Аналіз структури і динаміки податкових надходжень до бюджету України
В умовах становлення ринкових відносин в Україні виникає потреба втручання держави в економічні процеси. Ринковий механізм не може існувати без створених державою відповідних умов для соціального розвитку країни.
Без державного регулювання неможливо забезпечити стабільність й економічне зростання добробуту населення, гарантувати здійснення соціально-економічних прав людини, вирішити проблеми зайнятості, сприяти розвитку соціальної сфери тощо[145]. Більшість розвинутих країн в системі заходів антикризового регулювання економіки використовують інструменти фіскального механізму не тільки для вирішення фіскальних цілей, але й для виконання невідкладних завдань соціальної політики, перерозподілу доходів між різними верствами населення тощо. Ефективність державного економічного регулювання залежить від результативності інструментів фіскального механізму для формування, розподілу і перерозподілу доходів бюджетів між державою, економічними суб'єктами та населенням. Даний процес є результатом наповнення бюджету за рахунок податкових надходжень, як основного джерела доходів бюджету країни. Звідси виникає необхідність аналізу структури і динаміки податкових надходжень до бюджету країни.Однією з основних передумов виконання невідкладних завдань розвитку соціальної сфери є максимальне наповнення державного та місцевих бюджетів податковими надходженнями, що значною мірою залежить від стану вітчизняної економіки загалом і її регіонів, від виявлення і приведення в дію невикористаних
резервів, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, а також не в останню чергу, від досконалості податкової системи, ефективності діяльності органів Державної фіскальної служби України на основі вдосконалення законодавчої бази щодо адміністрування податків, упровадження у практику досягнень сучасної науки, врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду[146].
Податкові надходження забезпечують відповідний рівень бюджетних доходів держави, оскільки податки становлять більшу їх частку. Тому виникає необхідність проаналізувати структуру та динаміку податкових надходжень до Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів за останніх 8 років з метою визначення закономірностей їх наповнення за рахунок податкових надходжень та впливу фіскального механізму держави на розвиток соціальної сфери[147]. Даний аналіз дасть можливість виявити які тенденції відбувались в бюджеті країни протягом досліджуваного періоду, які саме інструменти фіскального механізму є найбільш дієвими з метою розвитку соціальної сфери, які податки і збори є бюджетоформуючими, від яких, в подальшому, і залежить фінансове забезпечення соціального розвитку країни.
З метою аналізу структури і динаміки податкових надходжень до бюджету країни на практиці використовують такі показники, як: прогнозні, планові, фактичні показники виконання доходної частини бюджетів різних рівнів. За допомогою зазначених показників можна визначити рівень податкових надходжень до бюджетів, їх динаміку, рівень виконання запланованих показників податкових надходжень, структуру податкових надходжень та виявити ті податки чи збори, які формують найбільшу їх частку, зміни, які відбуваються у структурі податкових надходжень до бюджетів різних рівнів та інструменти впливу на систему оподаткування, які сприяють даним змінам, стабільність окремих значень системи оподаткування, взаємозв'язок показників виконання податкових надходжень із показниками соціального розвитку країни тощо.
64
Так, результати аналізу структури доходів Зведеного бюджету України за 2007-2014 рр. (табл. 2.1) дозволили визначити тенденції податкових надходжень та їх частку в доходах бюджету країни.
Таблиця 2.1
Структура доходів Зведеного бюджету України
за 2007-2014 рр.
| Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2014/ 2007 | ||||||||
| млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн | % | млн грн +,- | |
| Доходи | 219936,5 | о о т—1 | 297893,0 | о о т—1 | 272967,0 | о о т—1 | 314506,3 | о о т—1 | 398553,6 | о о т—1 | 445525,3 | о о т—1 | 442788,7 | о о т—1 | 456067,3 | о о т—1 | 236130,8 |
| Податкові надходження | 161264,2 | СП СП | 227164,8 | СП 40“ | 208073,2 | сч 40“ | 234447,7 | 1_П | 334691,9 | 00 | 360567,2 | о о“ оо | 353968,1 | о о | 367 511,9 | 40 о“ 00 | 206247,7 |
| Неподаткові надходження | СЧ СИ L∩ L∩ 00 | т—1 см“ сч | о СП ю о 40 | СП о“ сч | со 1_П СП 00 ю | т—1 сч | О К сп 00 СП | 1_П СП сч | СП о о о 40 | т—1 1_П т—1 | СЧ СП сч о о 00 | сч оо“ т—1 | т—1 оо о 00 | СЧ О т—1 | см“ т—1 40 о 00 | к т—1 | 1_П о ю о сч СП |
| Доходи від операцій з капіталом | СП СП 4θ | о см“ | см“ о 40 | СЧ см“ | т—1 СП ю 40 СП | СП т—1 | СЧ СП гЧ СП | т—1 | ю К СП сч | о ю о” | 00 1_П 00 о сч | 40 o' | о К сп 40 т—1 | СП o' | ∞ 1_П т—1 о сч | о“ | 40 к ю СП 1 |
| Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій | LΠ о т—1 | о o' | СЧ 1_П СП т—1 | о о” | СП 1_П 40 | сч о“ | 4θ-ι 1_П о СП | т—1 о” | т—1 00 | сч т—1 о” | о см“ сч сч | ю о о” | СП о сч ю т—1 | ю СП о” | СП 00 СП ю | 00 т—1 т—1 | ю оо“ сч ю |
| Цільові фонди | СЧ т—1 40 СП | т—1 | о к СП СП | т—1 т—1 | 1_П о ю т—1 сч | ∞ о“ | см“ сч | 0> о“ | т—1 О сч о т—1 | 40 сч о“ | т—1 40“ сч 00 | о т—1 о” | СП СП 40 | ю т—1 о” | о СП ю | сч т—1 о” | СП к о о СП 1 |
Структура доходів Зведеного бюджету України за 20072014 рр., враховуючи фактор інфляції, має тенденцію до зростання з 2007 р.
(219936,5 млн. грн.) до 2008 р. (297893,0 млн. грн.). В 2009 р. доходи Зведеного бюджету України зменшились на 24926,0 млн. грн. порівняно з 2008 р. В 2010-2012 рр. спостерігається тенденція до збільшення доходів Зведеногобюджету України. У 2013 р. доходи Зведеного бюджету України зменшились на 2782,4 млн.грн. порівняно з 2012 р. Не зважаючи на тяжку економічну ситуацію в країні, доходи Зведеного бюджету України у 2014 р. мали тенденцію до збільшення і зросли на 13278,6 млн.грн. порівняно з 2013 р. Таким чином, аналіз структури доходів Зведеного бюджету України за 2007-2014 рр. дає можливість стверджувати про збільшення доходної частини бюджету країни протягом аналізованого періоду. Враховуючи те, що доходи Зведеного бюджету України зросли у 2014 р. порівняно із 2007 р. на 236130,8 млн. грн., тобто більш як наполовину, можна сказати, що дія фіскального механізму є позитивною для наповнення бюджету. Зазначена тенденція впливає на фінансове забезпечення соціальної сфери, адже саме від величини доходів бюджету і залежить її розвиток.
Структура доходів Зведеного бюджету України на 2014 р. дає можливість дослідити частку податкових надходжень до бюджету країни (рис. 2.1). В 2014 р., як і в попередні роки, основну роль відіграють податкові надходження - 367511,9 млн. грн. (80,6%), що на 1% більше попереднього року дохідної частини Зведеного бюджету України, неподаткові надходження складають 80612,7 млн. грн. (17,68%), 2015,8 млн. грн. (0,44%) - доходи від операцій з капіталом, 543,9 млн. грн. (0,12%) належить цільовим фондам, 5383,0 млн. грн. (1,18%) - офіційним трансфертам від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій. Отже, податкові надходження займають найбільшу частку у структурі Зведеного бюджету України порівняно з іншими доходами. Тому можна впевнено стверджувати, що саме податкові надходження і акумулюють ресурси для фінансування соціальної сфери.
Аналіз даних, які характеризують динаміку структури податкових надходжень до Зведеного бюджету України за основними видами податків за 2000-2014 рр.
(Додаток А), свідчить про те, що основні податки, які становлять більшу частку доходів Зведеного бюджету України не мають стійкої тенденції до зростання протягом досліджуваного періоду, а з року в рік їх частка змінюється відповідно до загальнодержавних тенденцій економічного стану держави. Загальна частка основних податків, що формують доходи Зведеного бюджету України, протягом 2000 - 2014 рр. була на одному рівні (біля 82%).66
Рис. 2.1. Структура доходів Зведеного бюджету України в 2014 р., млн. грн.
Поки загальна частка трьох бюджетоформуючих податків залишалась незмінною, кожен з цих податків зазнавав суттєвих змін протягом досліджуваного періоду:
податок на прибуток підприємств у 2000 р. становив 24,6%, а у 2014 р. - 10,9%, максимальну частку від загальної суми
податкових надходжень він мав у 2005 р. (34,2%);
податок на доходи фізичних осіб у 2000 р. становив 20,4%, у 2014 р. - 20,5%, максимальну частку від загальної суми
податкових надходжень він мав у 2006 р. (26,3%);
ПДВ у 2000 р. становив 30,1%, у 2014 р. - 37,8%, максимальну частку від загальної суми податкових надходжень він мав у 2009 р. (40,7%).
Кожен із згаданих податків протягом аналізованого періоду мав тенденцію до збільшення: податок на прибуток підприємств збільшився з 9398,3 у 2002 р. до 55793,0 млн. грн. у 2012 р., однак у 2014 р. зменшився до 40201,5 млн. грн; податок на доходи фізичних осіб - з 10823,9 у 2002 р. до 75202,9 млн. грн. у 2014 р.; податок на додану вартість - з 13471,2 у 2002 р. до 138826,8 млн. грн. у 2012 р., а у 2014 р. збільшився до 139024,3 млн. грн. Таким
чином, функцію наповнення бюджету, здебільшого, виконують податок на доходи фізичних осіб та ПДВ. Саме за рахунок даних податків і забезпечується фінансування складових соціальної сфери.
Загальну тенденцію сплати податкових платежів до Зведеного бюджету України відображає їх динаміка (Додаток А та рис. 2.2, 2.3), яка дає можливість визначити зміни податкових надходжень до Зведеного бюджету України та зміни часток податків та зборів у структурі Зведеного бюджету країни протягом досліджуваного періоду. Таким чином, зменшення ставки податку на прибуток підприємств з 30% до 25% у 2003-2005 рр. супроводжувалося збільшенням питомої ваги цього податку в податкових надходженнях, тоді як зменшення його питомої ваги у 20062014 рр. пояснюється внесенням змін до законодавства та незадовільним станом економіки в цілому. У 2007 - 2012 рр. відбулося поступове зменшення питомої ваги податку на доходи фізичних осіб та його значне зростання у 2014 р. Відносно ПДВ можна відзначити, що протягом 2006 - 2009 рр. спостерігається збільшення питомої ваги цього податку[148]. Починаючи з 2010 р. питома вага даного податку також постійно змінюється і в 2014 р. становила 37,8%.
Рис. 2.2. Динаміка податкових надходжень до Зведеного бюджету України, 2007-2014 рр.
Рис. 2.3. Структура основних бюджетоформуючих податкових надходжень до Зведеного бюджету України за 2007 - 2014 рр.,%
Податок на додану вартість є найбільш надійним і постійним джерелом надходження доходів до Зведеного бюджету України. Про це переконливо свідчать дані Додатку Б. Протягом 20092012 рр. основну частину податкових надходжень, як складової доходів Зведеного бюджету України, склав податок на додану вартість. Надходження останнього у 2009 р. склали 84596,7 млн. грн. або 31,1%, у 2014 р. - 139024,3 млн. грн. або 37,8%, при цьому податкові надходження склали в цілому у 2009 р. 76,2%, а у 2014 р. - 80,6%.
В 2009-2010 рр. можемо спостерігати спад рівня податкових надходжень за ПДВ. Це певним чином пов'язано із скороченням обсягів внутрішнього споживання товарів та послуг. Результатом цього є зменшення суми ПДВ у Зведеному бюджеті країни. На зменшення суми податкових надходжень по ПДВ впливали також соціально-економічна нестабільність, накопичення негативних явищ, пов'язаних із загостренням платіжної кризи; невідповідне законодавство, що регулює справляння ПДВ, складнощі адміністрування податку. Доходи Зведеного бюджету України у 2010 р. збільшуються на 41593,3 млн. грн., в основному за рахунок податкових надходжень, динаміка яких збільшилась на 12,7%. Також спостерігається, що динаміка зміни ПДВ порівняно з
іншими податками збільшилась лише на 2,0% або на 1719,2 млн. грн., при цьому питома вага ПДВ знизилась на 3,7%, порівнюючи з іншими податками. В 2011 р. рівень ПДВ зростає порівняно з 2010 р., а в 2012 р. має тенденцію до зменшення і становить 31,1%, тобто знаходиться на рівні 2009 р. У 2013 р. спостерігається його зменшення до 29,0%, а в 2014 р. значний ріст до 37,8%. Таким чином, можна стверджувати, що ПДВ є одним із основних джерел доходів Зведеного бюджету України, а його тенденція до збільшення в доходах бюджету країни має визначну роль у створенні ефективного фіскального механізму розвитку соціальної сфери.
Аналізуючи динаміку податкових надходжень до бюджету країни, необхідно зазначити фактори, які здійснюють вплив на їх кількість. Це дасть можливість при дослідженні визначити ті чинники, які позитивно чи негативно впливають на доходи бюджету. До факторів, які впливають на обсяг податкових надходжень до бюджету можна віднести макроекономічні чинники такі, як: розмір валового внутрішнього продукту, що створюється країною, рівень зайнятості населення, рівень інфляції, платоспроможність населення, нормативно - правове забезпечення тощо. На обсяг податкових надходжень до бюджету впливають також і такі мікроекономічні чинники, як: рівень прибутковості суб'єктів господарювання, вид оподаткування, наявність чи відсутність податкових пільг, розмір заробітної плати тощо.
Ефективне фінансове забезпечення є необхідною передумовою повноцінного розвитку соціальної сфери регіонів і держави в цілому. Адже саме на рівні регіону вирішуються питання соціального розвитку, які потребують значних фінансових ресурсів для фінансування соціальної сфери за рахунок податкових надходжень. Дотримання вимог економічних систем регіонів щодо повноти та регулярності податкових надходжень до бюджету і подальшого їх перерозподілу є однією з ключових проблем економічної політики на державному і регіональному рівнях. Однак нерівномірність територіального розміщення природних ресурсів, рівнів розвитку і ступеня використання
економічного потенціалу регіонів обумовлюють відмінності у їх фінансовій базі[149].
Формування бюджету регіонів України за рахунок податкових надходжень, відбувається відповідно загальним тенденціям державного розвитку з урахуванням регіональних особливостей[150]. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і в соціально-економічному розвитку регіонів, так, як саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, охорони здоров'я, виділяються кошти на соціальний захист населення та ін. Отже, соціально-економічний розвиток територій значною мірою залежить від достатнього обсягу коштів у місцевих бюджетах. Тому однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку соціальної сфери країни і її регіонів, є створення ефективного фіскального механізму фінансового забезпечення місцевих бюджетів, структуру доходів яких наведено в табл. 2.2.
Доходи місцевих бюджетів України протягом 2007-2014 рр. не мають стійкої тенденції до зростання. Так, протягом 2007-2008 рр. їх обсяг зростає, в 2009 р. доходи зменшуються порівняно з 2008 р., а починаючи з 2010 р. по 2013 р. їх обсяг зростає та в 2014 р. доходи місцевих бюджетів зменшуються і становлять 101101,0 млн. грн., що пов'язано, головним чином, з економічною ситуацією в країні та зменшенням податкових надходжень до місцевих бюджетів. Значне зростання доходів місцевих бюджетів спостерігається у 2012 р. порівняно з попереднім роком, що становить 100813,8 млн.грн. порівняно з 2011 р. (86655,3 млн. грн.). Це пов'язано з прийняттям Податкового кодексу України у 2011 р. та внесенням змін до наповнення місцевих бюджетів країни відповідно до Бюджетного кодексу України.
Таблиця 2.2
Структура доходів місцевих бюджетів України в 2007-2014 рр.
Аналізуючи дані табл. 2.2, варто звернути увагу на найбільшу частку у місцевих бюджетах країни саме податкових надходжень. Протягом 2007-2013 рр. частка податкових надходжень в доходах місцевих бюджетів має тенденцію до зростання (з 76,4% в 2007 р. до 86,7% у 2013 р.). У 2014 р. даний показник зменшився до 86,4% (рис. 2.4).
72
Рис. 2.4. Динаміка податкових надходжень до місцевих бюджетів України, 2007-2014 рр.
В структурі податкових надходжень місцевих бюджетів домінуючу частку формує податок на доходи фізичних осіб (табл. 2.2), який зберігає тенденцію до зростання в 2007-2010 рр. та тенденцію до зменшення в 2011-2012 рр., а в 2013-2014 рр. частка даного податку збільшується і в 2014 р. становить 61,9%. Варто зазначити, що на величину даного податку негативно впливає заробітна плата в «конвертах» та зовнішня міграція працездатного населення. Отже, основним бюджетоформуючим податком на місцевому рівні є податок на доходи фізичних осіб, тому з метою розвитку соціальної сфери застосування інструментів фіскального механізму щодо даного податку потребує особливої уваги. Оскільки від даного податку і залежить збільшення доходів населення, а відповідно і життєвий та соціальний рівень громадян країни.
На фінансове становище регіону негативний вплив здійснюють втрати бюджету. Це спричиняє зниження якості та рівня надання населенню послуг соціального характеру, а органи місцевого самоврядування не в змозі в повному обсязі виконувати свої повноваження. В даному випадку прослідковується тенденція щодо зростання залежності органів місцевого самоврядування від державних органів в частині формування доходів бюджету місцевого рівня.
Таким чином, саме від обсягу податкових надходжень та ефективності застосування інструментів фіскального механізму і залежить наповнення бюджетів та, в подальшому, процес перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів і, як наслідок, соціальний розвиток країни. Аналіз фінансового забезпечення бюджетів всіх рівнів дає можливість стверджувати, що саме податковим надходженням відводиться значна роль у їх формуванні від чого і залежить розвиток соціальної сфери. Щоб поліпшити ситуацію з реалізацією соціальної політики необхідно, перш за все, забезпечити покращення наповнення бюджетів усіх рівнів. Останньому має сприяти: встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства; забезпечення економічної обґрунтованості встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів); упровадження заохочувального законодавства та гнучких диференційованих ставок податків у відповідності з якими надаються пільги окремим особам, які займаються відрахуванням додатково ресурсів на розвиток освіти чи охорони здоров'я. За цих умов, на нашу думку, ресурси державного бюджету, благодійні надходження, особисті ресурси і ресурси із місцевих бюджетів могли б набагато перевищити державні асигнування на розвиток соціальної сфери.
На даний час залишаються відкритими питання переорієнтації чинної податкової системи на стимулювання процесів соціально- економічного розвитку країни, вирішення яких може стати кроком до підвищення конкурентоспроможності держави та сприяти розвитку соціальної сфери України. Тому з метою більшого наповнення бюджетів всіх рівнів необхідним є застосування тих інструментів фіскального механізму, які є найбільш дієвими та не потребують додаткових витрат з бюджету з однієї сторони і не знижують життєвий рівень населення країни з іншої. А ефективний розподіл та цільове використання бюджетних коштів повинні в подальшому сприяти соціальному розвитку країни.
2.2.