Попит на гроші

Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.

Відповідно до цілей накопичення грошей, розрізняють три мотиви попиту на гроші

трансакційний (операційний) мотив полягає у тому, що суб’єкти демонструють постійний попит на поточний запас платіжних засобів (готівка, вклади до запитання) для реалізації поточних платежів.

мотив завбачливості зводиться до того, що юридичні і фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.

спекулятивний мотив полягає в тому, що економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршенні цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості наявних фінансових інструментів перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але безризикова. Актив у формі грошей приносить мінімальний (часто нульовий) дохід і має максимальний захист від ризику. Зберігаючи гроші, індивіди втрачають доходи, які називаються альтернативною вартістю зберігання грошей. Величина її залежить від середньої норми процента за фінансовими активами та запасу грошей [5, с.118-119].

Крива попиту на гроші зображена на рис.3.1.

Рис. 3.1. Крива попиту на гроші [4, с.124].

Крива МГ, демонструє, що за інших незмінних умов, при зростанні ставки процента, попит на гроші знижується. Крива МГ не пересікає осі ординат. Адже якою високою не була б процентна ставка, частина грошей завжди перебуватиме у формі готівки, оскільки економічні суб’єкти потребуватимуть її для трансакцій. Також крива попиту на гроші не перетинатиме осі абсцис, адже за низького рівня процентної ставки спрацьовує ефект “пастки ліквідності”. Термін «пастка ліквідності» відображає ситуацію, коли процентна ставка вже досягла свого мінімуму і подальше нарощення пропозиції грошей не може спричинити її подальшого зниження. У пастці ліквідності споживачі уникають купівлі цінних паперів і тримають заощадження у формі грошей, очікуючи, що ситуація зміниться і відсоткові ставки скоро зростуть [7].

3.