3. Критерії класифікації і порівняльний аналіз напрямів економічної теорії

Суспільно-економічний розвиток, ті зміни, що сталися в ринковій капіталістичній системі, у світовому господарстві в цілому, поставили перед економічною наукою нові завдання — розроблення нової теоретичної системи, нової наукової парадигми.

Економічна наука мала була винайти методологічний стрижень, котрий уможливив би виявлення взаємозв’язків як між різнорідними економічними процесами, так і між ними та політикою, ідеологією, соціологією, екологією тощо. Формування нової наукової парадигми — процес складний, і відбувається він не на основі якоїсь однієї теорії, а на комплексному, системному аналізі попередніх теорій. У навчальному процесі, зрозуміло, не йдеться про розроблення нової наукової парадигми, але мати це на увазі необхідно. Тому, вивчаючи сучасні економічні теорії, слід не лише глибоко усвідомити їх зміст, а й простежити їхній взаємозв’язок, взаємозалежність. Саме на цьому наголошується в даному розділі.

Вище вже було визначено основні напрями сучасної економічної теорії. Зверніть увагу — мовиться саме про напрями, у рамках яких формуються різні економічні теорії.

Історично першими є неокласичний напрям і інституціоналізм. Кейнсіанство виникло пізніше і, що цікаво, раніше за інші напрями втратило своїх прихильників. Неокласичний напрям сформувався в кінці ХІХ — на початку ХХ століття, коли А. Маршалл зробив спробу об’єднати всю післярікардіанську політичну економію. Учення А. Маршалла і його послідовників стали називати «неокласичним», підкреслюючи походження його ідей від теорій класичної школи. Згодом цей термін було поширено на всю маржиналістську теорію.

Суть неокласичного, як і інших напрямів сучасної економічної думки, буде розглянуто в наступних розділах. Тепер зазначимо тільки, що неокласичні ідеї, ідеї економічного лібералізму не залишались незмінними.

Економічний спад 1968 р., зростання безробіття, посилення інфляції підірвали позиції кейнсіанства. На перший план знову виходить неокласичний напрям з усіма його модифікаціями.

У рамках неокласичного напряму виникають нові теорії так званого неокласичного відродження. Вони, зокрема «монетаризм» та «економіка пропозиції», справили найбільший вплив на формування економічної політики західних держав.

Проте це не означає, що кейнсіанство пішло у безвість. Наприкінці 70-х рр. між кейнсіанством та неокласицизмом спостерігається певне примирення, зокрема на засадах теорій економічного зростання та концепції «неокласичного синтезу».

Щодо інституціоналізму, то цей досить впливовий напрям економічної думки, який не сприймає «ортодоксальних» (неокласичної і кейнсіанської) теорій, має у своєму доробку багато такого, що є важливим не лише для формування економічної політики, а й для розроблення стратегії сучасної корпорації. Це пере­довсім стосується «нової інституціональної економічної теорії».

За сучасного панування неокласичного напряму можна, проте, казати про утворення своєрідного синтезу неокласики і інституціоналізму, «чистої» теорії і прикладних розроблень.

План семінарського заняття

1. Проблеми соціально-економічного розвитку суспільства та їх відображення в економічних теоріях.

2. Основні напрями розвитку економічної теорії та їхня еволюція.

Теми рефератів

1. Характеристика основних напрямів розвитку економічної думки ХХ ст.

2. Аналіз розвитку неокласицизму в ХХ ст.

3. Основні напрями та етапи розвитку економічної думки в ХХ ст.

4. Відображення в економічних теоріях ХХ століття проблем соціально-економічного розвитку.

5. Порівняльна характеристика основних рис неокласичної, кейнсіанської та інституціональної теорій.

Література

Літературу до теми див. у темах 13—15.

Навчальні завдання

1. Проаналізуйте особливості соціально-економічного розвитку кінця ХІХ — початку ХХ ст.

2. Назвіть основні напрями розвитку економічної теорії в ХХ ст.

3. Охарактеризуйте зв’язок між проблемами соціально-еконо­мічного розвитку, що виникали протягом ХХ ст., та їх відображенням в економічних теоріях цього періоду.

4. Проаналізуйте причини руйнування механізму автоматичного ринкового саморегулювання на межі ХХ ст.

5. Опишіть етапи виникнення та еволюцію основних напрямів економічної теорії у ХХ ст.

6. Проаналізуйте причини послаблення позицій неокласицизму на початку 30-х років ХХ ст. та дайте відповідь, чому неокласичні постулати було піддано сумніву.

7. Порівняйте основні ідеї неокласичної, кейнсіанської та інституціональної теорій.

8. Назвіть основні особливості системи неокласичного синтезу та її представників.

9. Назвіть основні проблеми досліджень кейнсіанців та опишіть еволюцію їхніх поглядів.

10. Назвіть спільні для всіх неокласичних напрямів принципи.

11. Порівняйте погляди представників основних економічних теорій ХХ ст.

Питання для перевірки знань

1. Чому сучасна економічна теорія характеризується неоднорідністю, наявністю багатьох напрямів, шкіл та течій?

2. Які причини руйнування механізму автоматичного ринкового саморегулювання на межі ХХ ст.?

3. Які проблеми були в центрі досліджень неокласиків, кейнсіанців та інституціоналістів?

4. У чому причини послаблення позицій неокласицизму на початку 30-х рр. ХХ ст.?

5. Які теорії сформувались у межах неокласичного методу дослідження та які принципи є спільними для всіх неокласичних напрямів?

6. Навколо якої теоретичної проблеми дискутують нині представники різних напрямів економічної думки?

7. Який напрям у сучасній економічній науці є провідним?

Тести

1. Укажіть ознаки економічної науки, характерні для кінця ХІХ — початку ХХ ст.:

а) аналітичний тип;

б) систематичний тип;

в) пошук відповіді на питання «у чому суть даного явища»;

г) пошук відповіді на питання «як економічні явища взаємодіють».

2. Укажіть, яка економічна теорія була провідною в економічній політиці розвинених країн світу в 30—70 рр. ХХ ст.:

1) неокласична;

2) кейнсіанська;

3) марксистська;

4) інституціональна;

5) монетарна.

3. Знайдіть (з-поміж указаних) ті об’єктивні причини, що зумовлюють неоднорідність сучасної економічної теорії ХХ століття:

а) посилення процесів концентрації та централізації капіталу і вироб­ництва;

б) сплеск активності економічних досліджень;

в) створення умов для формування наукових шкіл;

г) якісні зрушення в характері та структурі виробництва, методах управління;

д) посилення циклічного характеру та монополістичних тенденцій у розвитку економіки;

ж) трансформація економічної системи суспільства.

4. Знайдіть (з-поміж указаних) ту засадничу теоретичну пробле­му, навколо якої нині дискутують прибічники різних економічних теорій та напрямів:

а) роль держави у способах здійснення впливу на соціально-еконо­мічні процеси;

б) причини економічних криз;

в) предмет теоретичних досліджень та методи їх здійснення.

5. Укажіть, у чому саме полягає відмінність інституціонального напряму від неокласичного:

а) у твердженні, що ринок координує та спрямовує діяльність учасників економічних процесів;

б) у трактуванні економічної системи як такої, що розвивається;

в) у твердженні, що сутність економічного процесу — це розвиток, зміни, конфлікт;

г) у твердженні, що рушійною силою ринкової економіки є механізм вільної конкуренції;

д) у визнанні небажаним втручання держави в процеси відтворення.

6. Знайдіть (з-поміж указаних) заходи, які властиві неолібералізму і відрізняють його від кейнсіанства:

а) державні заходи з інвестування збиткових та низькорентабельних галузей економіки;

б) лібералізація економіки;

в) зростання обсягів урядових замовлень, закупівель та позичок;

г) вільне ціноутворення;

д) пріоритет приватної власності.

7. Установіть відповідність:

1) неоліберали; а) Дж. Хікс, П. Самуельсон;

2) монетаристи; б) А. Лаффер, Р. Барроу, Дж. Елліот;

3) нова класична школа; в) В. Ойкен, Л. Ерхард;

4) школа макроаналізу; г) В. Репке, А. Рюстов;

5) неокласичний синтез. д) Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес.