Тести

1. Кого з представників державно-правової думки Німеччини кінця XVIII — початку XIX ст вважали родоначальником німецької кла­сичної філософії:

1. Г. Регеля.

2. Й. Фіхте.

3.

4. Г. Гуго.

2. Хто з філософів державно-правової думки Німеччини висунув концепцію світового союзу незалежних правових держав:

1. Г. Регель.

2. Й. Фіхте.

3. І. Кант.

4. Г. Гуго.

3. Хто з філософів державно-правової думки. Німеччини походження держави розглядав як акт договору між людьми, що укладається з метою взаємної вигоди?

1. Г. Гегель.

2. Й. Фіхте.

3. І. Кант.

4. Г. Гуго.

4. Яке право не аналізував І. Кант:

1. Природне.

2. Позитивне.

3. Підприємницьке.

4. Справедливість.

5. Хто з філософів Німеччини державно-правову концепцію визна­чив як синтез платонівсько-аристотелівських поглядів на державу як субстанцію і цілісний організм з християнським вченням про ви­знання індивідуальних прав і свобод, рівність усіх перед законом:

1. Г. Гегель.

2. Й. Фіхте.

3. І. Кант.

4. Г. Гуго.

6. Хто з німецьких філософів запропонував проект держави з надмі­рною статизацією (одержавленням) усіх сфер суспільного життя:

1. Г. Гегель.

2. Й. Фіхте.

3. І. Кант.

4. Г. Гуго.

7. Яку форму правління відстоював Г.Гегель?

1. Конституційну монархію.

2. Демократію.

3. Аристократію.

4. Абсолютизм.

8. Яку форму правління І. Кант вважав демократичною:

1. Абсолютизм.

2. Аристократію.

3. Владу побудовану за принципом поділу її на законодавчу і виконавчу.

4. Демократію.

9. Які фази в історії розвитку людської цивілізації визначив Г. Ге­гель:

1. Східну, античну, германсько-християнську;

2. Дикість, варварство, цивілізацію;

3. Аграрну, індустріальну, постіндустріальну.

10. Хто був засновником історичної школи права:

1. Г. Гегель.

2. І. Кант.

3. Г. Гуго.

4.

11. На які групи поділяв закони І. Бентам?

1. Всезагальні, загальні, одиничні.

2. Досконалі, недосконалі, ординарні, трансцендентні.

3. Природні, позитивні, суспільні.

4. Природні, позитивні, божественні.

12. Яке з визначень свободи давав А. Токвіль:

1. Свобода — це необхідність постійно робити вибір і нести відповіда­льність за його наслідки.

2. Свобода — це право робити те, що дозволено законами.

3. Свобода — це загальносуспільне багатство.

4. Свобода — це свобода приватної власності, яка досягається шляхом обмеження впливу держави на економічне життя суспільства і поділом влади на гілки.

13. Яке з визначень права належить Ф. Савіньї:

1. Право утворюється стихійно, з плином часу, з потреби невідкладного розв’язання спірних питань.

2. Право — це витвір народного духу, є складовою цілісної народної культури.

3. Право створюється волею історичної необхідності; воно є результа­том тих обставин, які історично склалися у суспільстві.

4. Право — це сукупність знаків (символів), виданих і затверджених су­вереном для забезпечення належної поведінки підданих.

14. Яке з визначень права належить Г.Пухті:

1. Право утворюється стихійно, з плином часу, з потреби невідкладного розв’язання спірних питань.

2. Право — це витвір народного духу, є складовою цілісної народної культури.

3. Право створюється волею історичної необхідності; воно є результа­том тих обставин, які історично склалися у суспільстві.

4. Право — це сукупність знаків (символів), виданих і затверджених су­вереном для забезпечення належної поведінки підданих.

15. Яке з визначень права належить І.Бентаму:

1. Право утворюється стихійно, з плином часу, з потреби невідкладного розв’язання спірних питань.

2. Право — це витвір народного духу, є складовою цілісної народної культури.

3. Право створюється волею історичної необхідності; воно є результа­том тих обставин, які історично склалися у суспільстві.

4. Право — це сукупність знаків (символів), виданих і затверджених су­вереном для забезпечення належної поведінки підданих.

16. Хто з представників історичної школи права вважав право вит­вором народу:

1. Г. Гуго.

2. Ф. Савільї.

3. Г. Пухта.

4. Б. Констан.

17. Хто з представників історичної школи права визначали свободу як необхідність постійно робити вибір і нести відповідальність за його наслідки:

1. Ф. Савільї.

2. Г. Пухта.

3. А. Токвіль.

4. Б. Констан.

18. Кого з представників історичної школи права «називали Ньюто­ном законодавства»:

1. Ф. Савільї.

2. Г. Пухту.

3. А. Токвіля.

4. І. Бейтама.