. Продуктами інтелектуальної діяльності є:

1.1. — твори науки, літератури та мистецтва;

1.2. — винаходи, промислові та наукові зразки, креслення, моделі, схеми про­грамних засобів;

1.3. — записи на носіях інформації;

1.4. — права на копіювання та розповсюдження патенту, ліцензії, знаки на то­вари і послуги;

1.5. — права на інформацію щодо промислового, комерційного, наукового дос­віду (ноу-хау).

1.6. — правильна відповідь — 1.1. -1.2.

1.7. — правильна відповідь — 1.1.-1.5.

2. Формами земельної ренти є:

2.1. — абсолютна;

2.2. — диференційна;

2.3. — монопольна;

2.4. — усі перелічені.

3. Автором праці «Національна система політичної економії» (1841) є:

3.1. — Т. Веблен;

3.2. — У Ростоу;

3.3. — Ф. Ліст;

3.4. — К. Менгер

4. Для впливу на грошову пропозицію центральний банк (в Україні — Національ­ний банк України) використовує інструменти:

4.1. — грошову емісію;

4.2. — операції з державними цінними паперами на відкритому ринку;

4.3. — зміну норми обов’язкових резервів;

4.4. — маніпулювання обліковою ставкою;

4.5. — лише 4.1;

4.6. — усе перелічене.

Варіант 22

1. Автором праці «Нове індустріальне суспільство» (1967) є:

1.1. — У Ростоу;

1.2. — Дж. Гелбрейт;

1.3. — Д. Белл;

1.4. — Е. Тоффлер.

2. Підприємницька діяльність, коли сам підприємець не виробляє і не продає то­вари, а виступає в ролі посередника у процесі здійснення товарно-грошових опе­рацій — це:

2.1. — виробниче підприємництво;

2.2. — посередницьке підприємництво;

2.3. — фінансове підприємництво;

2.4. — комерційне підприємництво.

3. Мінімальний набір функцій держави («ліберальний мінімум») має включати:

3.1. — формування законодавства, забезпечення законності та правопорядку,

3.2. — вирішення суперечок на основі законів (суд);

3.3. — примус до виконання законів, судових рішень (функції держави як «ніч-

ного сторожа»);

3.4. — оборону і безпеку, захист від зовнішніх загроз;

3.5. — забезпечення макроекономічної стабільності.

3.6. — усе перелічене;

3.7. — лише 4.4 та 4.5.

4. На рисунку зображено:

4.1. — загальні витрати;

4.2. — середні витрати;

4.3. — граничні витрати;

4.4. — постійні витрати;

4.5. — змінні витрати;

4.6. — альтернативні витрати

Варіант 23

1. Автор праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»:

1.1. — К. Маркс;

1.2. — Ф. Кене;

1.3. — Д. Рікардо;

1.4. — А. Сміт.

2. Традиційна класифікація провалів ринку включає:

2.1. — існування суспільних благ;

2.2. — недосконалість конкуренції і неповноту системи ринків;

2.3. — наявність зовнішніх ефектів (екстерналій);

2.4. — неповноту і недосконалість інформації.

2.5. — усі відповіді є вірними;

2.6. — усі відповіді не є вірними..

3. Найбільш широко відомими в рамках змішаної економічної системи є такі мо­делі:

3.1. — американська;

3.2. — японська;

3.3. — німецька соціального ринкового господарства ФРН;

3.4. — французька;

3.5. — шведська;

3.6. — південнокорейська;

3.7. — китайська.;

3.8. — усі перелічені;

3.9. — правильна відповідь — 3.1.

4. Головним макроекономічним показником результатів поточної економічної ді­яльності є:

4.1. — ЧНП;

4.2. — ВВП;

4.3 - НД;

4.4. — ОД.

Варіант 24

1. Першовідкривачем терміна «людський капітал» вважається:

1.1. — Г Беккер;

1.2. — Т. Шульц;

1.3. — Г Боуен;

1.4. — Л. Туроу;

1.5. — І. Фішер.

2. Лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забез­печують споживачу один і той же рівень корисності, це:

2.1. — крива пропозиції;

2.2. — крива байдужості;

2.3. — крива попиту;

2.3. — бюджетне обмеження.

3. «Із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність зменшується» — так фор­мулюється:

3.1. — закон пропозиції;

3.2. — закон вартості;

3.3. — закон спадної граничної корисності;

3.4. — закон попиту.

4. Для визначення рівня інтернаціоналізації господарського життя не використову­ються наступні показники:

4.1. — експортна квота;

4.2. — імпортна квота;

4.3. — зовнішньоторговельна квота;

4.4. — вартісний обсяг експорту на душу населення;

4.5. — індекс розвитку людини.

Варіант 25

1. Чинниками, які впливають на пропозицію є:

1.1. - ціна товару;

1.2. — ціни на фактори виробництва;

1.3. — технологія та організація виробництва;

1.4. — кількість виробників-конкурентів;

1.5. — цінові і дефіцитні очікування покупців;

1.6. — розмір податків;

1.7. — усі відповіді вірні;

1.8. — усі відповіді невірні.

2. Геометричне місце точок, які характеризують усі такі набори товарів X та Y, на придбання яких за цінами Px та Py споживач повністю витрачає свій дохід, це:

2.1. — крива байдужості;

2.2. — крива попиту;

2.3. — бюджетна лінія;

2.4. — крива пропозиції.

3. Автором праці «Прийдешнє постіндустріальне суспільство» (1973) є:

3.1. — Дж. Стігліц;

3.2. — Е. Тоффлер;

3.3. — Д. Белл;

3.4. — У Ростоу.

4. Ендогенно обумовленими параметрами у макроекономічних моделях є:

4.1. — обсяги зайнятості і випуску;

4.2. — рівень інфляції;

4.3. — рівень безробіття;

4.4. — рівень планових витрат;

4.5. — 4.1.- 4.4.

Варіант 26

1. Лінія бюджетного обмеження описує наступне рівняння:

1.1. — MUx / Px= MUy / Py

1.2. — Px ? X + Py ? Y = I;

1.3. — MUx / Px= MUy / Py;

2. Специфічними причинами, що породжують міграцію робочої сили є:

2.1. — відмінності у рівні соціально-економічного розвитку країн, що поро­джує відмінності в рівнях оплати праці, житлових умовах, розвитку соці­альної сфери тощо;

2.2. — дефіцит певних спеціальностей;

2.3. — відмінності між країнами в умовах професійного зростання працівни­ків;

2.4. — усі відповіді не є вірними;

2.5. — вірна відповідь - 2.1-2.3.

3. Графічно система переваг споживача позначається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані:

3.1. - В. Парето;

3.2. - Є. Слуцьким;

3.3. - Ф. Еджуортом;

3.4. - Д. Хіксом.

4. Основними формами міжнародних економічних відносин є:

4.1. — міжнародна торгівля товарами і послугами;

4.2. — міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій;

4.3. — міжнародна міграція робочої сили;

4.4. — науково-технічне співробітництво;

4.5. — валютно-кредитні відносини;

4.6. — усі перелічене.

Варіант 27

1. До економічної теорії - теоретичного блоку економічної науки — не включають наступні дисципліни:

1.1. — економіку підприємства;

1.2. — політичну економію;

1.3. — бухгалтерський облік;

1.4. — мікроекономіку;

1.5. — макроекономіку;

1.6. — історію економіки та економічної думки.

2. Еластичність попиту за ціною визначається наступною формулою:

2.1. — EDP = ∆Q / ∆P;

2.2. — ESP = ∆Q / ∆P;

2.3. - Eqd =Pqs;

2.4. - W = c+v+m.

3. До інструментів міжнародної співпраці у вирішенні проблем навколишнього природного середовища можна віднести:

3.1. — сукупність міжнародних екологічних угод;

3.2. — глобальний екологічний фонд;

3.3. — міжнародні екологічні стандарти;

3.4. — міжнародні квоти на викиди парникових газів;

3.5. — міжнародну торгівлю квотами на їх викиди;

3.6. — міжнародні квоти на використання природних ресурсів;

3.7. — інституційні структури, які забезпечують дієвість інструментів міжнародної екологічної політики;

3.8. — усе перелічене.

4. В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів:

4.1. — ефектом процентної ставки;

4.2. — ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства);

4.3. — ефектом імпортних закупівель;

4.4. — правильна відповідь - 4.1. та 4.3

4.4. — правильна відповідь - 4.2..

Варіант 28

1. Автор праці “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”:

1.1. — П. Самуельсон;

1.2. — А. Маршалл;

1.3. — Дж. Кейнс;

1.4. — К. Менгер.

2. Основними ознаками глобалізації на макроекономічному рівні є:

2.1. — лібералізація торгівлі;

2.2. — ліквідація (або обмеження) інвестиційних, митних та інших бар’єрів;

2.3. — створення зон вільного підприємництва;

2.4. — створення єдиної валюти;

2.5. — усі відповіді не є вірними;

2.6. — усі відповіді є вірними.

3. “Із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність падає” - так формулюється:

3.1. — закон пропозиції;

3.2. — закон вартості;

3.3. — закон спадної граничної корисності;

3.4. — закон попиту.

4. Неінфляційними джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть бути:

4.1. — внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках ( кредити комерцій­них банків, іноземних урядів та міжнародних організацій);

14.2. — продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та до- могосподарствам;

4.3. — трансферти — фінансування у вигляді безоплатної допомоги;

4.4. — правильна відповідь - 4.2;

4.5. — можуть бути усі ті, що перелічені.

Варіант 29

1. Автор праці “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”:

1.1. — П. Самуельсон;

1.2. — А. Маршалл;

1.3. — Дж. Кейнс;

1.4. — К. Менгер.

2. Формою руху позичкового капіталу є:

2.1. — трансакційні витрати;

2.2. — прибуток;

2.3. — кредит;

2.4. — фінанси.

3. За формулою — AVC = TVC / Q — можна визначити:

3.1. — граничні витрати;

3.2. — загальні витрати;

3.3. — середні змінні витрати;

3.4. — постійні витрати.

4. Головними показниками зайнятості є:

4.1. — норма активності (На) - відношення кількості зайнятих (Кз) до всього населення (Кн) : На = ( Кз / Кн) 100% ;

4.2. — раціональність використання трудових ресурсів, або працездатного на­селення, як відношення зайнятих до трудових ресурсів;

4.3. — норма зайнятості - процент зайнятих серед представників певної групи (за статтю, професіями, галузями тощо);

4.4. — усі перелічені;

4.5. — правильна відповідь 4.3.

Варіант 30

1. Так - ні:

1.1. — “Економіка виникла набагато раніше, ніж наука про неї”;

1.2. — “В економічній науці процес диференціації знань розпочався

в ІІІ ст. до н.е.”;

1.3. — “Економіка як наука почала оформлятися лише в XVI-XVII ст.”;

1.4. — “Термін “політична економія” увів до наукового лексикону французький економіст Антуан де Монкретьєн”;

1.5. — усе, про що йде мова, — так;

1.6. — усе, про що йде мова, — ні.

2. Фраза: “Праця - батько та найактивніший чинник багатства, а земля - його мати” належить:

2.1. — А. Сміту;

2.2. — Д. Рікардо;

2.3. — В. Петті;

2.4. — Ф.Кене.

3. Економічний закон - це:

3.1. — юридичний нормативний акт, прийнятий законодавчим органом країни;

3.2. — реальний, стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв’язок і взаємозалежність економічних явищ і процесів;

3.3. — найбільш загальні поняття, які відображають сутність реально існую­чих економічних відносин;

3.4. — усі відповіді не є вірними;

3.5. — усі відповіді є вірними

4. Еластичність пропозиції за ціною визначається наступною формулою:

4.1. — EDP = ∆Q / ∆P;

4.2. — ESP = ∆Q / ∆P;

4.3. - Pqd =Pqs;

4.4. - W = c+v+m.

Варіант 31

1. Авторм наступного визначення категорії «інститут»: «Інститути - це правила гри в суспільстві... створені людиною обмежувальні рамки, які організовують взаємовідносини між людьми... вони задають структуру спонукальних мотивів людської взаємодії» — є:

1.1. — Т.Веблен;

1.2. — Дж.Коммонс;

1.3. — У Мітчелл;

1.4. — Д.. Норт.

2. Економічні категорії:

2.1. — відображають не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи (елементу, ланки) економічних відносин лю­дей;

2.2. — мають об’єктивний характер, оскільки відбивають об’єктивну дійсність;

2.3. — мають історичний характер;

2.4. — є результатом застосування методу абстрагування в процесі вивчення явищ економічної сфери;

2.5. — є логічними формами, які відображають найбільш загальні і суттєві сто­рони економічного життя суспільства;

2.6. — усі відповіді є вірними;

2.7. — усі відповіді не є невірними.

3. Хто з перелічених дослідників вважав, що підприємці - це організатори капіталістичних підприємств, які забезпечують зростання доходу та виконують наступні функції: 1)організаційну (вміння об’єднувати людей і ресурси в єдине ціле); 2)торгову (мистецтво вести переговори, завойовувати довіру, вміло просувати товари на ринок); 3) рахункову (врахування витрат і результатів):

3.1. — Т. Веблен;

3.2. — М. Вебер;

3.3. — В. Зомбарт;

3.4. — Ф. Ліст ?

4. Інформація та знання є ключовими ресурсами:

4.1. — у доіндустріальній економіці;

4.2. — у традиційній економіці;

4.3. — в індустріальній економіці;

4.4. — у постіндустріальній економіці;

4.5. — в інформаційній економіці;

4.6. — в економіці знань.

Варіант 32

1. Автором праці книги «Протистантська етика та дух капіталізму»(1904) є:

1.2. — В. Зомбарт;

1.3. — М. Вебер;

1.4. — Ф. Ліст;

1.5. — Дж. Коммонс.

2. Традиційна класифікація провалів ринку включає:

2.1. — існування суспільних благ;

2.2. — недосконалість конкуренції і неповноту системи ринків;

2.3. — наявність зовнішніх ефектів (екстерналій);

2.4. — неповноту і недосконалість інформації;

2.5. — усі відповіді є вірними;

2.6. — усі відповіді не є вірними.

З.Основними викликами фінансового глобалізму для національної економіки є :

3.1. — високий рівень доларизації української економіки;

3.2. — загроза надмірного нагромадження зовнішніх активів і зобов’язань кра­їни;

3.3. — зростання масштабів тіньового відпливу національного капіталу за кор­дон;

3.3. — експансія глобального спекулятивного капіталу;

3.4. — усі відповіді є вірними;

3.5. — усі відповіді не є вірними.

4. Основними ознаками глобалізації на макроекономічному рівні є:

4.1. — лібералізація торгівлі;

4.2. — ліквідація (або обмеження) інвестиційних, митних та інших бар’єрів;

4.3. — створення зон вільного підприємництва;

4.4. — створення єдиної валюти;

4.5. — усі відповіді не є вірними;

4.6. — усі відповіді є вірними.