Етапи еволюції та предмет історії економічних вчень
В загальному сенсі історія економічних вчень — це наука про історію економічної думки. Як і будь-яка інша наука, вона має початок і не має кінця, оскільки ідеї, концепції, теорії народжуються і не вмирають, навічно залишаючись в анналах пам’яті людства.
Але ж цей початок поглинули віки, і тому відкритим є питання: «Хто і коли започаткував історію економічних вчень?» Будемо вважати, що її зародки з’являються саме тоді, коли стародавні мудреці в своїх творах висловлюють ідеї про економічні ідеї, критично аналізують економічні думки попередників. Найтриваліший етап нагромадження окремих елементів, складових, «цеглинок» майбутньої науки продовжувався впритул до початку XIX ст.Другий етап еволюції історії економічних вчень охоплює майже все XIX століття. Історичний аналіз розвивається в межах політичної економії і ще не має самостійного значення. Але в творах А. Сміта, Дж. Мак-Куллоха, К. Маркса, теоретиків історичної школи в Німеччині — Б. Гільдеоранда, Ф. Ліста, В. Рошера та інших провідних вчених він стає необхідною передумовою, правилом розробки і обґрунтування тієї чи іншої авторської концепції або теорії, формуються такі його специфічні риси як хронологія; компаративізм (порівняльна характеристика) та узагальнення.
На третьому етапі еволюції (кінець XIX — перша половина XX ст.) історія економічних вчень виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Започатко-
вуються систематичні наукові дослідження (Ш. Жид, Ш. Ріст, И Шумпетер), поповнюється методичний інструментарій. За філософсько- економічною термінологією саме в цей період народжується самореф- лексія історії економічних вчень — вона починає вивчати саму себе.
Ми є сучасниками четвертого етапу еволюції історії економічних вчень, коли вона розвивається на власній основі, а зазначена самореф- лексія досягає рівня ґрунтовних досліджень з методології науки. Автори популярних серед студентів підручників — В. Базилевич, М. Блауг, Р. Васильєва, Є. Василевський, В. Жамін, С. Злупко, Л. Корнійчук, А. Kpeducoe, П Леоненко, Б. Селігмен, О. Худокормов, В. Черковець, П Юхименко, Й. Шумпетер — є провідними фахівцями, істориками- економістами найвищого рівня. Але монополії на істину не існує, і саме історія економічних вчень надає приклади студентських захоплень та ідей, розвиток яких приніс їх авторам всесвітнє визнання. Вершини ближчі в молодії літа.
Отже, предметом історії економічних вчень є процеси виникнення, розвитку, боротьби та зміни пріоритетів економічних ідей, концепцій, теорій, напрямків і шкіл, еволюції економічної науки як системи знань на різних етапах розвитку суспільства.
1.2