Економіка пропозиції і її аналіз

Теорія економіки пропозиції побудована на традиційній для неокла­сичного напряму основі — впливі сукупної пропозиції на економічну рівновагу. Дана теорія основну причину нестабільності економічного розвитку і стагнації, посиленої інфляції, або стагфляції вбачає у нестачі обсягу національного продукту.

Залежність доходів держави від рівня податкових надходжень в дов­гостроковому періоді описується кривою Лаффера (рис. 11.1).

Рівень оподаткування в економіці вимірюється відношенням загаль­ної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домогосподарств. Ступінь фактичного податкового навантаження на приватний сектор визначається чистими податковими надходженнями.

Рис. 11.1 Крива Лаффера

де Т_тах — максимальний об’єм податкових надходжень;

1_т — ставка податку, що забезпечує максимальні податкові надхо­дження.

А. Лаффер виводить поняття граничних податкових ставок, переви­щення яких призведе до зниження стимулів до праці, розвитку підприєм­ництва, заощадження коштів у фізичних та юридичних осіб, інвестуван­ня, а це, в свою чергу, до зменшення пропозиції таварів та послуг на ринку та доходів державного бюджету. Залежність між податковими ста­вками та доходами бюджету держави отримало назву «закону Лаффера».

Представники теорії економіки пропозиції захищали принципи ві­льного підприємництва та сформулювали принципи економічної полі­тики (рис.11.2).

Рис. 11.2. Принципи економічної політики

Основним важелем досягнення динамічної рівноваги в економіці за теорією економіки пропозиції є зростання сукупної пропозиції товарів та послуг на ринку.

Прихильниками цієї теорії були професори М.Фелдстайн (Стенфо- рдський університет) та М.Боскін (Гарвадський університет), які висту­пали за одночасне зниження інфляції та зростання виробництва і зайня­тості за умови зниження прибуткового податку.

11.7.