ВСТУП
Останніми роками в Україні спостерігається зростання інтересу до логістики як зі сторони бізнесових структур, так і урядових інституцій. Популярними на ринку праці стають менеджери з логістики, причому не тільки у звичних функціональних галузях логістики (транспортуванні, експедируванні, складуванні і вантажопереробці, управлінні запасами, митним оформленням), але і як координатори (супервайзери) логістичного процесу підприємства, фірми, компанії, організатори тактичного, оперативного та стратегічного планування і управління логістичною системою, менеджери, які вміють правильно вибирати і використовувати сучасні інтегровані логістичні технології та інформаційні системи.
Ця потреба зумовлена, насамперед:• розвитком транспортного бізнесу (створення міжнародних транспортних коридорів, інтеграція транспортної системи України в Європейську транспортну мережу, широке запровадження термінальних, мультимодальних і інтермодальних перевезень);
• проникненням на український ринок транснаціональних компаній, які разом з новими технологіями виробництва продукції використовують нові стилі управління;
• створенням регіональних розподільчих центрів, великих оптових баз, вантажних і термінальних комплексів тощо.
Практика свідчить, що завдяки використанню принципів логістики підприємства, компанії, корпорації забезпечують високу конкурентоспроможність своєї продукції і послуг за рахунок оптимізації витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, прискорення оборотності обігового капіталу, найбільш повного задоволення споживачів у якісних товарах і сервісі. Такий ефект досягається шляхом значного скорочення запасів матеріальних ресурсів і готової продукції у сферах виробництва, постачання і збуту, скорочення тривалості виробничого циклу і циклу виконання замовлень клієнтів, упровадження гнучких автоматизованих і
роботизованих виробництв, що дозволяють швидко переходити на випуск нових видів продукції, створення дистрибутивних каналів збуту тощо.
Моніторинг регіональних ринків України показав, що тільки до 2 % загального часу життєвого циклу товару припадає на виробництво, 5 % — на транспортування, 8 % — це підготовчо-заключний час і 85 % — так званий час пролежування матеріалів і виробів. Використання методів логістики дозволяє зменшити рівень запасів на 30-35 % і скоротити час руху продукції на 25-5 %. Як показує зарубіжний досвід, скорочення на 1 % логістичних витрат еквівалентне близько 10 %-му збільшенню обсягу продаж фірми. Звідси випливає, що успіх діяльності будь-якої організації потребує:
• наскрізної оптимізації управління матеріальними і супутніми потоками для забезпечення мінімуму сукупних витрат, високої якості сервісу, а також інтегрованої взаємодії усіх логістичних партнерів по бізнесу;
• урахування важливих чинників логістичного бізнесу: часу, сервісу, витрат;
• комплексного використання інтегральних логістичних функцій;
• оперативного аналізу результатів логістичної діяльності;
• визначення мети логістичної діяльності організації, обґрунтованого формування і оперативної корекції логістичної тактики і стратегії в умовах невизначеності та ризику;
• комплексного використання можливостей сучасних інформаційних технологій в маркетингу, менеджменті, логістиці при управлінні діяльністю організації;
• логістичного контролю операцій та процесів логістичної системи.
Декілька років тому деякі вітчизняні підприємства, фірми та компанії розпочали створювати організаційні підрозділи логістики. Але менеджмент цих організацій ще не був в достатній мірі готовий визнати логістику як концепцію ринкового управління підприємством і як ефективний інструмент прийняття управлінських рішень. Сьогодні ведучі економісти більшості підприємств, фірм
і компаній України підтверджують, що логістика є носієм нових методичних підходів в підприємницькій діяльності. Розширення внутрішніх регіональних і міжрегіональних економічних зв'язків призводить до збільшення витрат обертання, які сьогодні становлять більше ніж 30 % вартості готового продукту.
Отже підприємці України в цілому фокусують сьогодні свою увагу на пошуку ефективних методів істотного скорочення цих витрат і починають звертатись до логістики.Вищенаведене свідчить, що в умовах соціоекономічних систем і недостатньо спрогнозованих економічних результатів запровадження та реалізація логістичних принципів управління організацією є обов'язковими при тактичному і стратегічному плануванні. Це нагально потребує професійної роботи менеджерів-логістів. Пріоритет цієї нової і важливої для України професії зростає і зростатиме з кожним роком. Проте, щоб залучити до свого штату досвідченого логіста, сьогодні замислюються керівники багатьох підприємств, фірм, компаній. Практика свідчить, що підвищений інтерес до фахівців нової професії цілком виправданий. Завдяки менеджерам-логістам організації забезпечують високу конкурентоспроможність своєї продукції та послуг за рахунок оптимізації витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів.
Предметом вивчення дисципліни «Логістика» є загальні закономірності розвитку логістичних систем, особливості і тенденції управління і оптимізації матеріальних потоків.
Основною метою вивчення курсу «Логістика» є формування у майбутніх фахівців системних знань і розуміння концептуальних основ логістики, теорії і практики розвитку цього напряму, а також формування навичок самостійної роботи по засвоєнню учбового матеріалу відповідно до нових методів управління матеріальними потоками в сучасних умовах.