Інституціонально-соціологічний підхід Г. Мюрдаля

Г. Мюрдаль (1898—1987) шведський економіст, лауреат Нобе­лівської премії, яку отримав за дослідницьку роботу в галузі теорії грошей та економічних коливань і за глибокий аналіз взаємо­зв’язків економічних, соціальних та інституціональних феноменів (1974).

Г. Мюрдаль досліджує проблеми, які пов’язані з основними те­нденціями розвитку сучасного світу. Будучи представником урядо­вої комісії, він підкреслював небезпеку порушення збалансованості світових ринків. Г. Мюрдаль пропонував уряду Швеції ввести сис­тему планування. Він виділяв такі категорії, як «програма» і «пе­редбачення». Під «програмою» він розумів передбачуваний або намічений план дій, а під «передбаченням» —прогнозування май­бутніх подій. У свій час він прогнозував стабільність планової еко­номіки і виступав за розширення торгівлі із країнами Східного блоку.

Досліджуючи основні тенденції розвитку міжнародних еконо­мічних відносин, Г. Мюрдаль відмічає, що у сучасній світовій еко­номіці відбулися серйозні зміни, пов’язані з розпадом колоніальної системи. У промислово розвинених країнах, на його думку, досяг­нуто високого ступеня національної інтеграції. Це відбулося вна­слідок втручання держави в економічне життя. Проте всесвітня економічна інтеграція відсутня. Більше того, пише автор, націона­льна інтеграція у розвинених країнах призвела до посилення «між­народної дезінтеграції», основним проявленням якої є ріст еконо­мічної нерівності між індустріально розвиненими й слаборозвине- ними країнами.

На думку Г. Мюрдаля, міжнародна економічна інтеграція мож­лива, якщо буде створений «базис міжнародної солідарності». Ав­тор вважає, що міжнародні економічні зв’язки повинні й можуть регулюватися засобами політики. Відсутність свідомого регулю­вання неминуче потягне за собою подальше поглиблення дезінтег­рації і навіть може спричинити світовий конфлікт. Концепція між­народної економічної інтеграції Г. Мюрдаля ґрунтується на аналізі кумулятивного причинного зв’язку. Цей принцип висуває на пер­ший план такі процеси, які, розпочавшись, створюють умови для подальшого розвитку. Ідеал Г. Мюрдаля — повне об’єднання всіх народів земної кулі. Вчений сподівається, що ці ідеї втіляться у XXI столітті.

Таким чином, Г. Мюрдаль намагається на основі широкого фак­тичного матеріалу розробити принципи нової, як він називає, «про­бної теорії» розвитку і визначення співвідношення факторів, які за­безпечують ліквідацію відсталості шляхом переходу до всебічного прогресу. Г. Мюрдаль ідею свідомого «соціального контролю» над економікою, яка характерна для всього інституціально-соціоло- гічного напряму, переніс на планетарний рівень.

6.6.