8.1 Сучасне виробництво й логістика

Виробництво є однією з базисних комплексних логістичних активностей, що займає центральне місце у фірмі. У мікрологістичній системі фірми вироб­ничий процес складається з великої кількості логістичних операцій і функцій, об'єднаних заданою цільовою функцією.

Комплекс завдань внутрішньовиробничої мікро-лс у рамках заданої ви­робничої програми включає наступне (основні завдання):

1) оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску ГП;

2) оперативне керування технологічними процесами виробництва;

3) загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції й ві­дповідного сервісу;

4) стратегічне й оперативне планування поставок МР;

5) організація внутрівиробничого складського господарства;

6) прогнозування, планування й нормування витрати МР у виробництві;

7) організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспор­ту;

8) контроль і керування запасами МР, НВ і ГП на всіх рівнях внутріш­ньовиробничої складської системи й у технологічному процесі виробництва;

9) внутрішньовиробничий фізичний розподіл МР і ГП;

10) інформаційне й технічне забезпечення процесів керування внутріш­ньовиробничими матеріальними потоками;

11) автоматизація й комп'ютеризація керування матеріальними (інформа­ційними, фінансовими) потоками у виробництві.

Перелічений комплекс завдань повинен вирішуватися з погляду:

1) оптимізації (мінімізації) рівнів усіх запасів МР, НВ, ГП усередині ви­робничо-технологічного циклу й складської системи;

2) оптимізації роботи внутрішньофірмового транспортно-складського комплексу;

3) скорочення часу виробничо-технологічного циклу;

4) зменшення всіх логістичних витрат у виробництві ГП.

Місце виробництва (операційного менеджменту) у рішенні загальних стратегічних і тактичних завдань фірми показане на рис. 8.1.

Рис.

Процес логістичного менеджменту у внутрішньовиробничій ЛС із зада­ними параметрами настроювання й обмеженнями укладається в оптимізації на­ступних основних показників:

1) частоти обігу запасів МР, НВ;

2) загальних витрат на постачання МР;

3) загальних логістичних витрат;

4) швидкості обігу МР і НВ для окремих складів;

5) витрат на одиницю ГП;

6) завантаження складів і транспортних засобів;

7) ступеня ризику, пов'язаного зі змістом запасів та ін.

Як відомо із загальної теорії управління, введення інтегруючих елементів у контур управління підвищує стабільність системи в цілому й поліпшує пара­метри якості управління.

Сучасне визначення виробничого (операційного) менеджменту можна сформулювати у такий спосіб: «це сукупність дій з планування, координації й виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і серві­су».

З позицій сучасного операційного менеджменту конкурентні переваги дає використання передових виробничих технологій (Advanced Manufacturing Technologies — АМТ), що дозволяють за рахунок застосування інформаційно- комп'ютерної підтримки й гнучких виробничих систем забезпечити швидкий перехід на виробництво нової продукції різних серій, розмірів і ступеня склад­ності.

Синергія сучасних можливостей загального керування якістю (TQM), пе­редових виробничих технологій (AMT)і логістики дозволяє фірмі досягти кон­курентних переваг у гнучкості (швидкому переналагодженню обладнання, зме­ншенню часу виробничого циклу, випуску нових асортиментів продукції), швидкої реакції на зміну споживчого попиту, собівартості виробництва, якості продукції й супутнього сервісу, продуктивності праці (рис. 8.2).

Рис. 8.2 - Конкурентна роль синтезу ТQM, передових виробничих технологій і логістики

8.2