Нове кейнсіанство

Нове кейнсіанство сформувалось в США у 80-х рр. XX ст. Його голо­вними представниками вважаються американські економісти Дж. Стігліц, Б. Грінвальд, Дж. Акерлоф, Ж. Йєллен. Вони визнають ключову роль монополій в економіці, а монополізацію розуміють в категоріях теорії мо­нополістичної конкуренції.

Теорія ефективної заробітної плати. Кваліфікація робітників не­однакова, а фірми, що наймають їх, розрізняються за характером акти­вів і організації праці. Тому рівень зарплати на різних підприємствах неоднаковий. Кожна фірма прагне встановити такий рівень оплати пра­ці, щоб він забезпечував їй максимальну доходність. Визначаючи обсяг продукції, що максимізує прибуток, фірми прагнуть знижувати витрати на продукцію, а не на зарплату. Рівень оплати праці, який встановлю­ється при максимізації прибутку (правило MR = MC), визначається як рівень ефективної заробітної плати.

Отже, встановлення більш високої заробітної плати не знижує попит працедавців на працю, як це стверджували неокласики. Саме такий рі­вень оплати праці викликає зростання продуктивності і доходності фі­рми. Остання обставина пояснюється дією ефектів відбору і стимулю­вання. Ефект відбору полягає в тому, що при збільшенні заробітної плати покращується кваліфікаційний склад робітників. Більш висока заробітна плата стимулює працівників підвищувати кваліфікацію і та­ким чином мати вищу конкурентоспроможність при наймі на роботу в порівнянні з менш підготовленою робочою силою.

Ефект стимулювання спрацьовує тоді, коли при високій зарплаті у ро­бітників виникає підвищене прагнення до трудової дисципліни, самовідда­чі, ініціативи. Отримуючи більш високі доходи, робітники намагаються проявити свої кращі якості для збереження високооплачуваного місця.

Таким чином, попит на працю до певної межі не знижується у відпо­відь на зростання заробітної плати.

Теорія імпліцитних контрактів. Підприємці і робітники вступають у довгострокові договірні відносини навіть тоді, коли реально не укла­дають між собою договорів. Це пов’язано з неоднорідністю робочої си­ли і прагненням робітників уникнути ризику і невизначеності.

Кваліфікація робітників складається із загальної підготовки (ці на­вички робітник може застосувати в будь-якій фірмі) і підготовки спеці­альної, елементи якої мають найбільшу цінність тільки у рамках тієї фі­рми, де вони були придбані з досвідом роботи. Тому на ринку спеціально підготовленої робочої сили складається двостороння моно­полія. З боку робітника влада над ринком проявляється в можливості надати фірмі ексклюзивну вузькоспеціалізовану працю, а з боку фірми — в можливості використати цю працю. Звідси — зацікавленість пра­цівників і працедавців в підтримці довготривалих стосунків. Між ними виникає «неписана угода»: підприємці не знижують зарплату в періоди спаду з тим, щоб уникнути втрати кваліфікованих працівників, що ви­кликало додаткове зниження доходності фірми, але і не підвищують зарплату в періоди економічного підйому, оскільки робітникам не вигі­дно переходити на нове місце роботи. Робітники ж погоджуються в пе­ріоди підйому на ту ж оплату праці в обмін на стабільність. Через вка­зані обставини в економіці складається жорсткий рівень заробітної пла­ти, що блокує механізм автоматичного регулювання на ринку праці.

Теорія інсайдерів-аутсайдерів. Інсайдери — це досвідчені зайняті ро­бітники, чиї робочі місця захищено витратами по звільненню і заміщенню. Аутсайдери — безробітні і особи, що мають випадкову зайнятість. Інсай­дери мають переваги перед аутсайдерами при конкуренції за робочі місця і можуть впливати на розмір витрат по найму і звільненню, тим самим по­силюючи свої позиції по відношенню до аутсайдерів.

Отже, жорсткість заробітної плати і наявність безробіття консерву­ють нерівноважні стани економіки.

Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

Професор університету Берклі, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.)

Основний твір — «Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм» (1970)

Акерлоф аналізує ринок, де продавці краще за покупців інформовані про якість продукції. Автор розкриває концепцію інформаційної асиметрії на прикладі ринку старих авто, які можуть бути якісними або дефективни­ми, на американському сленгу — «лимонами». При купівлі автомобіля по­купець не може відразу визначити: перед ним хороша машина чи «лимон». Однак з практикою новоспечений власник дізнається про свою покупку безліч унікальної інформації, відомої лише йому. Найчастіше власники «лимонів» приймають рішення якнайшвидше позбутися зіпсованого това­ру. Відтак вони виходять на ринок старих автомобілів, на якому присутні й хороші автомобілі, що продаються з інших причин.

Рівноважна ціна на цьому ринку, звісно, є нижчою за середні ці­ни автосалонів. Причиною цього є не тільки зношеність транспорту, а й вищий ризик придбати «лимон», на який наражається необізна­ний покупець. Відповідно, рівноважна ціна встановлюється між ви­сокою вартістю якісних автомобілів та низькою вартістю «лимонів». Як наслідок, добросовісні продавці якісних старих авто виходять з ринку, бо вважають існуючу ціну заниженою. У той же час власники «лимонів» з радістю заповнюють ринок, оскільки середня ціна знач­но перевищує реальну вартість підфарбованого автомобільного мот­лоху. За умов невизначеності якості товару для покупців виникає явище зворотного або негативного відбору, оскільки якісні товари витісняються гіршими.

Акерлоф приходить до висновку: негативні наслідки недобросовісної поведінки продавців на ринку не обмежуються лише втратами покупців, які придбали неякісний товар.

Джозеф Стігліц (народився у 1943 р.)

Професор Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.).

Основні твори — «Раціонування кредитів на ринках з недосконалою інформацією» (1981), «Рівновага на ринках продуктів з недосконалою інформацією» (1979)

У своїх працях Стігліц стверджує, що ринок — найкращий з відо­мих, втім, досить недосконалий механізм справедливого розподілу еко­номічних благ. Головною причиною недосконалості ринку є асиметрія інформації, тобто наявність інформованих і не дуже обізнаних сторін в економічній грі. Припущення неокласиків про рівномірний розподіл інформації між учасниками ринку не спрощує, а спотворює економічну реальність.

Асиметрія інформації призводить не лише до трансакційних ви­трат на пошук даних, а є структурною проблемою, яка здатна зміню­вати ринки у гіршу сторону і навіть призводити до їх занепаду. Стіг- ліц пояснює, чому в умовах жорстокої конкуренції фірми встановлюють націнки на товари, які значно перевищують граничні витрати виробництва, а також доплачують працівникам певний над­лишок до договірної зарплати.

Стігліц проаналізував вплив асиметричної інформації на страхові, кредитні і фондові ринки, ринки праці та різні за рівнями економічного розвитку країни.

Ринок цінних паперів. Цінова система, що розглядається неокласи­ками як досконалий механізм передачі інформації про вартість цінних паперів, за Стіґліцем, є дефективною. Відтак, в учасників фондового ринку виникає бажання знаходити переоцінені та недооцінені активи, що часто сприяє наближенню ринкових цін до так званих «рівноваж­них». З іншого боку, існують торговці, які, розкрутивши курси певних активів, заробляють на штучному ажіотажі, максимально використову­ючи інформаційну недосконалість цінової системи та віру частини тор­говців у гіпотезу ефективності ринку.

У підсумку, падіння цін на «перегріті» активи стає неминучим, хоча для цього може знадобитися немало часу. Момент краху зале­жатиме не стільки від реальної динаміки вартості активу, скільки від інформаційних «проривів», коли те, що відоме обраним, пошириться серед мас.

Ринок праці та безробіття. Дію асиметричної інформації на ринку праці Стігліц пов’язує з випадками, коли фірми переплачують праців­никам, пропонуючи зарплату більшу, ніж того вимагає ринок. Фірми готові переплатити, аби не знизити мотивацію персоналу, а відтак — і його ефективність. Така політика призводить до безробіття, бо фонду зарплати не вистачає на всіх. Під час кризи ситуація з безробіттям погі­ршується внаслідок масових звільнень, на які йдуть фірми, аби втрима­ти існуючі рівні зарплат.

Ринки розвинутих країн. Однією з ключових проблем розвинутих країн Стігліц вважає агентську. Вона полягає у тому, що в сучасних корпораціях власники передають контроль над фірмою найманим директорам. Відтак, управлінські рішення стають ризикованими, до­вгострокові цілі розвитку заміщуються короткостроковими, що відо­бражається у надмірних річних бонусах директорів. Мета поступо­вого зростання вартості фірми заміщується гонитвою за швидкими прибутками.

Подібна проблема виникає у пенсійних та інвестиційних фондах: рішення про розміщення ресурсів приймають управляючі портфелями, а ризики несуть численні власники капіталу. Важливою також є роль асиметрії інформації у політичному процесі: між тими, хто керує, і ти­ми, ким керують.

Ринки країн, що розвиваються. Стіґліц вважає, що бідні країни ма­ють більше проблем з асиметричною інформацією. Як приклад Стіґліц аналізує систему відносин між землевласниками та орендарями в Кенії, де орендар має віддати половину врожаю власнику поля. Спочатку вче­ний критично оцінює таку практику, порівнюючи її з 50-відсотковим податком на дохід. Втім, згодом, дослідивши суть проблеми, відзначає, що вона має сенс в умовах низького рівня довіри між людьми. Інфор­маційна асиметрія полягає у тому, що власники не знають, наскільки добросовісно працюватимуть орендарі.

Завищена частка доходу землевласника призначена покривати його ризик не отримати жодного врожаю, якщо орендар не докладатиме зу­силь для підвищення продуктивності праці. Занижена частка орендаря стимулює його ефективніше працювати на землі, щоб отримати хоч якийсь дохід.

Основні терміни і поняття

- Ефективний попит

- Мультиплікатор

- Гранична продуктивність капіталу

- Психологічний закон

- Норма процента

- Пастка ліквідності

- Вимушене безробіття

- Акселератор

- Стимульовані інвестиції

- Автономні інвестиції

- Гарантований темп зростання

- Природний темп зростання

- Фактичний темп зростання

- Кейнсіансько-неокласичний синтез

- Монетарне посткейнсіанство

- Нове кейнсіанство

Контрольні та дискусійні питання

1. У чому полягають особливості методології Дж. М. Кейнса?

2. Охарактеризуйте особливості розвитку кейнсіанської економічної теорії у 80-х рр. XX ст.

3. Виділіть відмінності в поглядах представників нео- кейнсіанства і посткейнсіанства.

4. З чим пов'язана еволюція кейнсіанства?

5. Яку роль відіграла кейнсіанська теорія у реформуван­ні економіки провідних країн у другій половині XX ст.?

6. Розкрийте взаємозв'язок мультиплікатора і акселера­тора.

7. Охарактеризуйте особливості кейнсіансько-неокла- сичного синтезу.

8. Дайте порівняльну характеристику неокласичних і кейн- сіанських рецептів антициклічнсї політики держави.

Література до теми 6

1. Всемирная история экономической мысли [Текст]: в 6 т. / под ред. В. Н. Черковца. — Т. 4. — M.: Мысль, 1990. — С. 468-472; 488-504.

2. Злупко С. М. Історія економічної теорії [Текст]: підр. / С. М. Злупко. — К.: Знання, 2005. — С. 572-615.

3. Історія економічних учень [Текст]: підр. у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. — Ч. 1. — К.: Знання, 2006. — С. 201-300.

4. История экономических учений [Текст]: учеб. пособ. / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. — M.: ИНФРА-М, 2000. — С. 479-553.

5. Юхименко П. І. Історія економічних вчень [Текст]: навч. посібн. / ∏. I. Юхименко, П. М. Леоненко — К.: Знання-Прес, 2000. — С. 217-256.

6. Ядгаров Я.С. История экономических учений [Текст]: учеб. для вузов / Я. С. Ядгаров — M.: ИНФРА-М, 2000. — С. 175-195.