<<
>>

Й. Шумпетер: інновації як фактор економічного зростання

Інновація — це нововведення у галузі технології або організації виробництва. Новація — не просто «відкриття» або «винахід», це но­вовведення обов’язково прикладного характеру. Вона спрямована на підвищення продуктивності і, як правило, на отримання додаткового доходу у результаті втілення новинок і створення «кращих за своїми якостями ідей, технологій».

Інновації захоплюють весь спектр видів діяльності — від дослідження й розробок до маркетингу.

Поняття, «інновація» ввів у практику австро-американський економіст Йозеф Шумпетер (1883—1950). Він автор оригінальних праць із своєрідною барвистою манерою викладення. Одним із йо­го вчителів у Віденському університеті був О. Бем-Баверк. Шумпе­тер був міністром фінансів у соціалістичному уряді О. Бауера, ра­зом з яким у студентські роки навчався у семінарі Л. Мізеса, відомого критика централізованого господарства й соціалізму. По закінченню першої світової війни Й. Шумпетер був запрошений на роботу до урядової комісії, яку очолював К. Каутський. У Гарвард­ському університеті, в якому Шумпетер, починаючи з 1932 року, вів кілька лекційних курсів, у нього навчався П. Самуельсон.

За своїми теоретичними поглядами Шумпетер не може належа­ти до жодної з відомих економічних шкіл. Він глибоко займався ба­гатьма проблемами, приділяючи основну увагу розробці цілісного уявлення про механізм функціонування й перспективи розвитку капіталістичної економіки. Одна з його головних праць має назву «Теорія економічного розвитку». Висунуті Шумпетером на перший план найважливіші категорії відрізняються від концептуальних по­ложень неокласиків. Інновації, нововведення, підприємництво у те­орії Шумпетера відіграють не менш важливу роль, ніж ціна або ві­льна конкуренція в «економіксі» А. Маршалла.

Шумпетер вважає, що його теорія економічного розвитку краще пояснює закони, динаміку розвитку товарно-капіталістичного гос­подарства, ніж аналітичний апарат Маршалла.

Він бачить чітку різ­ницю між статичною рівновагою системи та її динамічним розвит­ком, який перетворює структуру, взаємозв’язки між «новим» і «старим» виробництвом. Вихідне положення економічної систе­ми — чиста рівновага. Але потім на якомусь етапі відбувається вті­лення інновацій. «Звичний» кругообіг порушується діями підпри- ємця-новатора. Для здійснення інновацій беруться кредити у «старих» фірм і компаній. Інвестиції направляються у нові галузі, поступово залучаючи у процес «нову хвилю» учасників.

Нагромадження не є стійким, безперервним процесом. Воно зу­мовлене технічними новинками, освоєнням нових інвестиційних проектів. Зростання національного продукту відбувається у вигляді стрибків і ривків.

Економічна динаміка, за Шумпетером, ґрунтується на розпо­всюдженні нововведень у різних формах. Це виробництво нових товарів, застосування нових технологій і нової техніки, більш ефек­тивне використання вже відомих матеріалів, освоєння нових ринків збуту, перехід до більш раціональних форм організації і методів управління, проведення реорганізації або підрив монопольного становища інших підприємств. Джерелом розвитку служать внут­рішні процеси, нові комбінації виробничих факторів на основі ін­новацій.

Здійснення «нових комбінацій», як відмічає Шумпетер, «справа складна і доступна лише людям, які мають певні якості». Підпри- ємець-новатор — це не капіталіст, не обов’язково власник. Право власності не є визначальною ознакою підприємця. Ним може бути директор, адміністратор, засновник, менеджер, словом, той, хто здатний втілити нове у практику.

Виробляти, пише Шумпетер, означає комбінувати речі й сили, створювати інші комбінації із цих речей і сил. Виробництво — не технічна, а економічна галузь діяльності. Економічні й технічні ме­тоди та знання часто не збігаються. «Економічна логіка отримує верх над технічною. І тому в реальному житті ми часто бачимо мо­тузки замість стальних тросів, поганих робочих тварин замість ви­ставкових зразків, найпримітивнішу ручну працю замість доскона­лих машин, незграбне грошове господарство замість чекового обігу і т.

п.» [54].

«Підприємницька функція нерозривно пов’язана із нововведен­нями». Ця теза повторюється неодноразово. Підприємець має поєд­нувати, комбінувати фактори виробництва; він шукає нові форми організації, удосконалення у комерційних комбінаціях. Мотиви йо­го діяльності — саморозвиток особистості, досягнення успіху, по­долання труднощів. Підприємництво не є професією, відповідні якості й навички можуть бути втрачені, можуть перейти до інших людей.

Спочатку один або невелика кількість підприємців використо­вують нові форми й шляхи отримання прибутку. їх приклад наслі­дують інші. Прибуток — це винагорода за нововведення. Нові ком­бінації дозволяють знижувати виробничі витрати. Прибуток отримує той, хто раніше за інших використовує нововведення (нові комбінації продуктивних сил).

Прибуток, так само, як кредит і процентна ставка, належить до категорій, які виникають і зникають. Коли нововведення поширю­ється, то виробничі витрати вирівнюються, і прибуток є спонукаль­ним мотивом до пошуку й втілення нових комбінацій.

В результаті кожний або більшість застосовують відкриття, но­винки, перш ніж нова система відносин і розрахунків може бути збалансована. «Система спочатку віддаляється від рівноваги, а по­тім знову прямує до рівноваги», щоправда, вже до іншої. Старі продукти і попередні форми організації витісняються. Виникає процес «творчого руйнування». Процвітання змінюється депресією. Реалізуються нові комбінації, фірми пристосовуються до нових умов. «Головний імпульс, який приводить капіталістичний меха­нізм у рух і підтримує його, виходить від нових споживчих благ, нових методів виробництва і транспортування товарів, нових рин­ків і нових форм економічної організації, які створює капіталістич­не підприємництво» [53].

Визначальну роль тут відіграє не конкуренція цін або якості, а конкуренція введення нових продуктів, нової технології, нових джерел забезпечення, нових організаційних форм. Шумпетер дета­льно розглядає «конкуренцію нововведень». «Ця конкуренція за­грожує не надлишкам прибутків існуючих фірм, а самим їх фунда­ментам, і настільки ж ефективна конкуренція першого типу, наскільки бомбардування ефективніше виламує двері».

Конкурен­ція нововведень — могутній засіб збільшення росту прибутку, як­що розглядати тривалі відрізки часу.

«Діяльність перших підприємців виходить за рамки власної га­лузі, а маса підприємців у цілому збільшується більшою мірою, ніж це було б в інших умовах, народне господарство швидше й повніше втягується у процес реорганізації, яка становить суть періоду під­йому».

З інноваціями пов’язаний і циклічний розвиток капіталізму. У працях Шумпетера аналізується взаємозв’язок усіх трьох циклів, які розпізнаються за тривалістю (короткі, середні й довгі); інновації впливають на кожний із циклів. Тим самим була зроблена спроба погодити циклічні коливання з процесами інноваційної діяльності як ланки, що зв’язує. Саме нововведення, яке є свого роду основою економічного розвитку, має циклічний характер.

Ідеї Шумпетера про внутрішню стимулюючу роль інновацій, технічного прогресу послужили свого роду відправною точкою по­дальшого формування різних теорій трансформації капіталістичної системи, її переходу на більш високий щабель розвитку (індустріа­льне й постіндустріальне суспільство).

7.2.

<< | >>
Источник: Шевченко О. О.. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури,2012. - 280 с.. 2012

Еще по теме Й. Шумпетер: інновації як фактор економічного зростання:

  1. Види і тривалість циклів
  2. Теорії конкуренції та сучасність
  3. 8.1. Трансформация банковских ресурсов в процессе экономического роста
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -