Теорія ігор (Дж. Неш)

У Прінстоні Джон Неш почув про теорію ігор, у ту пору пред­ставлену тільки Дж. фон Нейманом і Оскаром Моргенштейном. Те­орія ігор вразила його уяву так, що у 20 років від народження Джон Неш зумів створити основи наукового методу, що зіграв величезну роль у розвитку світової економіки.

Теорія ігор — це математичний метод вивчення стратегій, що дозволяють перемогти у якійсь грі. Спочатку математики зацікави­лися такими іграми, як хрестики-нулики або шахи, стратегію яких аналізувати відносно просто, оскільки це так звані ігри з повною інформацією: кожен гравець знає, в якому положенні знаходиться його супротивник. Потім увагу дослідників привернули «ігри з не­повною інформацією» (наприклад, покер), де гравцям невідомо, які засоби має у своєму розпорядженні супротивник. Проаналізувавши покер і решту ігор цього класу, математики спробували застосувати математичний аналіз до ігор «глобального масштабу»: воєн, еконо­міки і навіть до звичайних розлучень. У кожному випадку йдеться про двох або більше учасників, які ведуть боротьбу або за гроші, або за клапоть землі. Кожна зі сторін має свою мету й використовує власну стратегію, розроблену з урахуванням уявлень цієї сторони про супротивника, про його можливості та особливості мислення.

Нейман і Моргенштейн займалися так званими іграми з нульо­вою сумою, в яких перемога однієї сторони неминуче означає пора­зку іншої. У 1950—1953 роках Неш опублікував чотири, без пере­більшення, революційні роботи, в яких представив глибокий аналіз «ігор з ненульовою сумою», — особливого класу ігор, в яких всі учасники або виграють, або терплять поразку. Прикладом такої гри можуть стати переговори про збільшення зарплати між профспіл­кою і керівництвом компанії.

У 1950-х рр. Неш був знаменитістю. Він співпрацював із кор­порацією RAND, що займається аналітичними й стратегічними розробками, в якій працювали провідні американські вчені. Там, знову-таки завдяки своїм дослідженням в області теорії ігор, Неш став одним із провідних фахівців в області ведення «холодної війни».

У 1994 р., у віці 66 років, Джон Неш отримав Нобелівську пре­мію за свій вклад у теорію ігор.

Контрольні питання

1 Назвіть три суттєві риси у методології М. Блауга.

2 Які основні напрями розвитку інституціоналізму?

3 В чому сутність економіки домінування Ф. Перру?

4 Окресліть сутність інституціонально-соціологічного підходу Г. Мюрдаля.

5 Окресліть основні підходи розвитку нової інституціональної теорії.

6 Який вклад в розвиток нової інституціональної теорії внесли О. Вільямсон і Е. Остром?

Проблемно-логічні завдання

1 Некваліфікований прогноз «гарвардського барометра», який напередодні економічної кризи 1929—1933 рр. передбачав «розквіт економіки», виявив недосконалість методологічної бази спостере­жень тих років, але впевнено продемонстрував вірогідність основ­ного положення інституціоналістів 20—30-х років про необхідність державного контролю над економікою. Поясніть це. Наведіть при­клади.

2 Щодо методології, інституціоналізм, на думку багатьох дослі­дників, має багато спорідненого з німецькою історичною школою. Обґрунтуйте.

3 Визначальну роль в економіці домінування відіграють моно­полії та олігополії, які прагнуть укріпити свою владу, послабити конкурентів.

4 Аналіз і висновки Дж. Гелбрейта з питань структури та управ­ління корпорацією і плануючою системою спираються на виявлен­ня влади техноструктури й інституціональної влади корпорацій. У чому полягає його внесок у розвиток економічної науки?

5 Охарактеризуйте подану у тексті класифікацію трансакційних витрат. У чому зміст «ухилення» і «здирства» за теорією неоінсти- туціоналістів?

6 Згідно з теорією неоінституціоналістів будь-який акт обміну є обміном «пакетами прав власності». Як ви це розумієте? Назвіть основні елементи «пакета прав власності».

7 У чому зміст теоретичних і практичних висновків теореми Коуза?

8 Дайте характеристику основних типів фірм та їх переваг у ри­нкових відносинах.

9 Що є визначальним у поширенні й розвитку у ринкових умо­вах того чи іншого типу фірми?

10 Якому типові фірми ви віддали б перевагу, розпочинаючи свою підприємницьку діяльність? Обґрунтуйте.

11 Які загальні вимоги до правової системи обґрунтовують у своїй теорії неоінституціоналісти?

12 Що відносять неоінституціоналісти до «провалів» держа­ви (уряду)? Наведіть приклад «провалів» у політиці уряду України.

Тестові завдання

1 Сучасний інституціоналізм — це:

а) теорія техноструктури й сил, що врівноважують, Дж. Гелб­рейта;

б) теорія економіки домінування Ф. Перру;

в) сценарії і прогнози розвитку капіталізму Р. Хейлбронера;

г) моделі трансформації економіки країн, що розвиваються, Г. Мюрдаля;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і г);

ж) вірні відповіді б) і в);

з) усі відповіді не вірні.

2 Сучасний інституціоналізм — це:

а) неортодоксальний напрямок;

б) неокласичний напрямок;

в) кейнсіанський напрямок;

г) усі відповіді не вірні.

3 У центрі уваги інституціоналістської теорії 50—60-х рр. знаходиться:

а) роль держави;

б) вплив технічного прогресу;

в) зміни в ринковому механізмі;

г) соціальні сторони економічних зрушень;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і в);

ж) вірні відповіді а) і г);

з) усі відповіді не вірні.

4 Відмінні риси сучасного інституціоналізму полягають у наступному:

а) представники цього напрямку досить поширено трактують предмет економічної науки;

б) варто вивчати не стільки функціонування, скільки розвиток, трансформацію капіталістичного суспільства;

в) треба відмовитися від аналізу економічних відносин з пози­цій так званої «економічної людини»;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) усі відповіді не вірні.

5 Тематика інституціональних досліджень охоплює:

а) аналіз змін у технології;

б) аналіз змін у природі великих корпорацій;

в) аналіз участі держави в регулюванні економічних процесів;

г) аналіз соціальних катаклізмів;

д) аналіз критики капіталізму як системи;

є) усі відповіді вірні;

ж) вірні відповіді а), б) і в);

з) вірні відповіді а), б) і д);

і) вірні відповіді г) і д);

к) усі відповіді не вірні.

6 Термін «техноструктура» запропонований:

а) Дж. Гелбрейтом;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронером;

г) Г. Мюрдалем;

д) усі відповіді не вірні.

7 Ортодоксальна теорія стверджує:

а) індивід всемогутній;

б) сучасна корпорація — це автомат, підлеглий ринкові;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

8 Теорія спонукальних мотивів Дж. Гелбрейта виділяє:

а) примушення;

б) грошову винагороду;

в) пристосування або ототожнення своїх цілей з цілями фірми;

г) збільшення продажів як засіб зростання корпорації;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а), б) і г);

ж) вірні відповіді в) і г);

з) усі відповіді не вірні.

9 «Парадокс грошової винагороди» Дж. Гелбрейта полягає у тому, що:

а) чим вище рівень оплати, тим більше значення чистих грошо­вих стимулів;

б) значення грошей у порівнянні з іншими мотивами не знижується;

в) чим вище рівень оплати, тим менше його значення щодо ін­ших мотивів;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) усі відповіді не вірні.

10 Автором теорії сил, що врівноважують, є:

а) Дж. Гелбрейт;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронер;

г) Г. Мюрдаль;

д) усі відповіді не вірні.

11 Основний зміст теорії сил, що врівноважують, полягає у тому, щоб:

а) погасити соціальні катаклізми;

б) забезпечити економічну ефективність;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

12 Лідером інституційно-соціологічної школи у Франції є:

а) Дж. Гелбрейт;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронер;

г) Г. Мюрдаль;

д) усі відповіді не вірні.

13 Для французької політичної економії XX ст. традиційною особливістю є:

а) поглиблений аналіз соціальних проблем;

б) постійна увага до проблем державного регулювання;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

14 Автором теорії, що отримала назву «економіка доміну­вання», є:

а) Дж. Гелбрейт;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронер;

г) Г. Мюрдаль;

д) усі відповіді не вірні.

15 В основі теорії «економіки домінування» лежить посту­лат, відповідно до якого:

а) відносини учасників господарської діяльності будуються як рівноправних партнерів;

б) відносини учасників господарської діяльності будуються не як рівноправних партнерів, а як відносини панування і підпорядку­вання;

в) усі відповіді не вірні.

16 Визначальну роль в економіці домінування відіграють:

а) монополії і олігополії, що прагнуть зміцнити свою владу, по­слабити конкурентів;

б) держава, що виробляє і проводить стратегію загального інте­ресу й загального блага;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

17 Координуючу й об’єднуючу функцію в економіці доміну­вання Ф. Перру виконують:

а) монополії і олігополії, що прагнуть зміцнити свою владу, по­слабити конкурентів;

б) держава, що виробляє і проводить стратегію загального інте­ресу й загального блага;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

18 Основним висновком з теорії домінування економіки є:

а) раціоналізація організації управління;

б) соціалізація економіки;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

19 Основоположником нової школи соціальних досліджень був:

а) Дж. Гелбрейт;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронер;

г) Г. Мюрдаль;

д) усі відповіді не вірні.

20 Особливості економічної політики нової школи соціаль­них досліджень Р. Хейлбронера:

а) економіка — не універсальна наука;

б) у реальному житті відсутнє зовсім раціональна поведінка;

в) корені економіки варто шукати в «інститутах забезпечення соціального порядку»;

г) основа економічної теорії — синтез;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і б);

ж) усі відповіді не вірні.

21 Автором інституціональної теорії подолання відсталості є:

а) Дж. Гелбрейт;

б) Ф. Перру;

в) Р. Хейлбронер;

г) Г. Мюрдаль;

д) усі відповіді не вірні.

22 Основоположниками й лідерами інституціоналізму ви­ступили:

а) американські вчені (Т. Веблен, Д. Коммонс, У. Мітчелл);

б) вчені історичної школи Німеччини;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

23 Ідеологічними попередниками інституціоналізму були:

а) американські вчені (Т. Веблен, Д. Коммонс, У. Мітчелл);

б) вчені історичної школи Німеччини;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

24 Наполягаючи на розширеному трактуванні предмета економічної науки, інституціоналісти визначають поняття «ін­ституція» як:

а) здавна заведені й самі собою сталі в суспільстві порядки й звичаї;

б) порядки, закріплені у суспільстві у формі закону або установи;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

25 Концепція індустріального суспільства найбільш повно представлена у працях:

а) У. Ростоу;

б) Ж. Фурастьє;

в) Д. Белла;

г) Дж. Гелбрейта;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і б);

ж) вірні відповіді в) і г);

з) усі відповіді не вірні.

26 Поняття «діючого колективного інституту», регулятора економічного життя ввів в економічну науку:

а) Т. Веблен (1857—1929);

б) Дж. Kommohc (1862—1945);

в) У. Мітчелл (1874—1948);

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

27 Основними рисами індустріального суспільства є:

а) ефективне використання досягнень науки й техніки;

б) проведення державою політики, спрямованої на ліквідацію полюсів багатства й убогості у суспільстві;

в) зосередження влади в руках техніків і вчених;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж) вірні відповіді а) і в);

з) усі відповіді не вірні.

28 Нова інституціональна теорія ставить у центр уваги й вивчає:

а) поведінка окремого індивіда;

б) інституціональні структури;

в) інституціональне середовище;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді а) і в);

ж) усі відповіді не вірні.

29 Нова інституціональна теорія розглядає інститут як:

а) «правила гри», включаючи обмеження (традиції, звички, не­писані норми, кодекси поведінки) і формальні норми (закони, права власності);

б) механізм координації, управління контрактними відносинами;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

30 Нова інституціональна теорія — це:

а) наука про контракти;

б) наука про вибір (раціональний спосіб розподілу ресурсів);

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

31 До теорій «нової інституціональної економіки» відносять:

а) теорію прав власності (Р. Коуз);

б) теорію суспільного вибору (Дж. Бьюкенен);

в) теорію організації (Д. Норт, О. Вільямсон, Г. Саймон);

г) теорію економічних складових у соціальній сфері (Г. Беккер);

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і г);

ж) вірні відповіді б) і в);

з) усі відповіді не вірні.

32 Зовнішні ефекти — це:

а) витрати й вигоди, що поширюються на людей, що безпосере­дньо не здійснюють матеріальних або грошових витрат;

б) витрати й вигоди, що поширюються на людей, які використо­вують побічні результати від діяльності інших (які несуть додатко­ві витрати);

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні;

33 Суть теореми Коуза полягає у наступному:

а) пряме урядове регулювання не завжди дає кращі результати, чим просте надання проблеми на волю ринку або фірми;

б) наявність зовнішніх ефектів не може служити підставою для втручання держави;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

34 Проблема зовнішніх ефектів може бути вирішена за умови:

а) визначення прав власності;

б) вартість угоди, що укладається, повинна бути порівняно не­високою;

в) доцільна участь держави, якщо розміри негативних ефектів досить значні;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і в);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) усі відповіді не вірні.

35 Суспільні блага — це такі блага, що:

а) споживаються колективно, незалежно від того, оплачуються вони чи ні;

б) споживаються вибірково окремими особами;

в) задовольняють суспільні потреби;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

36 Р. Коуз висунув проблему:

а) інституціонального аналізу економічних організацій;

б) взаємодії ринкового механізму й організаційних форм бізнесу (ринкуй фірми);

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

37 Неоінституціональна школа розглядає діяльність фір­ми, як:

а) «мережу контрактів», що забезпечують зниження трансакцій- них витрат (трансакційна теорія фірми Олівера Вільямсона);

б) систему внутрішньої організації, відповідно до якої форму­ються стимули й приймаються рішення (поведінкова теорія фірми Герберта Саймона);

в) комплекс різних форм підприємницької діяльності (типів фі­рмової організації), заснованих на неоднозначному розподілі прав власності (типологія прав власності й контролю Армена Алчиана- та ін.);

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) вірні відповіді а) і в);

з) усі відповіді не вірні.

38 Відповідно до економічної теорії організації ринок і фірму варто розглядати як:

а) альтернативні способи економічної організації;

б) альтернативні методи організації виробництва;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

39 Одна з основних переваг нових інституціоналістів:

а) прагматизм, максимальна наближеність до реальної дійсності;

б) обґрунтування неоднозначних підходів до розробки питань, висунутих практикою суспільного розвитку;

в) порівняльний аналіз, включення в науковий оборот раніше невідомих, нетрадиційних категорій і перемінних;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) вірні відповіді а) і в);

з) усі відповіді не вірні.

40 В центрі уваги економічної теорії організації (Д. Норт, О. Уільямсон, Г. Саймон) знаходиться:

а) діяльність індивідів і організацій з позицій юридичних, соціа­льних, політичних «правил гри»;

б) фірма з позицій внутрішньої організації як структури управ­ління трансакційними витратами;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.