Теорії комп'ютерної революції
Ідея природної взаємодоповнюваності корпорацій і державного сектора втілилась у концепції «двоїстого суспільства» А.Хансена. Ефективність приватнопідприємницького виробництва матеріальних благ вивільняє робочу силу для переміщення у сферу послуг, яка розвивається на базі державного підприємництва.
Хансен будує на цьому теорію «державного благодіяння». Тим самим було показано значення «змішаної економіки», у якій кожна із економічних систем форм виконує свої, надзвичайно важливі для суспільства функції.Із європейських теорій трансформації виробництва і суспільства слід виділити розробку К.Кларком теорії сфери послуг як нової третьої стадії розвитку виробництва (1—аграрна стадія, 2—промислова). Основними умовами розвитку Кларк вважав довгострокове підвищення частки трудових доходів.
Як в американській, так і в європейській концепції НТР розвиток виробництва ототожнювався з ускладненням техніки, з автоматизацією. Французи Серж Малле та Ален Турен відобразили прогрес як природний перехід від маломеханізованого виробництва з універсальними машинами до суспільної механізації. НТР — це пряме продовження і розвиток великого і капіталомісткого машинного, фабрично-заводського виробництва, визначальна риса якого — розвиток матеріально- технічної бази.
Теорія другої промислової революції, створена Ж.Фурастьє, Ф.Штенбергом, Р.Ароном, Ж.Еллюлем, розглядала прогрес як другу, ще більш могутню хвилю розвитку складної техніки, автоматизації, що різко підвищувала продуктивність праці і у перспективі кардинально змінювала всі суспільні відносини.
У 50—60-ті роки XX ст. були висунуті концепції кола злиднів, одним з розробників якої став американський економіст Харві Лейбенс- тайнм (1922—1992). Оскільки в мало розвинутих країнах вирішальну роль відіграє аграрний сектор, то від процесів, що відбуваються в сільському господарстві, залежить доля країни.
В цих країнах встановлюється квазістабільна рівновага, в основі якої — злидні населення. Другий варіант кола злиднів визначений Рагнаром Нурксе (1907—1959). Недостатність капіталів обумовлює низьку продуктивність праці, результатом чого є низький рівень доходів. З концепцій кола злиднів виходила необхідність у «великому поштовху» із сторони — вкладення в економіку слаборозвинутих країн іноземних інвестицій.Економічні, соціальні і політичні негаразди і потрясіння, пов’язані з комп’ютерною революцією, проявились у 1973-1982 роках. За теорією суспільних знань Друкер визначає нову економіку як «економіку знань», саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як «індустрію знань», а все суспільство — як «суспільство знань».
Загальну картину величезних знін і потрясінь показав Елвін Тофф- лер (1928), соціолог, у своїх працях «Шок майбутнього» (1970), «Третя хвиля» (1981), «Передбачення і перспективи» (1988) переконливо довів, що потрясіння, які відбуваються — це не просто «друга промислова революція» або перехід до «економіки послуг», а невимірно більше — народження принципово нової, невидимої людям цивілізації, яка змінює основи їх буття.
Нову цивілізацію Тоффлер називає «суперіндустріальним» суспільством, у якому:
- самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею — поділ суспільства на класи;
- настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності.
Також А.Тоффлер формує теорію суспільства «третьої хвилі» як варіант інформаційного суспільства, для якого характерно:
- наявність нової енергетичної і технічної баз розвитку інформації;
- покращення умов праці;
- всебічна влада корпорацій;
- зниження регулюючої ролі держави.
Теорія індустріально-технократичного суспільства Д.Белла показала, що основна проблема індустріального суспільства — підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт — незалежність економічного порядку від політики поступово зникає, контроль суспільства вже не стільки економічний, скільки політичний.
Стратегічну роль відіграють наука та еліта вчених. Розвиток науки потребує вкладення значних коштів, нагромаджених державою і корпораціями. Перехід до післякапіталістичного суспільства породжує нові уявлення про феномен рідкості, подолання котрого потребує великих витрат, по-перше, на інформацію, важливість якої настільки велика, що Белл уводить термін «інформаційне суспільство»; по-друге, на координацію діяльності багатьох людей і організацій, включаючи планування і регулювання. Носіями нових ідеалів стає «Меритократія» (влада осіб, які мають найбільші заслуги перед суспільством), яка приходить на зміну технократам. Виникає «комунальне суспільство», яке водночас із трансформацією моральних цінностей перебудовує механізм управління суспільством.Теорія «суспільства найманих власників», викладена П.Друкером, систематизувала причини «турбулентних часів», які настали після чвертьвікового спокою післявоєнного розвитку. Епоху технологічної спадковості, коли майбутнє легко «прораховувалось» рутинними методами, змінила епоха технологічної непрогнозованності, тобто епоха переходу до інтелектуальних технологій.
12.6.