5. Марксизм і сучасність

Аналізуючи роль, яку відіграв марксизм у розвитку економічної науки, та наслідки практичного втілення цієї доктрини в життя, слід урахувати його складність і неоднозначність. Передовсім слід розмежовувати економічну теорію і політичні погляди К.

Щодо перших, то не треба забувати, що з самого початку виникнення марксизму він мав як палких прихильників і послідовників, так і запеклих критиків.

Те саме спостерігається і тепер. Навіть ті економісти, які високо цінують загальний теоретичний доробок Маркса, не сприймають його теорій трудової вартості, заробітної плати, додаткової вартості тощо, не кажучи вже про теорію «наукового соціалізму».

Оцінки марксизму пострадянськими дослідниками також неоднозначні. У перші роки після розпаду СРСР спостерігались діаметрально протилежні оцінки: від продовження вихваляння й абсолютизування марксизму, як за радянських часів, до численних спроб його абсолютного заперечування.

Поступово пристрасті вщухали, і нині серйозні науковці намагаються переосмислити теоретичний доробок Маркса, збагнути те позитивне й негативне, що в ньому є.

Безперечно, Маркс заклав основи нового напряму в дослідженні економічних і соціальних процесів. Західні дослідники вважають його видатним теоретиком, який спромігся синтезувати історію, політичну економію, філософію, соціологію у створенні відповідних підходів до дослідження суспільного розвитку.

На жаль, на блискучих економічних дослідженнях Маркса надто негативно позначилися його радикальні революційні погляди. Погану послугу Марксу зробила і радянська економічна наука, рекламуючи його теорію як «єдино правильну і всеосяжну», перетворюючи на догму навіть його помилки.

Між тим марксизм і, зокрема, його найважливішу складову — економічну теорію, слід розглядати тільки як один (щоправда серйозний і глибокий), з численних напрямів суспільно-еконо­мічної думки, не абсолютизуючи його і не вбачаючи в ньому панацею від усіх економічних і суспільних негараздів.

План семінарського заняття

1. Історичні умови та теоретичні джерела формування марсистської політичної економії.

2. Теоретичний аналіз розвитку капіталізму в економічних працях К. Маркса та Ф. Енгельса.

3. Марксизм і сучасність.

Теми рефератів

1. Основні теоретичні проблеми та структура «Капіталу» К. Маркса.

2. Теорія вартості К. Маркса.

3. Аналіз історії економічної думки у IV томі «Капіталу» К. Маркса.

4. Причини кризи марксистської політичної економії в сучасному світі.

Література

1. Бобович И., Пажитнова Т. В. И. Ленин о закономерностях развития капитализма в России // Экономические науки. — 1980. — № 3.

2. Болдырев И. А. Итак, этот том готов... (К истории создания окончательного варианта I тома «Капитала» К. Маркса). — М., 1984.

3. Болдырев И. Работа К. Маркса над «Капиталом» в 1863—1867 гг. // Во- просы экономики. — 1980. — №2.

4. Вопросы политической экономии в трудах Ф. Энгельса / Под общ. ред. И. П. Олейника. — М., 1972.

5. Голин Э. Разработка В. И. Лениным проблем государственно-монопо­листического капитализма // Экономические науки. — 1980. — №3.

6. Законы и категории «Капитала» в свете современных данных / Под общ. ред. С. В. Мочерного и Л. Г. Андреева. — К., 1986.

7. Коган А. Рукопись К. Маркса 1861—1863 гг. // Вопросы экономики. — 1982. — № 9.

8. Ленин В. И. Империализм, как высшая стадия капитализма // Полн. собр. соч. — Т. 27.

9. Ленин В. И. Исторические судьбы учения Карла Маркса // Полн. собр. соч. — Т. 23.

10. Ленин В. И. Карл Маркс // Полн. собр. соч. — Т. 26.

11. Ленин В. И. Три источника и три составных части марксизма // Полн. собр. соч. — Т. 23.

12. Леонтьев Л. А. Роль Ф. Энгельса в формировании и развитии марксистской политической экономии. — М., 1972.

13. Маркс К. Капитал. Т. І — 3 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т.т. 23—25.

14. Маркс К. Теории прибавочной стоимости. IV том «Капитала» // Маркс К., Энгельс Ф.

15. Мотылев А. С., Мотылев В. В. Научный подвиг К. Маркса (Очерки о «Капитале»). — М.,1987.

16. Очерки по истории «Капитала» К. Маркса. — М.,1983.

17. Резников Л. Марксова теория денег и современное бумажно-денежное обращение // Экономические науки. — 1990. — № 12.

18. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 20.

19. Энгельс Ф. Развитие социализма от утопии к науке // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 19.

Навчальні завдання

1. Назвіть історичні умови та економічні учення, які справили вплив на формування марксизму.

2. Сформулюйте ознаки, за якими марксистську теорію можна віднести до класичної школи.

3. Назвіть розбіжності у трактуванні вартості К. Марксом, А. Смітом, Д. Рікардо.

4. Проаналізуйте і порівняйте теорії додаткової вартості К. Родбертуса і К. Маркса.

5. Випишіть усі економічні закони, сформульовані К. Маркс­ом, та поясніть їх.

Питання для перевірки знань

1. Чи можна вважати марксистське економічне вчення таким, що ортодоксально наслідує класичну традицію, започатковану А. Смітом?

2. Чим відрізняються класові підходи до аналізу, запропоновані: фізіократами, А. Смітом та К. Марксом?

3. Чим відрізняються висновки А. Сміта і К. Маркса щодо наслідків дії об’єктивних законів у капіталістичному суспільстві?

4. Чи досліджували К. Маркс та Ф. Енгельс причини криз надвиробництва?

5. Що саме марксистська теорія вважає основним економічним законом капіталізму?

6. У чому полягає соціальний зміст марксистського вчення?

7. Які проблеми розглядає К. Маркс у 1-му томі «Капіталу»? Чим відрізняються категорії, сформульовані К. Марксом у 1-му томі «Капіталу», від категорій, наведених у 3-му томі?

Тести

1. Знайдіть відповідність:

2. Знайдіть правильне продовження визначення:

3. Додаткова вартість за К. Марксом створюється:

а) працею, капіталом, землею;

б) неоплаченою працею робітників;

в) постійним капіталом.

4. Які причини, за Марксом, породжують тенденцію норми прибутку до зниження:

а) переливання капіталів з однієї сфери виробництва в іншу;

б) зростання органічної будови капіталу;

в) зростання цін на предмети споживання;

г) збільшення в структурі капіталу частки постійного капіталу;

д) зростання відносного рівня заробітної плати робітників.