СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Абстракція - виключення із економічного аналізу економічних і позаекономічних фактів, що не стосуються певного процесу.

Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори сукупність важелів дер жавного регулювання економіки (податків, бюджетних видатків тощо), здатних пом’якшувати коливання ділової активності і перепади у до­ходах фірм та людей.

Агрегування - поєднання окремих одиниць або даних в одну оди­ницю або кілька одиниць. Наприклад, усі ціни індивідуальних товарів або послуг утворюють один загальний рівень цін, або всі одиниці про­дукції об’єднуються в реальний валовий внутрішній продукт.

Адміністративні (негнучкі) ціни різновид цін, що встановлю ються державою і утримуються сталими протягом певного часу.

Актив - усе, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

Акцизний збір - податок, що накладається на видатки на деякий продукт або на кількість продукту, яку купують.

Альтернативна вартість (вартість втрачено можливості) вартість за найкращої альтернативи, від якої відмовилися.

Амортизація - відшкодування в грошовій формі вартості капіталь­них благ, яка відповідає їх зношенню (фізичному - внаслідок викорис­тання у виробництві і моральному - внаслідок здешевлення наявних машин і механізмів або виникнення продуктивніших їх аналогів).

Аналіз витрат і вигод - порівняння витрат і вигод при ухваленні рішень про те, чи варто скеровувати ресурси і в якій кількості для реалізації проекту або програми (на виробництво товару чи послуги).

Антимонопольне законодавство сукупність нормативно правових актів країни, які забороняють таємні угоди між фірмами, монополізацію ринків, що дають змогу підвищувати ціни і обмежувати конкуренцію.

Банк комерційний - комерційне підприємство, яке здійснює роз­рахункові операції, надає різноманітні послуги (трастові, фондові тощо) та позики іншим підприємствам і населенню, див. Центральний банк.

Банківські резерви - частина депозитів, яку банк відкладає готі­вкою в касі чи як безпроцентні вклади у Центральному банку.

Банкрутство - неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати платежі за борговими зобов’язаннями, яку засвідчує су­дова інстанція.

Бартер - прямий обмін одного товару на інший товар або послугу.

Безмежні потреби - ненаситне бажання споживачів (людей) мати товари і послуги, які приносять їм задоволення або корисність.

Безробіття - неспроможність економіки повністю використати свою робочу силу.

Бідність - становище, за якого елементарні потреби індивіда або родини перевищують наявні засоби для їх задоволення.

Благо громадського вжитку - товар і послуга, до яких принцип виключення не застосовується і які забезпечує держава за умови, що вони приносять істотні вигоди для суспільства.

Благо індивідуального вжитку товар або послуга, до яких мож на застосувати принцип виключення; приватні фірми постачають їх або надають тим, хто готовий платити.

Бюджетний дефіцит - надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях - емісія грошей); рівень дефіцитності бюджету обчис­люється як процентне відношення дефіциту до ВВП.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за рік, незалежно від власника ресурсів.

Валовий національний продукт (ВНП) загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік за допомогою фак­торів виробництва - землі, праці, капіталу і підприємницького хисту, що належать резидентам певної країни, незалежно від того, де ці фак­тори застосовуються: в національній економіці чи за кордоном.

Валюта (іноземна валюта) - гроші або інші фінансові інструмен­ти, які застосовуються країнами в міжнародних розрахунках. Розріз­няють вільно конвертовану валюту (обмінюється без перешкод на інші валюти), частково конвертовану (обмінюється за певних обмежень) та замкнуту (коли обмін на інші валюти блокований.

Валютний кошик - фіксований набір валют, який використо­вується для вимірювання середньо зваженого курсу окремих валют.

Валютний курс - ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої. Розрізняють європейське (пряме) та британське (непряме) об­числення валютного курсу.

Величина попиту - кількість певного товару або послуги, яку покупці бажають (або покупець бажає) купити за конкретну ціну уп­родовж певного проміжку часу.

Вексель простий - боргове зобов’язання, яке видається пози­чальником грошей на ім’я кредитора, містить дані про місце і час видачі, суму зобов’язання, місце і час платежу.

Відкрита економіка - економіка країни, пов’язана з іншими краї­нами інтенсивним рухом товарів і капіталів. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв’язків або незначний їх розвиток.

Вільна торгівля або фритредерство вид зовнішньоторговельної політики, за якого держава не втручається в торговельні відносини з іншими країнами через мита, квоти або інші засоби.

Гнучкий валютний курс - система обмінних валютних курсів, коли останні визначаються вирішальною мірою приватними ринковими си­лами (тобто, пропозицією і попитом) без встановлення і підтримання урядами валютних курсів. Інколи гнучкі валютні курси називаються плаваючими. Коли уряд утримується від втручання у функціонування валютних ринків, то маємо чисту систему плаваючих валютних курсів.

Готівка, валюта - монети і паперові гроші.

Граничні витрати - приріст сукупних витрат, необхідних для ви­робництва додаткової одиниці продукції (або зменшення сукупних витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції).

Гранична користь - додаткова корисність, яка одержується від споживання останньої одиниці блага, а розмір інших споживаних благ залишається без змін.

Гроші - будь-який предмет, який звичайно приймають продавці за свої товари і послуги.

Девальвація (сучасна) - зменшення офіційної ціни грошової оди­ниці країни, вираженої в грошових одиницях інших країн; протилеж­ним поняттям є ревальвація - підвищення офіційного курсу грошової одиниці країни.

Демпінг - продаж товарів нижче витрат на міжнародних ринках.

Депресія - глибокий, затяжний спад, що триває кілька років. У роки депресії простежується високий рівень безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі обсяги виробництва та інвестицій. Неглибокий спад називається рецесією.

Державний борг - загальна сума заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджет­них дефіцитів мінус бюджетні надлишки.

Державний бюджет - баланс доходів і видатків за певний про­міжок часу (як правило, за рік).

Дефлюванім (інфлювання) - зведення номінальних вартісних змінних до реальних, здійснюється шляхом ділення номінальних (виз­начених у поточних цінах) змінних на індекс цін. Наприклад ВВП - дефлятор.

Дефляція - падіння загального рівня цін. Див. ІНФЛЯЦІЯ.

Ділові цикли - коливання у сукупному національному обсязі виробництва, доході і зайнятості. Звичайно цикл триває від 2 до 10 років !характеризується одночасним розширенням або звуженням у багатьох секторах економіки. У сучасній макроекономіці вважається, що ділові цикли мають місце, коли фактичний ВНП зростає (підне­сення) або падає (рецесія, спад) відносно потенційного ВНП.

Дисконтна (облікова) ставка - ставка процента, яка встановлюється центральним банком по позиках, які він надає комерційним банкам.

Дискреційна фіскальна політика здійснювані законодавчим ор ганом зміни в оподаткуванні (податкові ставки) і державних видатках (видатки на купівлю товарів та послуг і програми трансфертних пла­тежів) з метою досягнення виробництва не інфляційного валового внутрішнього продукту за повної зайнятості та економічного зростання.

Диференціація продукту - продукт, який за фізичними або інши­ми параметрами відрізняється від аналогічного продукту, виробленого іншими фірмами, внаслідок чого індивідуальні покупці віддають пере­вагу продукту однієї фірми над продуктами інших фірм, незважаючи на те, що ціна цих продуктів однакова.

Додана вартість - вартість проданого фірмою продукту за вира­хуванням вартості товарів (матеріалів), куплених і використаних фірмою для виробництва цього продукту; дорівнює доходу, який можна вико­ристати для виплати зарплати, ренти, процента і прибутку.

Доларові “голоси” - “голоси”, які споживачі та підприємці фак­тично віддають за виробництва різних споживчий благ та інвестицій­них товарів, купуючи їх на ринку.

Домогосподарство - економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, постачає економіку ресурсами і використовує отри­мані гроші для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Економічна ефективність - відношення між витратами обмежених ресурсів і виробленими в результаті їх використання товарами і послу­гами; виробництво обсягу продукції певної вартості за найменших за­гальних видатків на ресурси; отримання найбільшого обсягу виробницт­ва товару або послуги із застосуванням ресурсів певної вартості.

Економічна інтеграція - співпраця між національними господар­ствами різних країн і повна або часткова їх уніфікація; ліквідація бар’єрів у торгівлі між цими країнами; зближення ринків цих країн з метою утворення одного (великого) ринку.

Економічна модель - спрощена картина реальної дійсності; абст­рактне узагальнення.

Економічна політика - курс дій, що має на меті скоригувати про­блему або запобігти її виникненню.

Економічна теорія - виведення принципів та закономірностей із відповідних фактів економічної дійсності; економічний принцип.

Еластичність - поняття, яке широко застосовується в аналітичній економіці, щоб позначити реакцію однієї змінної на зміни іншої. Отже, еластичність X щодо У означає процент зміни X на кожну одиницю зміни У.

Ефект доходу - полягає в зміні величини попиту на товар внас­лідок того, що зміна в ціні даного товару знижує або підвищує реаль­ний доход споживача. Цей ефект доповнює ефект заміщення внаслі­док зміни ціни.

Ефект заміщення внаслідок зміни ціни прагнення споживачів спо живати більше певного товару, коли його відносна ціна падає; навпаки, споживання цього товару зменшується, коли його відносна ціна зростає. Ефект заміщення призводить і до спадного нахилу кривої попиту.

Ефект храповика - тенденція рівня цін до зростання зі збільшен­ням сукупного попиту, але рівень цін не знижується зі зменшенням сукупного попиту.

Ефективність - відсутність втрат або таке використання ресурсів, яке забезпечує максимально можливий рівень задоволення за даних факторів виробництва і технології.

Ефект масштабу - збільшення продуктивності або зменшення середніх витрат виробництва, що виникає у разі зростання всіх фак­торів виробництва в однаковій пропорції.

Загальна рівновага - положення рівноваги економіки в цілому, за якого ціни всіх товарів і послуг є такі, що всі ринки одночасно перебувають у рівновазі. Оскільки за цими цінами виробники хочуть поставляти саме таку кількість продукції, яку споживачі хочуть купи­ти, остільки в економіці немає ніяких імпульсів, що спонукають будь- якого суб’єкта змінювати свою поведінку.

Закон зростання альтернативної вартості у міру того, як кількість виробленого продукту збільшується, альтернативна вартість - граничні витрати - виробництва додаткової одиниці продукту збільшується.

Закон Оукена - виражає залежність між рівнем зайнятості та обсягом національного виробництва; збільшення норми безробіття на 1% понад рівень повної зайнятості збільшуватиме ВВП-розрив на 2,5% потенційного обсягу виробництва (ВВП) економіки.

Закон попиту - виражає обернену залежність між ціною і вели­чиною попиту на товар або послугу протягом деякого проміжного часу.

Закон спадної віддачі - твердить, що додатковий обсяг продукції від послідовного збільшення одного фактора виробництва зменшуєть­ся, коли інші фактори залишаються сталими.

Збалансований бюджет - ситуація, коли сума урядових видатків дорівнює сумі надходжень.

Змішана економіка - економіка, яка ґрунтується на ринковому вирішенні проблем організації та на державному регулюванні макро- економічних процесів.

Знецінення валюти - падіння курсу валюти даної країни стосов­но валют інших країн. Див. Поцінування валюти.

Індексація - механізм, який забезпечує регулювання заробітної плати і платежів відповідно до темпу інфляції. Важливим елементом механізму є відповідні пункти трудових контрактів.

Індекс споживчих цін - відношення вартості фіксованого коши­ка споживчих товарів і послуг протягом певного періоду (переважно року) до його вартості в базовому періоді.

Інвестиції (капіталовкладення) - додаткові вкладення в економіку, нтісди нщ яких проявляються у майбутньому (валовіманус апорти- здіфіінщраування) ішостиції.

Індивідуальна власність (“власна справа”) правова норма фірми, яка є власністю однієї особи.

Інновація - 1 ( запровадження нових методів виробництва; 2 (ви­явлення нового ринку; 3 (поставка на ринок готового продукту.

Інтервенція - діяльність центрального банку країни щодо купівлі - продажу національної валюти на ринках з метою впливу на її обмінний курс.

Інфляція - усталене зростання загального рівня цін, яке вирів­нюється індексом цін. Див. Види інфляції.

Інфраструктура - капітальні блага, які забезпечують умови еко­номічного розвитку (шляхом сполучень, мережа комунікацій тощо).

Капітал (капітальні товари, капітальні устаткування) в еко номічній теорії один із тріади продуктивних факторів виробництва. Капітал складається із вироблених товарів тривалого користування, які використовуються у виробництві. Основними компонентами капі­талу є устаткування, будівлі та запаси. Коли капітал застосовується в цьому розумінні, то часто мають на увазі реальний капітал.

Капіталізм - суспільний лад, за якого переважна частина матері­альних ресурсів (земля, капітал) належить приватним особам, застосо­вується наймана праця, а ринок з незначним державним втручанням є головним механізмом розподілу ресурсів і доходів та вирішення пи­тань економічної організації.

Капіталомісткість - відношення сукупного капіталу до річного ВВП; один з показників ефективності економіки.

Капіталоозброєність - відношення сукупного капіталу до вар­тості робочої сили.

Картель - об’єднання виробників у певній галузі для обмеження або усунення конкуренції, з метою постійного одержання високих прибутків. Вони досягають цього шляхом таємної домовленості про ціни, поділ ринків, встановлення квот тощо. Картелі є незаконними угодами і переслідуються законом.

Квота - один із важелів протекціонізму, за допомогою якого об­межується імпорт певних товарів у дану країну, є межею обсягу імпорту.

Квазісуспільні (квазідержавні) блага товари і послуги (вулиці, музеї, бібліотеки), виробництво яких може забезпечуватися за допо­могою ринкової системи, але фінансується державою, щоб не допус­тити виникнення дефіциту ресурсів у цій сфері.

Кейнсіанська аналітична економія макроекономічні концепції, які ведуть до висновку, що в ринковій економіці ресурси не завжди використовуються повністю і що за допомогою відповідної фіскальної і монетарної політики можна досягти повної зайнятості.

Коефіцієнт властивості - результат від ділення відсотка зміни величини попиту (пропозиції) на відсоток зміни товару.

Коефіцієнт зайнятості - відсоток робочої сили, що зайнятий (має роботу) у певний момент часу.

Команда економіка - економічна система (спосіб її організації), в якій матеріальні ресурси перебувають у власності держави, а для узгодження і координації економічної діяльності використовують цен­тралізоване директивне планування.

Конкуренція - наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців, а також можливість покупців ї продавців вільно входити на ринок та залишати його.

Контроль за цінами і заробітною платою політика у сфері зарп лати і цін, яка в законодавчому порядку встановлює максимально до­пустимі розміри їх зростання у певному проміжку часу.

Концепція паритету - концепція, згідно з якою конкретний об­сяг сільськогосподарської продукції повинен щорічно забезпечувати фермеру придбання однакової кількості несільськогосподарських то­варів і послуг.

Корисність - здатність товару або послуги задовольняти потре­би; задоволення або приємність, що отримує споживач від споживан­ня товару або послуги (або від сподівання набору товарів і послуг).

Корпорація - юридична одиниця (юридична особа), що отрима­ла чартер від урядових органів і відособлена від індивідів, в чиїй влас­ності перебуває.

Кредит - запис у бухгалтерському рахунку, який свідчить про те, що вартість активу (наприклад, іноземної валюти, якою володіють резиденти певної країни) зросла.

Крива Лаффера - графічне зображення функціональної залеж­ності між величиною податкової ставки і обсягом податкових надход­жень до бюджету. З підвищенням податкової ставки доходи держави спочатку зростають, але з досягненням нею певної межі (30-40%) - доходи починають падати.

Крива ринкового попиту - графічне, зображення прямої залеж­ності між величиною попиту на товар на певному ринку та цінами на нього (за інших рівних умов) має вигляд спадної кривої.

Крива ринкової пропозиції графічне зображення прямої залеж ності між величиною пропозиції товару на певному ринку та цінами на нього (за інших рівних умов), має вигляд висхідної кривої.

Крива Філіпса - графік, який ілюструє обернену залежність між рівнем безробіття та темпом інфляції; може застосовуватися лише щодо короткострокового періоду та інерційної інфляції.

Ліквідність - властивість фінансових активів та матеріальних цінностей перетворюватися на готівку.

Людські ресурси (людська праця) один з головних факторів виробництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спрямовуються на виробництво товарів і послуг.

Макроекономіка - аналіз національної економіки як цілого; вив­чає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, зовнішньоекономічні зв’язки. Сферами макроекономіки виступають сфера виробництва, зайнятості, цін, зовнішньоекономічних відносин.

Макроекономічна політика - сукупність важелів та інструментів, що застосовуються державою з метою регулювання макроекономіки, ії головними завданнями є: доцільні темпи зростання, висока зайнятість, стабільні ціни, збалансований платіжний баланс, а головними видами - фіскальна, монетарна політика доходів, зовнішньоекономічна політика.

Межа виробничих можливостей - графічне зображення виробничих можливостей економіки за повної зайнятості, повного обсягу виробни­цтва, сталих ресурсів і технології у вигляді комбінацій двох товарів.

Меркантилізм - перша економічна школа аналітичної економії (XV-XVII ст.) представники якої ототожнювали багатство націй із зо­лотом і вважали, що економічна політика має сприяти залученню до країни більшої кількості грошей шляхом підтримання активного тор­гового балансу.

Мікроекономіка - економічний аналіз, що стосується окремих елементів економіки (фірм, ринків, окремих товарів тощо).

Мито - податок на імпортні товари.

Модель - спрощена система економіки або її окремих елементів, яка будується шляхом відкидання другорядних і врахування сталих взаємозв’язків в економіці. Модель має вигляд математичного рівнян­ня, таблиці, графіка.

Монетаризм - сучасна економічна школа, яка виходить з того, що зміна пропозиції грошей є головною причиною макроекономічних коливань. Представники монетаризму вважають, що найкраща макро­економічна політика полягає у стабільному зростанні грошової маси постійними темпами.

Монетний паритет - співвідношення золотого вмісту грошових одиниць, втратив сенс у 30-ті роки XX ст., коли золоті монети були вилучені з обігу.

Монетарна політика - один із видів макроекономічної політики, суть якої полягає в контролюванні центральним банком країни про­позиції грошей, процентних ставок, ринків капіталу. Головні інстру­менти монетарної політики - операції на відкритому ринку, зміна об­лікової ставки, ставка обов’язкових банківських резервів. Розрізняють рестриктивну (дорогих грошей) та стимулюючу (дешевих грошей) мо­нетарну політику.

Монополія (монопсонія) - ринкова структура з єдиним продав­цем (покупцем) певного товару (послуги) або виробничого ресурсу.

Мультиплікатор - відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях, або до зміни в будь-якому іншому компоненті сукупних видатків чи сукупного попиту; число, тобто коефіцієнт, на який треба помножити зміну в кожному компоненті сукупних видатків або сукуп­ного попиту, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного ВВП.

Національний дохід - загальний дохід, отриманий постачальни­ками ресурсів за їхній внесок у виробництво ВВП дорівнює валовому внутрішньому продукту мінус недоходні виплати, мінус чисті іноземні факторні доходи, зароблені в певній країні.

Невидима рука - намагання фірм і постачальників ресурсів отри­мати найбільшу для себе вигоду на конкурентних ринках, що відповідає інтересам суспільства в цілому (максимальне задоволення потреб).

Негативний ефект масштабу - чинники, що збільшують середні загальні витрати виробництва продукту, коли фірма збільшує розміри своїх підприємств (їхні обсяги продукції) у довгостроковому періоді.

Недосконала конкуренція - усі ринки, за винятком тих, де панує чиста конкуренція; монополія, монополістична конкуренція та оліго- полія.

Нееластична пропозиція - пропозиція, коефіцієнт якої менший за одиницю, або відсоток зміни величини якої менший, ніж відсоток зміни ціни.

Нееластичний попит - попит, коефіцієнт еластичності якого мен­ший за одиницю, або відсоток зміни величини якого менший, ніж відсоток зміни ціни.

Немитні бар’єри - усі перешкоди (за винятком мита), які зводять країни, щоб стримати міжнародну торгівлю; наприклад, імпортні квоти, спеціальні ліцензії, необгрунтовані стандарти на якість товарів, бю­рократична тяганина при здійсненні митних процедур тощо.

Неокласична аналітична економія теорія, згідно з якою непе редбачені зміни рівня цін можуть спричиняти макроекономічну не­стабільність у короткостроковому періоді, однак у довгостроковому періоді за повного обсягу виробництва економіка стабільна внаслідок гнучкості цін і зарплати.

Номінальний і реальний ВВП обчислений у поточних цінах ВВП називають номінальним, а скоригований на темп інфляції (деф­ляції) - реальним.

Норма безробіття - частка безробітних у загальному потенціалі робочої сили країни.

Норма заощадження - процентне відношення заощадження до використовуваного доходу.

Норма прибутку на капітал - процентне відношення доходу на інвестиції або капітал до величини інвестицій або капіталу.

Нормативна економіка - економічний аналіз, який передбачає подальший стан розвитку на основі вартісних і моральних оцінок (до­пустимий рівень інфляції, безробіття, бюджетного дефіциту тощо). Див. Позитивна економіка.

Обмін - торгівля товарами (послугами) в обмін на інший товар або гроші.

Облігація - цінний папір, який приносить процент; випускаєть­ся корпорацією або урядом і гарантує в майбутньому повернення суми грошей (ціна облігації) плюс процент у точно встановленому розмірі.

Операції на відкритому ринку діяльність центрального банку щодо купівлі-продажу державних цінних паперів з метою впливу на банківські резерви, на пропозицію грошей, процентні ставки; операції купівлі збільшують, продаж - зменшують пропозицію грошей.

Паперові гроші - різновид грошей, виготовлених із паперу. З технічної точки зору паперові гроші є ідеальними, оскільки для свого виготовлення потребують мінімум затрат праці, але приховують у собі небезпеку їх випуску на ринок у необмеженій кількості, що призво­дить до інфляції.

Парадокс вартості - полягає в тому, що багато необхідних для життя продуктів мають низьку, а предмети розкоші - високу ринкову вартість (відповідно вода і діаманти). Це пов’язано з тим, що ціна відображає не сукупну, а граничну корисність товару.

Підпільна (тіньова) економіка - права сторона бухгалтерського балансу: борги іншим особам чи фірмам.

Підприємці - частина людських ресурсів, яка бере на себе ризик організації інших ресурсів для виробництва товарів і послуг.

Податки - обов’язкові платежі в держбюджет у визначеному за­конодавством країни порядку. Див. Прогресивні податки.

Поділ праці - спосіб організації праці, за якого кожний праців­ник виконує спеціалізовану операцію в загальному процесі виробництва.

Позитивна економіка - економічний аналіз, який описує і пояс­нює економічні факти і процеси такими, якими вони є.

Повна зайнятість - зайнятість робочої сили країни за винятком фрикційного безробіття. Див. Природний рівень безробіття.

Попит (ринковий) - кількість товарів (послуг), яку готові купити споживачі за даного рівня цін та інших однакових умов протягом пев­ного періоду.

Поточні рахунки (банківські гроші) вклади в комерційні банки або іншу фінансову установу, на які можна виписувати чеки і які є грошима для операцій.

Прибуток - в економічній теорії різниця між виторгом і повни­ми витратами на виробництво товару.

Приватизаційний сертифікат цінний папір, що засвідчує право його власника на володіння частиною державної власності, а також на участь у приватизації останньої.

Природний рівень безробіття рівень безробіття: 1 (який не інду кує посилення інфляції: 2 (за якого всі фактори, що підвищують або знижують заробітну плату, перебувають у рівновазі (зрівноважені).

Прогресивні, пропорційні і регресивні податки види прямих по датків за сучасної економіки; середня ставка оподаткування для осіб з вищими доходами є відповідно вищою, однаковою чи меншою.

Продуктивність - відношення обсягів випуску продукції до вит­рат ресурсів за певний період часу; зростає під впливом розвитку тех­ніки і технології, підвищення кваліфікації та капіталоозброєності праці.

Проміжні товари - товари, які піддавалися певній обробці, але не є кінцевим продуктом (сировина, напівфабрикати).

Пропозиція (ринкова) - кількість товарів (послуг), яку готові ви­робити і продати фірми за даного рівня цін та інших однакових умов.

Протекціонізм - зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції; головні зна­ряддя - мито та квота.

Прямі та непрямі податки - прямо оподатковуються безпосеред­ньо індивіди або фірми (податок на прибуток, заробітну плату); опосе­редковано (не прямо) - товари і послуги, акцизний збір, податок на додану вартість.

Реальна заробітна плата - показник, що характеризує купівельну спроможність заробітної плати: найманих працівників, реальна зароб­ітна плата визначається кількістю матеріальних благ і послуг, що їх можуть придбати і оплатити наймані працівники за одержану ними номінальну заробітну плату. Реальна заробітна плата визначається як відношення номінальної заробітної плати до індексу роздрібних цін.

Реальна ставка процента - ставка процента, яка вимірюється ско­ріше через товари, ніж гроші. Ця ставка процента дорівнює грошовій (номінальній) ставці мінус темп інфляції.

Ревальвація - збільшення офіційного обмінного курсу валюти. В умовах золотого стандарту ревальвація означала збільшення золотого вмісту грошової одиниці. В системі плаваючих валютних курсів ре­вальвація, як і девальвація, стали неможливими. Вони нині можуть мати місце лише щодо валют, між якими існує фіксований режим валютних курсів.

Регульована фіксація валютних курсів система валютних курсів, за якої країни підтримують фіксовані, або “прив’язані”, валютні курси стосовно інших валют. Такий валютний курс передбачає періодичні зміни, коли він відривається від фундаментальних сил. Ця система використовувалася для більшості валют під час Бреттон-Вудського періоду з 1944 р. по 1971 р. і яку називають Бреттон-Вудською.

Рецесія або спад - це фаза ділового циклу, яка характеризується зменшенням реального ВВП. Під час спаду зменшується попит на робо­чу силу, скорочуються виробничі інвестиції, знижуються або сповіль­нюється зростання товарних цін і спостерігається різке зменшення при­бутків, знижується процентна ставка, зменшується попит на кредит.

Ринки капіталів - ринки, на яких продаються фінансові ресурси (гроші, облігації, акції), ці ринки діють разом з фінансовими посеред­никами й інститутами, через які заощадження в економіці потрапля­ють до інвесторів.

Ринкова економіка - це така економіка, в якій основні проблеми “Що”, “Як” і “Для кого” визначаються здебільшого через взаємодію попиту і пропозиції на ринках. У цій формі економічної організації фірми керуються бажанням максимізації прибутку, купують фактори виробництва і виробляють та продають продукти. Сім’ї та індивіди, що володіють факторними доходами, визначають на ринках попит на товари. Взаємодія пропозиції фірм та попиту сімей та індивідів визна­чає тоді ціни і кількість товарів.

Ринок - місце, де покупці і продавці взаємодіють, щоб визнача­ти ціни та кількості певного товару. Окремі ринки (такі, як фондова біржа) зосереджуються у певному місці.

Робоча сила - 1 (у марксистській економічній теорії - здатність людини до праці, сукупність духовних і фізичних сил, якими володіє людина і які використовуються нею в процесі виробництва; 2 ( в офіційній статистиці США - група людей віком 16 років і старші, яка або зайнята, або безробітна.

Розподіл - в економіці спосіб, через який сукупний обсяг ви­робництва та доход розподіляються серед індивідів та на фактори ви­робництва (тобто розподіл доходу між працею і капіталом).

Розподіл ресурсів - спосіб, у який в економіці розподіляються ресурси (фактори виробництва) серед різних галузей і виробництва для виготовлення різних кінцевих товарів.

Середні витрати - сумарні витрати, поділені на кількість вироб­лених товарів.

Середній дохід - загальна виручка, що поділена на загальну кількість проданих одиниць, тобто виручка за одну одиницю. Середній дохід здебільшого дорівнює ціні.

Система валютних (обмінних) курсів набір правил, угод та інсти туцій, за якими відбуваються платежі між державами. Історично най­важливішими системами валютних курсів були золотий стандарт, Брет- тон-Вудська система і нинішня система гнучких валютних курсів.

Соціалізм - політична теорія, за якої всі чи переважна більшість засобів виробництва повинні бути власністю держави. Це дає мож­ливість рівномірніше розподіляти доходи і забезпечувати більшу спра­ведливість у суспільстві, ніж за капіталізму.

Ставка (норма) процента - ціна, що платиться за позичені гроші за певний період часу. Норма процента виражається у процентах. Якщо, наприклад, норма процента є 10% на рік, необхідно заплатити додат­ково 100 грн. за позичену суму у 1000 грн.

Стагфляція - поняття, запроваджене в обіг на початку 70-х років. Воно описує таку економічну ситуацію, в якій висока норма безробіт­тя в умовах стагнації поєднується з високим сталим темпом інфляції. Явище стагнації нині пояснюють переважно інерційною природою інфляційних процесів. До 70-х років XX ст. спад в економіці і зростан­ня безробіття практично виключали інфляцію.

Страхування - система, за допомогою якої індивіди можуть змен­шити свої витрати через пониження ризику серед багатьох осіб.

Строкові депозити - гроші, що вкладені у банк і мають певний мінімальний “час для вилучення”. Вони включаються у М2, але не враховуються у МІ, бо не приймаються як засіб обміну.

Субсидія, дотація - платежі, що здійснюються урядом фірмі чи індивідам, які поставляють або споживають певний товар чи отриму­ють певну послугу. Наприклад, уряди часто субсидують продовольчі товари, житлово-комунальні послуги, компенсуючи частину повних видатків сімей з низькими доходами.

Сукупна пропозиція - величина товарів і послуг, яку фірми бажа­ли б продавати у даному періоді. Сукупна пропозиція є функцією на­явних факторів виробництва, технології та рівня цін.

Сукупний попит - сукупні заплановані або бажані видатки в еко­номіці протягом певного періоду. Він визначається сукупним рівнем цін і залежить від внутрішніх інвестицій, чистого експорту, урядових видатків, функцій споживання та пропозиції грошей.

Технічний прогрес - запровадження нового методу виробництва, який зменшує витрати і, отже, підвищує продуктивність праці, що веде до переміщення межі виробничих можливостей.

Трансфертні платежі, урядові платежі, які держава виплачує індивіду (наприклад, допомога з безробіття).

Торговельні бар’єри - будь-який з протекціоністських заходів, за допомогою якого прагнуть зменшити імпорт. Мита і квоти є найоче­виднішими бар’єрами, проте в останні роки розвинулись і не митні бар’єри, такі, як обтяжливі регуляційні процедури, що витісняють тра­диційні засоби.

Трудова теорія вартості - підхід в економічній теорії, що був роз­винутий В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардом, К. Марксом та іншими еконо­містами. За цим підходом, кожний товар обмінюється відповідно до кількості суспільно необхідної праці, яка затрачена на його виробництво.

Фактичний, циклічний і структурний бюджет фактичний бюд жетний дефіцит, або надлишок, є величиною, що характерна для пев­ного року. Структурний бюджет показує, якими були б надходження, видатки і дефіцити, якби економіка функціонувала за потенційного обсягу виробництва; циклічний бюджет вимірює вплив ділового цик­лу на бюджет.

Фактори виробництва - продуктивні фактори, такі, як праця, земля і капітал; необхідні ресурси, щоб виробляти товари і послуги.

Фірма - основна відокремлена виробнича одиниця в змішаній економіці. Вона наймає робочу силу, купує інші Фактори виробницт­ва для того, щоб виробляти і продавати товари.

Фіскальна політика - одне із двох основних знарядь, що викори­стовуються державою для регулювання макроекономіки. Фіскальна політика стосується: 1) державних закупок товарів і послуг, а також видатків на трансфертні платежі; 2) типів і розмірів податків.

Фондова біржа - організований ринок, на якому торгують зви­чайними акціями та іншими цінними паперами.

Центральний банк - банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні.

Циклічний дефіцит - дефіцит державного бюджету, зумовлений спадами в економіці, в результаті якого податкові надходження змен­шилися.

Ціна - кількість грошей (або інших товарів і послуг), яку пла­тять або отримують за товар чи послугу.

Цінова дискримінація - продаж одного продукту різним покуп­цям за різними цінами, коли різниця в цінах для різних покупців не виправдана різними витратами виробництва; така цінова практика згідно з законом Клейтона оголошена незаконною за умови, коли вона по­слаблює конкуренцію.

Цінні папери - різні фінансові активи: акції, облігації, векселі тощо.

Чистий внутрішні продукт (чвп) різниця між ВВП країни та амортизаційними відрахуваннями.

Чистий експорт - у рахунках національного продукту країни ве­личина експорту товарів і послуг мінус величина їх імпорту.

“Що?”, “Як?”, “Для кого?” - три фундаментальні проблеми економічної організації, що - передбачає виробництво кожного товару чи послуг за обмежених ресурсів; як - вибір певної технології; для кого - стосується розподілу споживчих благ серед членів суспільства.