8.1. Історична школа Німеччини

Засновником історичної школи економісти вважають Фрідріха Ліста (1798 – 1846), який написав роботу “Національна система політичної економії” (1841). У центрі уваги його теорії – національна економіка і взаємозв’язок її із зовнішнім світом.

Основні ідеї

1. Принцип “промислового навчання” нації. Багатство народу полягає в повному і всебічному розвитку виробничих сил нації. “Промислове навчання” важливіше, ніж максимальне забезпечення нації товарами споживання. Здорова і розвинена нація повинна мати однаково гармонійно розвинуті виробничі сили в трьох секторах: у сільському господарстві, промисловості і зовнішній торгівлі.

2. Теорія економічного зростання. У своєму розвитку нормальна нація проходить ряд стадій:

- стан первісності;

- пастуший стан;

- землеробський стан;

- землеробсько-промислова стадія;

- стадія рівномірного розвитку всіх галузей.

На кожній стадії розвитку держава повинна проводити економічну політику, що найбільше відповідає головній меті – розвитку виробничих сил.

Звичайно економісти виділяють стару і нову історичні школи. Стару представляють Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд і Карл Кніс. До молодої відносять Густава Шмоллера, Карла Бюхера і Луї Брентано.