Вибір перевізника. Маршрутизація перевезень.

Виділяють шість чинників, що впливають на вибір первізника та виду

транспорту:

- час доставки;

- частота відправлень вантажу;

- надійність дотримання графіка доставки;

- здатність перевозити різні вантажі;

- здатність доставити вантаж в будь-яку точку території;

- вартість перевезення.

Експертна оцінка значущості цих чинників показує, що при виборі транспортного засобу в першу чергу беруть до уваги наступні три:

• надійність дотримання графіка доставки;

• час доставки;

• вартість перевезення.

Правильність зробленого вибору повинна бути підтверджена техніко- економічними розрахунками.

Перевізниками вантажів вважаються ті транспортні організації, які наді­лені правами юридичної особи та яким надано право укладати договори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи транспортними статутами (кодексами); залізниці, річкові та морські пароплавства, авіаційні підприємства, автогосподарства. Якщо перевезення вантажу здійснюється у прямому, прямому змішаному сполученні, то учасниками перевізного процесу на стороні перевізника виступають кілька транспортних організацій одного чи кількох видів транспорту.

Відправниками вантажів можуть бути як організації (юридичні особи), так і громадяни, яким вантаж належить або на праві власності, або на праві повного господарського відання, або на праві оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Крім перевізника та відправника, учасником перевезення є також одержувач вантажу. Вантажоодержувач, як правило, перебуває у договірних відносинах з вантажовідправником (з поставки, контрактації, купівлі-продажу

тощо) і вже в силу цих договорів повинен прийняти доставлений йому перевізником вантаж.

Однак обов'язок одержувача прийняти та вивезти вантаж у пункті призначення випливає також з юридичного факту укладення договору перевезення конкретного вантажу.

У даний час підприємства застосовують два різновиди системи планування перевезень: за стандартними розкладами і за заявками. Перший різновид застосовується при достатньо великих і стабільних вантажопотоках, другий — при епізодичній потребі в транспортних засобах.

Для перевезення вантажів проектуються здебільшого маятникові та кільцеві маршрути.

При маятниковому маршруті транспортний засіб здійснює перевезення вантажів між двома певними пунктами.

При послідовному обслуговуванні транспортним засобом протягом циклу декількох пунктів відправлення і отримання вантажів застосовується кільцевий маршрут. Вибір того або іншого маршруту обґрунтовується економічними розрахунками.

Графіком роботи транспортних засобів визначається порядок виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

При розробці графіка роботи транспортних засобів передбачають виконання підготовчих робіт, а саме:

- порядок забезпечення тарою;

- оснащення пунктів приймання і відправлення вантажів засобами механізації;

- закріплення за маршрутами транспортних засобів і водіїв.

Планування перевезень складається з трьох етапів:

- техніко-економічне планування;

- календарне планування;

- диспетчерування.

Техніко-економічне планування полягає в складанні календарних річних або квартальних планів перевезень. Ці плани включають виробничу програму (план перевезень), вантажообіг, об'єм навантажувально-розвантажувальних робіт, необхідну кількість транспортних засобів і механізмів, чисельність транс­портних робочих та інші дані, що характеризують роботу транспорту в планованому періоді.

Календарні плани перевезень складаються на коротші періоди: зміну, добу, місяць. Вони охоплюють навантажувально-розвантажувальні роботи, ремонт транспортних засобів і шляхів сполучення. Основним оперативним плановим документом є розклад руху транспортних засобів.

Оперативне керівництво ходом транспортних робіт, контроль за до­триманням розкладів руху транспортних засобів і змінно-добових планів здійснює диспетчерська служба транспортного господарства. Вона ж організує виконання планових робіт. Оперативний облік ведеться на основі добових рапортів про роботу транспортних підрозділів.