ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсолютна рента - форма земельної ренти, яку сплачують власни­кові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця роз­ташування.

Абстрактна праця - праця товаровиробника, що характеризується витратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, ство­рює вартість і є специфічною формою праці за товарного виробництва.

Аграрна реформа - процес трансформації економічних відносин, на­самперед відносин власності, в сільському господарстві.

Аграрні відносини - особливий вид економічних відносин між чле­нами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об’єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну споживання та реалізації сільськогоспо­дарської продукції та послуг.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) - сукупність галузей народ­ного господарства, зайнятих виробництвом, перероблення, зберіганням і доставкою до споживача сільськогосподарської продукції.

Агропромислова інтеграція - посилення виробничо-економічних зв’язків і органічне поєднання сільського господарства та галузей про­мисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське госпо­дарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача.

Адміністративні методи - заходи державної влади, що мають своїм зміс­том заборону, дозвіл або примусові дії щодо діяльності суб’єктів економіки.

Адміністративно-командна система (АКС) - спосіб економічної ор­ганізації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Головні ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація економіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ, панування номенклатури.

Акредитив: 1) документ, за яким одна кредитна установа (банк) згід­но з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально за­броньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплати пред'явникові А.

Активні операції - операції, за допомогою яких банки розміщують власний і залучений капітал з метою отримання прибутку.

Акцизний збір - непрямий податок, що накладають на певний продукт.

Акціонерна компанія - компанія, власність якої формується внаслі­док злиття капіталів її засновників, а також випуску цінних паперів та їх продажу, здійснення підприємницької діяльності для отримання при­бутків.

Акція (з лат. - дія, дозвіл) - вид цінного папера без установленого терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціо­нерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні товарис­твом, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація - процес перенесення вартості основних виробничих фондів на готовий продукт у міру фізичного та морального зношування.

Антимонопольна діяльність - комплекс заходів, які спрямовані на обме­ження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.

Антициклічне регулювання економіки - свідомі й цілеспрямовані дії держави, а частково могутніх корпорацій і наднаціональних органів, на про­мисловий цикл з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації господарської кон'юнктури і підвищення темпів економічного зростання.

Біржі робочої сили (праці) - установи, які здійснюють посередницькі функції між найманими працівниками і підприємцями, збирають і нада­ють інформацію про наявність вакансій, сприяють підготовці й перепідго­товці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили, забезпеченню ефективності зайнятості працездатного населення, частково регулюють процес зайнятості.

Багатогалузевий концерн (з англ. об'єднання) - об'єднання десятків і сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учас­никами об'єднання.

Баланс зовнішньоторговельний - співвідношення між вартістю екс­порту й імпорту держави в її торгівлі з окремою країною чи групою країн за певний період часу (місяць, квартал, рік). Баланс зовнішньоторговель­ний складається за даними митної статистики і показує не тільки това­ри, які перетнули кордон, а й платежі та надходження від експорту й ім­порту, які в часі можуть не збігатися з рухом товарів. Баланс вважається активним, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, і пасив­ним, якщо експорт менший від імпорту. Баланс зовнішньоторговельний охоплює угоди з фактично оплаченими товарами та угоди, здійснювані в кредит. У тій частині, в якій зовнішньоторговельний баланс містить оплачені операції, він складає частину платіжного балансу держави.

Банк - фінансове підприємство, яке виконує комплекс базових функ­цій (акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити, випускає в обіг гроші та цінні папери, здійснює грошові розрахунки та інші функції) з метою привласнення прибутку.

Банківський кредит - кошти, які надають кредитні установи (насам­перед, банки) фізичним і юридичним особам у тимчасове користування з метою привласнення прибутку у формі відсотка.

Банківські монополії - об'єднання великих банків або окремі банки- гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привлас­нюють монопольно високі прибутки.

Банківські операції - операції, які забезпечують функціонування і прибутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) і ак­тивні (надання кредитів) операції.

Банківська система - сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємозв'язку та взаємодії, цілісність якої забезпечує регу­лювання центрального банку.

Банкрутство - неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснюва­ти платежі за борговими зобов'язаннями, яку засвідчує судова інстанція.

Бартер - безпосередній (без використання грошей) обмін одного то­вару на інший.

Безготівкові гроші - запаси на рахунках у банках.

Безпосередньо суспільна форма виробництва - організація суспіль­ного господарства, за якої внаслідок радикального розширення й удоско­налення відносин планомірності та організованості, процесу планування на мікро- і макрорівні, використання досягнень НТР задоволення біль­шої частини суспільних потреб відбуватиметься без перетворення про­дуктів праці на ринку на товар.

Безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина працез­датного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Білонні гроші - монети, номінальна вартість яких вища за внутріш­ню реальну вартість металу.

Бюджетна система - сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії.

Валовий внутрішній продукт - сукупність вартостей усіх товарів і послуг (або доданих вартостей), створених всіма виробниками і резиден­тами. Валютна політика - сукупність заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), які здійснюють державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин.

Валютне законодавство - сукупність правових норм, які встановлю­ють порядок здійснення угод з валютними цінностями.

Валютне регулювання - діяльність державних органів щодо регулю­вання міжнародних розрахунків, управління обігом валюти, впливу на валютний курс національної валюти, а також контролю за валютними операціями, в тому числі за використанням іноземної валюти.

Валютний ринок - система міжнародних валютних відносин з при­воду організації та купівлі-продажу національних й іноземних валют для забезпечення міжнародних платежів.

Валютний курс (обмінний) - курс (або ціна), за яким валюту однієї країни обмінюють на валюту іншої країни.

Валютні обмеження - система нормативних правил, встановлених у законодавчому або адміністративному порядку, які спрямовані на обме­ження операцій з іноземною валютою, золотом та деякими іншими ва­лютними цінностями.

Вартість - уречевлена в товарах та послугах суспільно необхідна пра­ця й економічні відносини між товаровиробниками, що зумовлені сус­пільним поділом праці, обміном товарами й послугами.

Вартість грошей - кількість товарів і послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, обернена до рівня цін.

Вексель (з нім. - розмін) - письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику (векселетримачеві) право вимагати від боржника (вексе­ледавця) зазначену в ньому суму платежу після закінчення вста новленого терміну.

«Велика сімка» - група із семи розвинутих країн (США, Японія, Ні­меччина, Велика Британія, Франція, Італія і Канада), лідери яких регу­лярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику.

Взаємозамінювані продукти - товари або послуги, які задовольня­ють одну і ту саму потребу (чай і кава, масло і маргарин та ін.). Для цих продуктів існує пряма залежність між ціною на один із них і попитом на другий, тобто коли ціна одного продукту знижується (зростає), попит на інший продукт зменшується (збільшується).

Вивезення капіталу - система економічних відносин, що виникає у процесі вивезення за кордон ТНК, державами та міжнародними фінансо­во-кредитними організаціями вартості у грошовій або товарній формі з метою виробництва і привласнення монопольно високих прибутків, отримання інших переваг.

Виробнича ефективність - виробництво певного блага з найнижчи­ми витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за якого середні загальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на грошову одиницю затрат кожного вхідного фактора однаковий.

Виробничі відносини - суспільна форма розвитку продуктивних сил, змістом якої є відносини (зв'язки) між людьми у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Виробничі ресурси - сукупність ресурсів, що використовують для виго­товлення товарів і послуг: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.

Витрати виробництва - частина вартості вироблених товарів або на­даних послуг, яку підприємство витрачає на їх виготовлення або надан­ня.

Відкрита економіка - економіка країни, яка, виходячи з національ­них інтересів, відкриває свої кордони для ввезення капіталу, імпорту товарів і послуг з інших країн, а з посиленням конкурентоздатності влас­ної продукції вільно експортує свої товари і послуги, здійснює вивезення капіталу й міграцію робочої сили.

Вільна економічна зона - територія, де іноземні та вітчизняні фірми користуються податковими пільгами.

Вільна конкуренція - конкуренція, для якої характерні велика кіль­кість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.

Вільна торгівля - політика мінімального державного втручання у зо­внішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил по­питу і пропозиції.

Власність - соціологічна категорія, що виражає сукупність суспіль­них (економічних, правових та інших) відносин між людьми, прямо або опосередковано пов'язаних з розвитком продуктивних сил.

Власність економічна - виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг тощо в усіх сферах суспільного відтворення.

Внутрішньогалузева конкуренція - боротьба між товаровиробника­ми, які діють в одній галузі народного господарства.

Галузь - група фірм, які виробляють однакові або подібні продукти.

Глобальні (з франц. - загальні) проблеми - комплекс зв'язків і від­носин між державами та соціальними системами, суспільством і приро­дою у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути подолані їх спільними зусиллями.

Господарський механізм - система управління народним госпо­дарством за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу ви­робництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини і уз­годження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.

Готівка - сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Гранична корисність - додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги.

Граничні витрати - приріст витрат на виробництво додаткової оди­ниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції).

Гроші - специфічний товар, який виконує роль загального еквіва­лента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської ді­яльності.

Грошова система - форма організації грошового обігу, що історично сформувалася у країні й закріплена в національному законодавстві.

Грошові доходи - доходи, отримані у вигляді оплати праці, пенсій, стипендій, доходів від підприємницької діяльності, від власності, доходів від продажу нерухомого майна, продукції сільського господарства, дохо­дів від надання різних послуг.

Девальвація (з лат. - зниження) - зниження обмінного курсу (ціни) грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої.

Дедукція - хід міркування від загальних положень до висновків; ме­тод дослідження, згідно з яким правильність гіпотези (припущення) пе­ревіряється через порівняння висновків, які випливають з неї, з фактами дійсності.

Демографічна політика держави - комплекс заходів державного ре­гулювання процесу народжуваності населення, зокрема обмеження або стимулювання його зростання.

Демпінг - штучне зниження цін на товари (роботи, послуги) на зо­внішніх ринках з метою усунення конкуренції.

Депозит - сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання в банк.

Депресія (з лат. - придушую) - застій у розвитку народного госпо­дарства, в межах якого відбуваються поступове відновлення перерваних кризою зв'язків, переливання капіталу в перспективніші галузі, по­чинається масове оновлення основного капіталу.

Державні витрати - відносини економічної власності (привласнення) між державою та юридичними й фізичними особами в процесі розподілу, споживання і використання частини національного доходу.

Державні доходи - виражені у грошовій формі відносини економіч­ної власності (привласнення) між державою та юридичними й фізичними особами в процесі вилучення державою частини необхідного та додатко­вого продукту.

Державне регулювання економіки - комплекс форм та засобів цен­тралізованого впливу на розвиток економічних об'єктів і процесів для стабілізації економічної системи та її розширеного відтворення.

Державний бюджет - відносини економічної власності між держа­вою, з одного боку, фізичними та юридичними особами - з іншого, з приводу вилучення (привласнення) в останніх частини необхідного та додаткового доходу й розподілу його відповідно до функцій держави.

Державний кредит - кредит, наданий державі (в тому числі місцевим органам влади) фізичними та юридичними особами.

Дефіцит бюджету - надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях - емісія грошей); рівень дефіцитності бюджету обчислюють як від­ношення дефіциту до ВВП, виражене у відсотках.

Дивіденд - величина виплат за акції, яка залежить від прибутку, вка­заного в балансі акціонерного товариства.

Диференціальна земельна рента - дохід землевласників або орен­дарів, отриманий за рахунок використання середніх і кращих за родючіс­тю та місце розташуванням земель і застосування найманої праці.

Діловий цикл - періодичне коливання рівня ділової активності — об­сягу національного виробництва, доходу, зайнятості тощо. Звичайно три­ває кілька або кільканадцять років. Діловий цикл містить чотири фази: спад (реальний ВВП зменшується); дно (найнижча точка спаду); підне­сення (реальний ВВП зростає); вершина (найвища точка піднесення).

Домогосподарство - економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб; постачає економіку ресурсами і використовує отримані, гро­ші для купівлі товарів та послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Досконала конкуренція - структура ринку з великою кількістю про­давців і покупців; пропоновані товари на такому ринку однорідні та жод­на фірма не може впливати на ринкову ціну.

Дохід - потік зарплати, відсотків, дивідендів та інших грошових надхо­джень, які отримує особа чи країна протягом певного часу (звичайно року).

Екологічна криза — різке загострення суперечностей між людиною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин внаслідок панування капіталістичної власності, дер­жавної власності в країнах колишнього СРСР та Східної Європи, з також господарської діяльності людей, ірраціональних процесів народонасе­лення тощо.

Економіка (з грец. - ведення домашнього господарства) - наука про економічні відносини між людьми в процесі праці, безпосереднього ви­робництва товарів і послуг, а також у сфері їх обміну, розподілу та спо­живання.

Економічні інтереси - усвідомлені економічні потреби окремих лю­дей, соціальних верств, груп та класів, які виявляються у поставлених ці­лях, конкретних завданнях та діях щодо їх досягнення.

Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини, що спо­нукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту та добробуту членів родини.

Економічна безпека - стан незалежності держави у формуванні й роз­витку її економічної системи та комплекс заходів щодо її забезпечення. Економічна глобалізація - процес діалектичної взаємодії національних та глобальних економічних відносин, що управляється відповідними за­конами та закономірностями і здійснюється під егідою наднаціональних економічних структур, за якого відбувається поступове обмеження націо­нальних рис людини економічної і відповідних економічних відносин.

Економічна ефективність - досягнення найвищих результатів за най­менших витрат живої та уречевленої праці.

Економічна інтеграція - співпраця між національними господарства­ми різних країн і повна або часткова їх уніфікація; ліквідація бар'єрів у торгівлі між цими країнами; зближення ринків цих країн з метою утво­рення одного великого (спільного) ринку.

Економічна категорія - теоретичне вираження, мислена форма еко­номічних, передусім виробничих, відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Економічна модель - виведення закономірностей розвитку економі­ки із відповідних економічних фактів.

Економічна небезпека - поступова втрата власності народу на своє національне багатство і здатності держави здійснювати незалежну полі­тику в інтересах народу, а також поступове перетворення країни на сиро­винний придаток, джерело дешевих ресурсів.

Економічна система - 1) спосіб організації національної економіки.

1) сукупність усіх видів економічної діяльності та економічних відносин між людьми у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, об­мін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.

Економічна суперечність - суттєве, закономірне відношення і взає­модія між протилежними сторонами економічного явища чи процесу, внаслідок якої вона (суперечність) є їх рушійною силою розвитку, а в гносеологічному (пізнавальному) аспекті - основою пізнання сутності економічних законів та категорій.

Економічна теорія - наука, що вивчає закони розвитку економіч­них систем і передусім економічних відносин, які виникають з приводу виробництва і привласнення товарів і послуг в усіх сферах суспільного відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу народу, його культури, психології, моралі тощо, які впливають на про­грес економіки. Економічна теорія (економікс) - наука, що досліджує дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для виробництва, обміну, роз­поділу та споживання різних товарів.

Економічний закон - внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв'язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, підсистем і елементів цілісної економічної системи.

Економічне зростання: 1) збільшення реального обсягу продукції (ВВП) у країні; 2) процес кількісно-якісних зрушень у межах технологіч­ного способу виробництва, зумовлених відповідними суперечностями та 258

чинниками, який виражається у збільшенні обсягів суспільного вироб­ництва, сукупного суспільного продукту.

Економічний прогрес - поступальний розвиток усієї економічної системи, кожного її елемента і підсистеми, на основі якого відбувається соціальний прогрес.

Економічний суверенітет України - власність українського народу на своє національне багатство, на основі якої уповноважені ним органи вла­ди самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоеконо­мічної діяльності в інтересах всього населення.

Економічний цикл - рух виробництва від початку попередньої до по­чатку наступної кризи.

Економічні ресурси - всі види ресурсів, які використовуються в про­цесі виробництва товарів і послуг.

Економічні суб'єкти (учасники ринкового процесу) - ті, хто само­стійно ухвалює рішення, планує і реалізує у сфері господарської діяль­ності практичні заходи. Є три основні учасники ринкового процесу: до- могосподарства, ділові підприємства (фірми) і держава.

Економічні функції держави - сукупність напрямів державного ре­гулювання економіки: правове регулювання економіки; сприяння конку­ренції та пом'якшення наслідків від недоліків і слабин ринку; організація виробництва благ громадського вжитку; коригування побічних наслідків (переливів); перерозподіл доходів; здійснення макроекономічної політи­ки.

Експорт - товари й послуги, вироблені в країні та продані покупцям інших країн.

Екстенсивний тип економічного зростання - зростання, що грунту­ється на кількісному збільшенні трудових і матеріальних ресурсів, які за­лучаються у виробництво.

Еластичність - міра чутливості попиту і пропозиції до зміни факто­рів, які їх визначають, насамперед до зміни вартості товарів.

Ефект доходу - вплив зміни ціни продукту на реальний дохід спожи­вача (купівельну спроможність) і, отже, на кількість продукту, яку спо­живач купить.

Ефект заміщення - вплив, який зміна ціни споживчого блага може справити на кількість продукту, котру споживач купить за умови, що його дохід не змінюється.

Ефективна зайнятість - зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог основного економічного закону, інтенсивного типу відтворен­ня та критеріїв економічної доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної, важкої праці.

Ефективний розподіл ресурсів - розподіл ресурсів в економіці між виробництвом різних товарів і послуг, який максимізує задоволення по­треб споживачів.

Ефективність суспільного виробництва - найважливіша узагаль­нююча характеристика результативності суспільного виробництва, яка відображає відношення величини створених товарів і наданих послуг до сукупних витрат суспільної праці.

Європейський Союз (ЄС) - асоціація європейських держав, утворе­на в 1957 р. (раніше - Європейське економічне співтовариство) з метою поступової ліквідації мита та імпортних квот у торгівлі між країнами- членами, запровадження спільного мита на імпорт товарів із третіх країн, вільного переміщення робочої сили та капіталів у межах країн - членів асоціації та узгодження економічної політики в інших сферах.

Зайнятість - система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їхної діяльності, зорієнтованої на задоволення сво­їх потреб, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійсненні розширеного відтворення робочої сили.

Закон Вальраса - закон, згідно з яким сукупна сума попиту в народ­ному господарстві за вартістю завжди дорівнює сумі пропозиції (поняття рівноваги й вартості збігаються).

Закон вартості - загальний економічний закон (діє в деяких суспіль­них способах виробництва, який виражає внутрішньо-необхідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (витраченою на вироб­ництво товару з урахуванням умов її відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон зростання потреб - закон, який виражає внутрішньо необхід­ні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил, суспільним виробництвом, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), а також зростанням потреб суспільства, їх кількісно-якісним зростанням і вдосконаленням — з іншого.

Закон інтернаціоналізації виробництва - закон, який виражає вну­трішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між процесом переростання виробництвом меж національних країн, з одного боку, і поступовим фор­муванням механізму поєднання особистісних і речових факторів вироб­ництва, взаємодії людини з природою, відтворення самої людини на ін­тернаціональному рівні - з іншого.

Закон конкуренції - об'єктивний економічний закон, що вира­жає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаровиробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результа­тивність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції — з іншого, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробни­цтва, поліпшувати якість товарів і послуг тощо.

Закон концентрації виробництва - закон, що виражає внутрішньо не­обхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і проце­сом конкуренції (дії відповідних законів), під впливом яких відбувається зосередження факторів виробництва (речових і особистісних) на вели­ких підприємствах.

Закон монополізації виробництва - закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між конкуренцією великих підприємств однієї або споріднених галузей промисловості та процесами концентрації й централізації виробництва і власності, завдяки яким у все меншої кіль­кості компаній зосереджується все більша частка виробленої продукції.

Закон Оукена - зворотна залежність між рівнем безробіття і реаль­ним ВВП, яка показує, що зниження безробіття на 1 % збільшує реаль­ний ВВП приблизно на 2 %.

Закон підвищення екологічних потреб - закон, який виражає внут­рішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між зростанням інтенсивнос­ті праці, нервових, психічних та емоційних навантажень на людський організм за умов забруднення та погіршення довкілля і необхідністю задоволення екологічних потреб для належного відтворення людини як біологічної (природної) істоти.

Закон попиту - за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту, і навпаки.

Закон попиту і пропозиції - закон, згідно з яким пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропонованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво.

Закон пропозиції - закон, що виражає прямо пропорційну залежність між ціною товару і тією його кількістю, яка може бути запропонована для продажу (за рівності всіх інших умов).

Закон Сея - закон, згідно з яким продавець товару чи послуги отри­мує за їх реалізацію гроші, купує за них інші товари або послуги, тому пропозиція породжує власний попит і в господарстві вони автоматич­но урівноважуються по всій сукупності реальних товарів і послуг, тому неможливі їхнє надвиробництво і дефіцит.

Закон циклічного розвитку - закон, який виражає внутрішньо не­обхідні, сталі й суттєві зв'язки між періодичним оновленням елемен­тів технологічного способу виробництва в межах різних типів цикліч­них коливань та відповідними структурними змінами інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, господарського механізму) і відновленням через певний час на цій основі макроеконо- мічної рівноваги.

Закони грошового обігу - закони, що виражають внутрішньо необ­хідні, сталі і суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей. Законодавство валютне - сукупність правових норм, що регулю­ють порядок здійснення угод з валютними цінностями всередині країни, угод між резидентами й нерезидентами, а також порядок ввозу, вивозу, переказування та пересилання за кордон чи із-за кордону національної та іноземної валюти й інших валютних цінностей.

Заощадження - відкладений попит, або частина доходу, що залишається в розпорядженні власника, за винятком витрат на особисте споживання.

Заробітна плата - грошове вираження вартості й ціни товару робоча сила та частково результативності функціонування робочої сили.

Засоби праці - створена за законами природи річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Земельна рента - економічна форма реалізації власності на землю у вигляді доходу, який створюється найманими працівниками, але при­власнюється власником землі за і здачу в оренду.

Змішана економіка - модель соціально-економічного розвитку, що передбачає оптимальне поєднання приватної, колективної і державної форм власності, плану і ринку, проведення інституційно-соціальних ре­форм та національного економічного планування з метою побудови прог­ресивнішого ладу.

Змовницька олігополія - виникає тоді, коли декілька фірм, які охо­плюють олігопольну галузь, досягають таємної угоди про запровадження цін, поділ ринків або якесь інше обмеження конкуренції.

Зовнішня політика - це діяльність держави у сфері регулювання зо­внішніх відносин, яка випливає з інтересів країни та її суб'єктів.

Імпорт - видатки окремих осіб чи фірм на товари і послуги, виробле­ні в інших країнах.

Інвестиції - вкладення в розвиток відносин економічної власності на основі вдосконалення продуктивних сил.

Індукція - хід міркувань від фактів до узагальнень.

Інституціоналізм - один із напрямів західної економічної думки, який основне значення надає аналізу ролі інститутів у прийнятті економічних рішень та в економічній діяльності, їх спрямованості й ефективності.

Інтелектуальна власність - власність на інтелектуальний продукт.

Інтенсивний тип економічного зростання - зростання національної економіки, яке ґрунтується на якісному вдосконаленні та ефективному використанні факторів виробництва на основі науково-технічного про­гресу.

Інтенсивність праці - витрати праці за одиницю робочого часу.

Інтернаціоналізація виробництва - економічна форма розвитку між­народного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва.

Інфляція - знецінення грошей, зниження їх купівельної спромож­ності, що виявляється у зростанні цін.

Інфляція витрат - форма інфляції, яка виникає внаслідок зростання витрат виробництва, які переносяться на ціни товарів, що виготовляють­ся, і оплачуються споживачами або входять у витрати іншого підприємс­тва і спричиняють зростання цін на інші товари.

Інфляція попиту - форма інфляції, що виникає за зростання попиту за рахунок додаткової емісії грошей при повній завантаженості виробни­чих потужностей і повній зайнятості (цей вид інфляції є емісійним).

Інформаційна незалежність - здатність держави на основі інфор­маційних технологій “інтелектуальних” суперкомп'ютерів п'ятого та шостого поколінь, найновіших систем зв'язку, сучасних персональних комп'ютерів) забезпечити організаціям, кожній особі отримання будь- якої інформації, накопиченої людством, а також власність держави на свій інформаційний простір.

Інформаційне суспільство - найрозвинутіша епоха людської цивілі­зації, що настає внаслідок інформаційної революції та базується на інфор­маційній технології, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей еко­номіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку, що якісно змінює зміст праці, надає кожній особі (що закріплюється законо­давчими актами) будь-яку інформацію і знання.

Інфраструктура - капітальні блага, які зазвичай забезпечує держава для використання їх усіма громадянами і фірмами (наприклад, автомагі­стралі, мости, міські транспортні системи, системи водопостачання, во­доочисні споруди, аеропорти тощо).

Іпотечний кредит - кредит, який банки та спеціалізовані фінансово- кредитні інститути надають у формі довготермінових позичок під заста­ву нерухомості.

Кадрова незалежність - здатність держави розвивати на рівні су­часних вимог системи освіти, охорони здоров'я, культури, зорієнтовані на усунення кадрової небезпеки, і формувати на цій основі патріотично налаштований кадровий потенціал.

Капітал - виробниче відношення між найманими працівниками і ка­піталістами, за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вар­тості є засобом привласнення частини чужої праці.

Капіталізація доходів - визначення ціни певного об'єкта купівлі- продажу на основі доходу, який приносить цей об'єкт.

Картель - об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виробле­ний продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

Кейнсіанство - один з напрямів сучасної макроекономічної теорії, представники якого вважають за необхідне активне державне регулю­вання економіки, здійснюють комплексний аналіз опосередкованого впливу держави на розвиток макроекономічних процесів.

Класична школа - панівний до появи робіт Джона Кейнса напрям аналітичної економії, засновником якого був Адам Сміт. Школа виходила з того, що природні економічні закони (конкуренція, ціни, індивідуальні егоїстичні інтереси тощо) є найкращим механізмом узгодження приват­них і суспільних інтересів, розподілу ресурсів та доходів, стимулювання ефективного розвитку економіки.

Комерційний кредит - кошти, які підприємства (фірми, компанії) надають іншим підприємствам у формі продажу товару з відстрочкою платежу й оформляють векселем з метою отримання позичкового відсо­тка.

Комунальна власність - форма колективної власності, за якої засоби виробництва, результати виробництва та праці привласнюються тери­торіальними колективами (громадами).

Конверсія - перехід від процесу мілітаризації економіки до економі­ки роззброєння, переведення військового виробництва на випуск про­дукції, призначеної для мирного використання.

Конвертована валюта - національна грошова одиниця, яка вільно (через купівлю-продаж) обмінюється на іноземні валюти, виконує функ­ції світових грошей, тобто вільно використовується у міжнародному платіжному обігу для здійснення міжнародних розрахунків.

Конгломерат (з лат. - нагромадження) - монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підпри­ємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Конкретна праця - суспільна праця, що витрачається в особливо до­цільній формі з використанням певних засобів і предметів праці з певною метою і створює специфічну споживчу вартість.

Конкуренція (з лат. - змагання, суперництво) - боротьба між това­ровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та по­слуг, за привласнення найбільших прибутків.

Концентрація виробництва - зосередження засобів виробництва, працівників І обсягів виробництва на великих підприємствах.

Концентрація капіталу - зростання масштабів відокремлено фун­кціонуючих форм капіталу.

Кооперація праці - форма організації праці, виконання робіт, за якої значна кількість людей планомірно і спільно бере участь в одному або різних пов'язаних між собою трудових процесах.

Кредит (з лат. - позика) - форма руху позичкового капіталу, що вира­жає відносини економічної власності між кредиторами й позичальниками і забезпечує перетворення грошового капіталу на позичковий. Кредитна система (з погляду економічної форми) - сукупність кредитних відносин економічної власності, форм кредиту та методів кредитування.

Кредитні гроші - найрозвинутіша форма грошей, яка є знаком (сим­волом) вартості, виконує роль загального еквівалента, забезпечує рух по­зичкового капіталу та еволюцію кредитних відносин.

Криза - головна фаза економічного циклу, що супроводжується різ­ким скороченням обсягів виробництва, зростанням безробіття тощо і продовжується до встановлення відносної ринкової рівноваги.

Критерії економічного прогресу - ознаки, показники, на основі яких обґрунтовується оцінка сутності, в тому числі якості, поступального розвитку економічної системи і головної продуктивної сили —людини.

Кругооборот капіталу - безперервний рух капіталу, в якому він пос­лідовно перетворюється з однієї форми на іншу і робить повний кругообо­рот з приростом.

Лібералізація економіки - перехід до приватної капіталістичної влас­ності та заснованого на ній ринкового механізму саморегулювання як основної підсистеми господарського механізму.

Лібералізм (з лат. - вільний) - сукупність поглядів, основ ним змістом яких є заперечення необхідності втручання держави в економічне життя й розуміння механізму самоорганізованого ринку як єдиного ефективно­го регулятора господарських процесів.

Лізинг - довгострокова оренда (на термін від 6 місяців до декількох років) машин, устаткування, транспортних засобів, споруджень вироб­ничого призначення, що передбачає можливість їхнього наступного ви­купу орендарем.

Лізингова компанія - компанія (лізингодавець), що придбає устатку­вання за свій рахунок і здає його в оренду на кілька років.

Ліквідність: 1) у діловій термінології здатність перетворення активів фірми, цінностей у готівку, мобільність активів; 2) здатність позичаль­ника забезпечити своєчасне виконання боргових зобов'язань; платоспро­можність; 3) здатність ринку поглинати цінні папери, міра їхніх продажів при існуючому рівні цін, без їхньої істотної зміни; 4) у широкому значен­ні слова - ефективність, дієвість.

Ліміт - гранична кількість, установлене кількісне обмеження на ку­півлю, продаж, кредит, обсяги угод, ввіз і вивіз товарів, видобуток корис­них копалин, використання природних ресурсів, рівень оплати праці, ва­лютні операції.

Ліцензія: 1) дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, ввіз і вивіз товарів в обмежених межах, виданий державними органами з ме­тою контролю експорту, імпорту, руху валюти; 2) надання організаціям і особам права використання захищених патентами винаходів, технології, технічної і комерційної інформації; 3) дозвіл на здійснення різноманіт­них видів діяльності у визначених межах, виданий державними органа­ми щодо тих видів, що мають потребу в обмеженні з метою стягування платежів за виданий дозвіл (наприклад, ліцензії на відстріл рідких диких тварин).

Ломбард - установа, що видає позички під заставу рухомого майна, речей, переданих установі на збереження. Оцінювання вартості речей здійснюється за згодою сторін. Власникові речі видається іменний лом­бардний квиток (розписка). У випадку неповернення позички, невикупу майна його власником воно переходить у власність ломбарду і може бути продано ним. Іноді майно здають у ломбард як у надійне сховище, а не з метою одержання кредиту. Кредити під заставу майна засновані вперше в XV ст. у Франції лихварями, вихідцями з Ломбардії, звідки й походить слово «ломбард».

Людські ресурси (людська праця) - один з головних факторів вироб­ництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спря­мовуються на виробництво товарів і послуг.

Макроекономіка - наука про національну економіку як єдине ціле; вивчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, доходу та інші су­купні економічні змінні.

Маркетинг (з англ. - ринок) - системне вивчення ринку і потреб спо­живачів, організація й управління на цій основі діяльністю фірми, компа­нії щодо розробки (конструювання) нових видів товарів, їх виробництва і збуту з метою отримання прибутку.

Марксизм - система філософських, економічних і політичних погля­дів, яку в XIX ст. розвинув К. Маркс. Марксизм передрікав, що ринкова економіка, або капіталізм, неминуче загине внаслідок зростання її вну­трішніх суперечностей, а могильником капіталізму стане пролетаріат, якого дедалі нещадніше експлуатуватимуть.

Менеджери (з англ. управляючий) - соціальний прошарок суспіль­ства, сформований з професійних управляючих (директорів компаній і фірм, керівників підрозділів підприємства тощо).

Менеджмент - цілеспрямований вплив власників підприємств (а та­кож фірм і компаній) та менеджерів різних ланок на потреби й інтереси інших працівників для ефективної організації колективної праці з метою привласнення максимального прибутку.

Меркантилізм - економічна школа в аналітичній економії (XV - XVII ст.), представники якої ототожнювали багатство нації з золотом і вважали, що економічна політика має сприяти припливу до країни біль­шої кількості золота підтриманням активного торговельного балансу.

Метод економічної теорії - шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтво­рення у теорії діалектики, у системі економічних законів та категорій цієї взаємодії.

Механізм використання економічних законів - комплекс заходів, спрямованих на подолання антагоністичних форм розвитку суперечнос­тей (які пронизують закони), формування науково обґрунтованої систе­ми управління народним господарством передусім шляхом використан­ня економічних, правових та адміністративних важелів.

Механізм дії економічних законів - послідовність розвитку внут­рішніх суперечностей різних груп та типів економічних законів, а отже, боротьба суперечливих сторін, чинників, що їх визначають, та ін.

Мито - податок на імпортні товари.

Міжгалузева конкуренція - конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.

Міжнародна міграція робочої сили - процес переміщення праце­здатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя та ін., а також сукупність економічних відносин з приводу організації цього процесу та привласнення результатів праці мі­грантів.

Міжнародна політика - це сукупність методів і засобів, спрямованих на досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб'єктів між­народних відносин.

Міжнародна торгівля - торгівля між країнами, яку формують вве­зення (імпорт) та вивезення (експорт) товарів і послуг, що підпорядкову­ються дії відповідних законів.

Міжнародний поділ праці (МПП) - це процес відособлення на між­народному рівні різних видів трудової діяльності, які взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об'єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.

Міжнародний кредит - кредит, наданий державою або кредитно-фі­нансовим інститутом однієї країни відповідним установам іншої на пев­ний термін.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - система техніко- економічних, організаційно-економічних і виробничих відносин (або економічної власності) між економічними суб'єктами різних країн з при­воду організації руху товарів, робочої сили та інших об'єктів і привлас­нення отриманих при цьому результатів.

Мінова вартість - властивість товару обмінюватися; пропорція, в якій один товар обмінюється на інші.

Мінімальна заробітна плата - найнижча заробітна плата, яку праце­давці на законній підставі платять за роботу.

Мінімальна ціна - офіційно встановлена ціна, яка перевищує рівно­важну ціну.

Монетаризм (з англ. - гроші) - економічна концепція, згідно з якою грошова маса в обігу відіграє визначальну роль у формуванні економічної кон'юнктури та встановленні причинно-наслідкових зв'язків між зміною кількості грошей і величиною валового національного продукту, а також у розвитку виробництва.

Монополізований ринок - ринок, на якому один-два виробники або продавці можуть зосередити у своїх руках усю або переважну масу вироб­леної продукції, всю сукупність товарів певного виду і диктувати ціни.

Монополія (з італ. моно - один, полія - продаю) - окремі наймо- гутніші підприємства або об'єднання підприємств, які виготовляють переважну кількість певної продукції, внаслідок чого впливають на про­цес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Монопольна рента - форма економічної реалізації власності на уні­кальні за родючістю землі, джерелом якої є праця найманих працівників та частина доходів покупців, що надходить до землевласника через меха­нізм монопольних цін.

Моральне зношування - втрата основними фондами частини своєї вартості без відповідного фізичного зношування, яка не переноситься на вартість створюваного продукту.

Народна економіка - економіка, яка грунтується на домінуванні трудової колективної власності, принципах самоуправління і всебічно­го соціального контролю й захисту працівників з використанням інших форм власності (в тому числі приватної) та національного і наднаціо­нального демократичного економічного планування.

Народонаселення - сукупність індивідів, які, відповідно до соціобіо- логічної та економічної сутності людини, здійснюють власну життєдіяль­ність у межах певного ладу, вступають між собою у суспільні відносини (економічні, політичні, правові, сімейні, національні, культурні тощо).

Натуральне виробництво - виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для спо­живання всередині господарства, що їх виробило, а відносини між людь­ми грунтуються здебільшого на експлуатації.

Науково-технічна революція (НТР) - докорінні змінну взаємо­дії людини і природи, а також у системі продуктивних сил та техніко- економічних відносин.

Науково-технічний прогрес (НТП) - якісні (еволюційні) та істотні (революційні) зміни засобів і предметів праці, технологій тощо, тобто іс­нуючої системи продуктивних сил, на основі досягнень науки та інфор­мації, а також аналогічні зміни техніко-економічних відносин - відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концен­трації тощо.

Національне багатство - сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, ви­робничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, які призначені для розширеного відтворення і досягнення головної мети суспільства.

Національний дохід - сума факторних доходів; різниця між чистим національним продуктом (ЧНП) і непрямими податками.

Національний ринок - сукупність окремих сегментних ринків у їхній взаємодії та взаємозалежності в межах народного господарства.

«Невидима рука» - концепція, запроваджена в аналітичну еконо­мію Адамом Смітом. Згідно з цією доктриною, кожна людина, прагнучи власної вигоди, в умовах ринкової економіки водночас немовби керуєть­ся “невидимою рукою”, щоб у кінцевому підсумку сприяти вигоді всіх і кожного.

Недосконала конкуренція - ринкова ситуація, коли фірма (або де­кілька фірм) виробляє і постачає таку частку продукту, що може ви­рішально впливати на формування ціни. До недосконалої конкуренції відносять чисту монополію, олігополію і монополістичну конкуренцію.

Неокласичний синтез - узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні теорії ціноутворення і розподілу доходів у межах неокласичного напряму (зокрема, в межах концепції загальної економічної рівноваги} та зростання національного доходу в межах кейн- сіанського напряму економічної теорії.

Нецінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за спо­живача через упровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що зумовлює поліпшення якості продукції, її асортименту.

Номінальна заробітна плата - грошова сума, яку отримує працівник за продаж капіталістові своєї робочої сили.

Нуліфікація (з лат. - знищення) - вид грошової реформи, за якого знецінені грошові знаки анулюються, оголошуються недійсними.

Облігація - цінний папір, який приносить процент. Облігації ви­пускають корпорації та уряди і гарантують у майбутньому повернення суми грошей (ціна облігації) плюс процент у точно встановленому розмі­рі. Оборот капіталу - постійно повторюваний кругооборот всього аван­сового капіталу.

Оборотні виробничі фонди (оборотний капітал) - частина продук­тивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, витрачається за один виробничий цикл, а вартість її при цьому повніс­тю переноситься на новостворений продукт і після реалізації продукції повертається до підприємця у грошовій формі.

Олігополістичний ринок - ринок, на якому кілька продавців певних товарів чи послуг можуть домовлятися між собою (письмово або усно) щодо поділу ринків збуту і впливати на рівень цін, тобто існує групова монополія.

Олігополія - ринок, на якому декілька фірм продають стандарти­зований або диференційований продукт; вхід нових фірм на цей ринок ускладнений; фірми на цьому ринку мають обмежений контроль над ці­ною продукту внаслідок взаємозалежності (за винятком змови між фір­мами); на такому ринку типовою є нецінова конкуренція.

Олігопсонія - ринок, на якому є лише декілька покупців.

Оренда землі - тимчасове надання землі за плату капіталістові- орендарю або селянинові, який не наймає робочої сили.

Основні виробничі фонди (основний капітал) (в аспекті суспільної форми) - частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, в міру свого зношування.

Паперові гроші - грошові знаки або символи повноцінних грошей, які наділені примусовим курсом і випускаються для витрат держави.

Паритет купівельної сили - співвідношення між двома (кількома) валютами за їх купівельною спроможністю щодо товарів чи послуг (час­тковий паритет) або щодо всього суспільного продукту (повний пари­тет), а також через зіставлення витрат виробництва.

Партнерство (господарське товариство) - правова форма фірми, що об'єднує двох або більше власників, які погоджуються розподіляти між собою прибутки чи збитки фірми у певній пропорції.

Пасивні операції - операції, змістом яких є отримання позички, що здійснюються з метою акумуляції коштів для наступного фінансування активних операцій.

Піднесення - швидке зростання виробництва, яке супроводжується скороченням безробіття, розширенням обсягів кредиту та ін., внаслідок чого економіка виходить на рівень, який перевищує попередні рівні.

Підприємництво - самостійне організаційно-господарське новаторс­тво на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, рин­ків збуту тощо для отримання прибутків та реалізації власної мети.

Підприємство - основна ланка народного господарства, самостій­ний суб'єкт, який забезпечує планомірне виробництво більшості товарів і послуг, здійснює науково-дослідницьку, комерційну діяльність з метою привласнення прибутку.

Пільги - переваги, додаткові права, надані визначеним категоріям громадян чи окремим організаціям, підприємствам, регіонам. Найчастіше такі переваги мають форму повного чи часткового звільнення від сплати податків (податкові пільги) і від внесення інших обов'язкових платежів (наприклад, безплатний проїзд у суспільному транспорті), а також звіль­нення від виконання загальних для всіх обов'язків чи форму додаткових виплат (підвищені стипендії, пенсії, посібники).

Повна зайнятість - надання суспільством усьому працездатному на­селенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім'ї), колективне (за участю фірм, компаній) та суспільне (за участю держави) відтворення робочої сили і задоволення усіх потреб.

Податки - примусове вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту з фізичних та юридичних осіб відпо­відно до прийнятих законів з метою виконання державних функцій.

Податок на додану вартість (ПДВ) - податок, який накладають на різницю між вартістю товарів, проданих фірмою, і вартістю матеріалів і послуг, куплених фірмою в інших фірм.

Поділ праці - процес відокремлення різних видів людської діяльнос­ті, що виявляється у спеціалізації працівника на виготовленні одного про­дукту, окремих його деталей або на виконанні певної трудової операції.

Пожвавлення - зростання виробництва в обсягах, які були досягнуті перед кризою.

Політична економія - наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різнома­нітних товарів та послуг.

Попит - платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мо­жуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги.

Посткейнсіанство - один з етапів еволюції кейнсіанства, представ­ники якого розглядають теорію Кейнса лише як елемент нової системи економічних поглядів поряд з поглядами представників інституціональ- ного напряму (їхніх теорій ринку та ціноутворення), з деякими положен­нями Маркса з проблем відтворення за капіталізму.

Право власності - санкціоноване державою законодавче закріплення вольових відносин між людьми в правових законах, актах і нормах, які є формою вияву відносин економічної власності.

Праця - цілеспрямована, усвідомлена діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулю­ють і контролюють обмін речовин між людиною і природою і водночас змінюють, вдосконалюють себе.

Предмет праці - речовина природи, на яку людина діє в процесі пра­ці, піддаючи її обробленню.

Предмет економічної теорії: 1) система економічних відносин у про­цесі діалектичної взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів та закономірностей такої взаємодії, цілісність і взаємоорганізованість якої забезпечується су­часним господарським механізмом; 2) відносини економічної власності і влади у взаємодії з розвитком продуктивних сил, притаманні їм закони і суперечності, економічна політика держави, а також закономірності цієї взаємодії, розвиток основних інститутів суспільства.

Прибуток (з якісного боку) - перетворена форма додаткового про­дукту й додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створен­ня І привласнення.

Приватизація - перехід державної власності в руки окремої особи або сім'ї.

Приватне підприємство - вид підприємства, в якому суб'єктом є одна фізична особа, що несе повну відповідальність перед кредиторами і са­мостійно управляє всіма стадіями виробничої та комерційної діяльності.

Принцип матеріалізму (щодо пізнання суспільного способу вироб­ництва) - принцип, який передбачає необхідність з'ясування причин виникнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі виробництва його первісних рушійних сил - продуктивних сил.

Природний рівень безробіття - такий рівень безробіття, за якого чин­ники, що підвищують і знижують заробітну плату і ціни, перебувають у рівновазі. За цього рівня безробіття темп інфляції не змінюється. Осно­вними чинниками зниження природного рівня безробіття є поліпшення інформованості населення про вільні робочі місця, вдосконалення про­фесійної підготовки з дефіцитних спеціальностей тощо.

Продуктивні сили - фактори (передусім людина), які забезпечують пере­творення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріаль­ні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.

Продуктивність праці - кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу.

Пропозиція - сукупність товарів і послуг з певними цінами, які ви­робники готові продати на ринку.

Проста праця - праця, яка не потребує відповідної освіти та кваліфікації.

Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього рин­ку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішні ринки.

Процес інтернаціоналізації грошових відносин - побудова цілісної інтернаціональної системи грошових відносин на основі перетворення світових грошей на матеріального носія інтернаціональної вартості і про­цесу інтернаціоналізації товарно-грошових відносин.

Раціональна зайнятість - зайнятість, яка має місце в суспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу і використання трудових ресур­сів, їх статево-вікової та освітньої структури.

Реальна заробітна плата - кількість споживчих вартостей (товарів і послуг), які працівник може придбати за свій грошовий заробіток за пев­ного рівня цін після сплати податків.

Ревальвація (з лат. - оцінка) - підвищення обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої країни.

Рента - дохід осіб, що забезпечують національну економіку зе­мельними ресурсами.

Реструктуризація підприємств - довготермінові сутнісно-якісні змі ни структури елементів цілісної економічної системи (техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності, форм та методів управління) на мікрорівні та їх організаційно-правових форм з метою підвищення ефективності праці та конкурентоспромож­ності.

Речовий зміст способу виробництва - процес розвитку продуктивних сил, які виражають процес праці, ставлення людини до природи, техніко- економічні зв'язки і відносини між людьми.

Ринкова економіка (ринкове господарство) - тип економіки, зас­нований на приватній власності, в якому відбувається вільна гра ринко­вих сил.

Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу (за термінологією економікс), - сукупність економічних відносин між різними суб'єктами підприємницької діяльності з приводу організації купівлі-продажу засо­бів і предметів праці та їх використання.

Ринок золота - сукупність економічних відносин з приводу організа­ції та купівлі-продажу золота.

Ринок інтелектуальної власності - підсистема економічних відно­син між різними господарюючими суб'єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об'єктів інтелектуальної власності.

Ринок послуг - сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами із приводу організації, надання та купівлі-продажу послуг.

Ринок предметів споживання - підсистема економічних відносин між економічними суб'єктами (передусім, продавцями і покупцями) з приводу організації, використання і купівлі-продажу товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин тощо) та поточного споживання.

Ринок робочої сили - сукупність економічних відносин з приводу ор­ганізації, купівлі-продажу робочої сили та її використання між зайняти­ми і незайнятими найманими працівниками, з одного боку, підприємця­ми і біржами праці (державними і приватними) - з іншого.

Робоча сила - сукупність фізичних, розумових і організаторських властивостей людини, набутих знань і досвіду, які вона застосовує в про­цесі виробництва для створення необхідного і додаткового продукту.

Роздержавлення - процес переходу державної власності в інші не­державні форми: приватну, кооперативну, акціонерну та ін.

Світова організація торгівлі (СОТ) - організація, заснована в 1994 р. Генеральною угодою з тарифів і торгівлі з метою забезпечення вільного доступу до напівзакритих ринків країн-учасниць.

Світове господарство - сукупність національних господарств та еко­номічних взаємозв'язків між ними, або сукупність економічних відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях і підпо­рядковуються дії відповідних законів.

Світовий ринок - сукупність сучасних національних ринків окремих країн у їх взаємодії, пов'язаних міжнародними економічними відносина­ми та наднаціональним регулюванням.

Синдикат - об'єднання низки підприємств однієї галузі промисло­вості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, зберігають виробни­чу, але втрачають комерційну самостійність.

Синтез (з грец. - складання) - поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв'язків між ними.

Система управління - свідомо організований, цілеспрямований і ак­тивний вплив різних суб'єктів управління на процес розвитку та функці­онування суспільного способу виробництва, економічної системи, їх окремих підсистем та елементів.

Складна праця - праця, для виконання якої потрібні спеціальна під­готовка, оволодіння певною спеціальністю, що, у свою чергу, передбачає потребу в здобутті освіти.

Соціальна ефективність - відповідність господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини.

Соціальна політика сучасної держави - комплекс соціально- економічних заходів держави та організацій, спрямованих на послаблен­ня нерівності у розподілі доходів та майна, на захист населення від безро­біття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень та ін.

Соціально-економічний уклад - особливий тип виробничих відно­син, передусім відносин економічної власності, якому властиві специфіч­ні закони розвитку.

Соціально-орієнтована ринкова економіка - модель соціально- економічного розвитку, що передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю і державним ре­гулюванням та систему соціального захисту населення.

Споживання - сума грошей, які витрачають люди на придбання ма­теріальних благ і послуг для задоволення власних потреб (фізіологічних, соціальних і духовних).

Споживча вартість - певна річ або послуга, яка завдяки своїм ко­рисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби.

Споживчий кредит - кошти, які банки, спеціалізовані кредитні інс­титути та торгові компанії надають фізичним особам для придбання товарів тривалого користування.

Структура ринку - сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, а також світового ринку та його окре­мих регіонів і взаємодія між ними.

Структурна криза - кризові явища тривалого нециклічного характе­ру, що проявляються в занепаді окремих галузей і комплексів (груп) галу­зей народногосподарського значення, порушують ключові загальноеко­номічні (відтворювальні) пропорції.

Суверенітет - повна незалежність держави від інших держав у її вну­трішніх справах і зовнішніх відносинах.

Суспільна форма - виробничі відносини, або відносини економічної власності, соціально-економічні зв'язки і відносини між людьми з при­воду привласнення засобів виробництва, предметів споживання, об'єктів інтелектуальної власності й послуг тощо у всіх сферах суспільного від­творення.

Сутність - комплекс внутрішньо необхідних, постійних та глибинних зв'язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенден­ції розвитку певної матеріальної системи.

Сучасний ринок - сукупність економічних відносин між домаш­німи господарствами, різними типами підприємств, фірм та компаній (насамперед, великими компаніями) і державою (утому числі наднаці­ональними органами) з приводу купівлі товарів і послуг у сфері обміну та механізм забезпечення цього процесу відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу.

Тіньова економіка - вид економічної діяльності, спрямованої на от­римання заборонених доходів, на ухилення від різних форм (держав­ного, наддержавного, громадського) контролю та сплати податків при здійсненні легальних видів діяльності.

Товар - продукт праці, що завдяки своїм корисним властивостям за­довольняє потреби людей і вироблений для обміну на основі суспільно- необхідних витрат.

Товарна біржа - постійно діючі ринки, де купівля-продаж товарів здійснюються на основі встановлених стандартів і зразків, відповідних форм документів, якими регламентуються номенклатура, обсяг, ціни, терміни і види поставки та інші умови.

Товарне виробництво - спосіб організації суспільного господарства, за якого окремі економічні блага (продукти і послуги) виготовляють еко­номічно відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих благ, що стають товарами, на ринку.

Транснаціональні корпорації (ТНК) - наймогутніші монополії, що діють у міжнародному масштабі й на основі монополізації значної части­ни світового промислового виробництва, об'єктів інтелектуальної влас­ності, торгівлі привласнюють найвищі (транснаціональні) прибутки.

Трест (з англ. - довіра) - об'єднання низки підприємств однієї або кількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну са­мостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласню­вати відповідну частку прибутку.

Трудовий колектив (у політико-економічному значенні) - суб'єкт економічних відносин, насамперед відносин економічної власності, а також сукупний працівник, який забезпечує раціональне використання наявних матеріально-речових ресурсів для створення і привласнення до­ходу.

Фактори виробництва - важливі об'єкти або елементи, які здійсню­ють вагомий вплив на можливість і результати виробництва, але речові елементи яких не є джерелом національного доходу.

Фізичне (матеріальне) зношування - поступова втрата основними виробничими фондами своєї споживчої вартості, а водночас і частини вартості, яка переноситься на вартість створюваного продукту.

Фінанси (з франц. - платити) - система відносин економічної влас­ності, які формуються і розвиваються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою функцій.

Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи країни, що супроводжується зростанням темпів інфляції, неплатежами, різким, переважно знижувальним, коливанням валютних курсів та курсів цінних паперів, відпливом іноземних інвестицій.

Фінансова система - сукупність різних видів фінансів (та виконува­них ними функцій) у їх взаємодії та взаємозв'язку.

Фінансовий ринок (у вузькому значенні - грошовий ринок, ринок позичкових капіталів) - сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал.

Фонд заміщення - частина суспільного продукту, яка використову­ється на відновлення зношених засобів виробництва, а за натуральним складом є засобами та предметами праці.

Фонд споживання - частина суспільного продукту, яка використову­ється для індивідуальних і суспільних потреб членів суспільства.

Фондова біржа - установа, організований ринок, на якому власники здійснюють процес купівлі-продажу цінних паперів.

Функція управління - вид діяльності, у процесі якої здійснюється ефективний вплив на об'єкт управління і розв'язується поставлене зав­дання, досягається мета.

Цінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за спожи­вача через зменшення витрат виробництва, зниження цін на товари і по­слуги без істотної зміни їх якості й асортименту.

Централізація виробництва - збільшення масштабів виробництва продукції внаслідок об'єднання кількох окремих підприємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу - збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

Чек - письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату певній особі зазначеної в ньому суми грошей.

Юридична власність - загальна умова виробництва, його передумова, вияв волі певного класу з правовим оформленням цієї волі в юридичних актах і нормах у праві власності.